Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/734/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/734/22 пров. № А/857/7239/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Носа С. П., суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі №380/734/22(головуючий суддя Костецький Н. В., м. Львів, повне судове рішення складено 31 березня 2022 року) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 12 січня 2022 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення з 01 січня 2021 року перерахунку пенсії позивача, призначеної їй згідно із Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, наведених в довідці про розмір грошового забезпечення від 23.09.2021 №303 та щодо її невиплати з 01 січня 2021 року з урахуванням попередньо виплаченої суми пенсії; зобов`язання відповідача здійснити з 01 січня 2021 року перерахунок пенсії позивача призначеної їй згідно із Законом України від 09.04.1992 №2262-ІІ«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошовою забезпечення, наведених в довідці про розмір грошового забезпечення від 23.09.2021 №303 та її виплату з 01 січня 2021 року з урахуванням попередньо виплаченої суми пенсії. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, відповідно до якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Вказану відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 вважає незаконною та такою, що порушує її право на пенсійне забезпечення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головною управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не здійснення з 01 січня 2021 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної їй згідно із Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, наведених в довідці про розмір грошового забезпечення від 23.09.2021 №303 та щодо її невиплати з 01 січня 2021 року з урахуванням попередньо виплаченої суми пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, провести з 01.01.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління ДФС у Львівській області №303 від 23.09.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 01.12.2020 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року на підставі довідки від 23.09.2021 № 303 про розмір грошового забезпечення за нормами станом на 01.12.2020у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»,відсутні. Дана судова справа не підпадає під ознаки зразкових справ про перерахунок пенсії, адже позивач просить перерахувати пенсію з 01.01.2021, а не з 01.01.2018. Так, станом на 01.01.2018 існували підстави для такого перерахунку, адже відбулось підвищення складових грошового забезпечення працівників ДФС, тоді як станом на 01.01.2021 таке підвищення відсутнє. Крім того, у грудні 2020 року працівникам податкової міліції виплачено надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% та премію у розмірі 204% за рахунок наявної економії кошторисних призначень в Головному управлінні ДФС у Львівській області. Такі виплати є одноразовими та не можуть слугувати підставою перерахунку пенсії. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 23.09.2021 Головним управлінням ДФС у Львівській області видано ОСОБА_1 довідку №303 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними на 1 грудня 2020 року за посадою старший інспектор з особливих доручень відділу зонального контролю штабу УПМ ДПА у Львівській області. 21.10.2021 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вказаної довідки. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 18.11.2021 №16966-16223/С-52/8-1300/21 відмовило у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки №303 від 23.09.2021 через відсутність підстав для проведення перерахунку її пенсії. Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до ст.63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45). Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Суд зазначає, що до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45, однак, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані протиправними та нечинними судом, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін. Алгоритм дій, який повинен вчинити пенсійний орган у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. Зокрема, пункт 3 Порядку №45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1. Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а. Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Частинами 2 та 3 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Отже, позивач має право на проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, однак їх розмір для проведення такого перерахунку повинен визначатись станом на 05.03.2019, тобто на дату набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 про визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Встановлено, що в довідці Головного управління ДФС у Львівській області №303 від 23.09.2021 визначено розмір основного та додаткових видів грошового забезпечення позивача, встановлених за посадою позивача станом на 01.12.2020. Зі змісту довідки №303 від 23.09.2021 про розмір грошового забезпечення позивача та з наданого суду протоколу про перерахунок пенсії позивачу з 01.05.2018, встановлено, що в грудні 2020 року основний розмір грошового забезпечення позивача не збільшувався. Розмір додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.12.2020 складають: надбавка за особливості проходження служби (100%) та премія (204%). Суд звертає увагу, що нарахування надбавки за особливості проходження служби та премії здійснюється на підставі Порядку виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №616 від 17.07.2018 (далі - Порядок №616). Пунктом 1 Розділу II Порядку №616 передбачено, що посадові оклади особам начальницького складу податкової міліції встановлюються залежно від займаних ними посад у розмірах, установлених додатками 9-11 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та визначених у штатних розписах відповідних органів ДФС, з дня призначення на відповідну посаду. Відповідно до частини 2 Розділу IV Порядку №616 керівник ДФС та керівники її територіальних органів у межах асигнувань, що виділяються на утримання відповідних органів, мають право встановлювати надбавку за особливості проходження служби у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою. Надбавка для керівників, заступників керівників та інших осіб начальницького складу податкової міліції структурних підрозділів територіального органу ДФС, а також для перших заступників, заступників керівників територіальних органів ДФС нижчого рівня встановлюється та виплачується на підставі наказу керівника територіального органу ДФС за поданням, погодженим першим заступником або заступником керівника територіального органу ДФС відповідно до розподілу обов`язків. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення службової дисципліни надбавка за особливості проходження служби знімається або розмір її зменшується. У разі недостатності фонду грошового забезпечення для проведення виплати надбавки її розмір переглядається. Надбавку може бути переглянуто у бік як збільшення, так і зменшення або знято у тому самому порядку, в якому здійснюється її встановлення. Преміювання осіб начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення, відповідно до положення про преміювання, затвердженого наказом ДФС. Отже, порядок встановлення та виплати надбавки за особливості проходження служби та премії працівникам податкової міліції врегульовано відомчим нормативним актом. Розмір такої надбавки та премії є змінним, залежить від результатів роботи працівників податкової міліції та наявності економії фонду грошового забезпечення, а тому носить тимчасовий характер. В той же час, підставою для перерахунку пенсії відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ є збільшення розміру складових грошового забезпечення, яке відбувається на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України. Отже, збільшення в грудні 2020 року розміру вказаних додаткових складових грошового забезпечення не є підставою для перерахунку пенсій колишнім працівникам податкової міліції відповідно до статті 63 Закону №2262-XII. Тому, довідка Головного управління ДФС у Львівській області №303 від 23.09.2021, видана без наявних для цього підстав та не може бути врахована ГУ ПФУ у Львівській області. У постанові від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України, визначивши, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України № 2262. З урахуванням викладеного судом першої інстанції помилково зроблено висновок про наявність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №303 від 23.09.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 01.12.2020. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. З врахуванням вказаного аналізу законодавства та матеріалів справи, колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі №380/734/22- скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Помічник заступника голови суду