Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/7401/21
від 31.05.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 31 травня 2022 року м. Дніпросправа № 340/7401/21 (суддя Жук Р.В., м. Кропивницький) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі №340/7401/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія» до Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія» 13 жовтня 2021 року звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, згідно з яким просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №281456 від 22.09.2021 року. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки автомобіль перевозив сипучий вантаж, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових обмежень. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що у відповідача були наявні підстави для застосування штрафу згідно з абзацем 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення та в діях позивача відсутній склад правопорушення за яке на нього накладено штраф оскаржуваною постановою. Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 09.08.2021 року контролюючими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, на а/д М-14 км 203+500 м, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів. 09.08.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на вищезазначеній ділянці дороги проводився габаритно - ваговий контроль за результатами якого встановлено перевищення вагових параметрів транспортного засобу марки Scania реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме навантаження на одиночну вісь становила 12500 кг, при нормативно допустимому 11000 кг згідно п.22.5 Правил дорожнього руху, тобто на 1500 кг більше нормативно допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало на 13,63 % більше допустимого показника (а.с.35, 36, 37, 38). У зв`язку із виявленням порушень, державними інспекторами складено акт №300727 від 09.08.2021 року з яким ознайомлено водія транспортного засобу (а.с.35). Повідомленням про розгляд справи №70517/26.2/24-21 від 28.08.2021 року позивача запрошено на її розгляд 22.09.2021 року, яке отримано уповноваженою особою позивача 09.09.2021 року (а.с.34, 111-112). 22 вересня 2021 року Центральним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №281456 про накладення на позивача штрафу у розмірі 17000 грн за перевищення встановлених законодавством вагових норм від 10% але не більше 20% при перевезенні вантажів без відповідного дозволу (а.с.33). Законність та обґрунтованість зазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу тягне за собою накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із частиною другою статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Відповідно до пунктів 15-18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати. За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Відповідно до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Тобто, за результатом габаритно-вагового контролю водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Як вбачається з матеріалів справи, за результатом здійснення габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки 09.08.2021 року видано довідку №0051700 згідно з якою за результатом вагового контрою навантаження на осі встановлено 1) 6700 т. 2) 12500 т. 3)7600 т. 4) 7500 т. 5) 7550 т (а.с.37). Пунктом 20 та 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567 встановлено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком
3. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було складено акт за формою встановленою додатком 3 до вищезазначеного порядку в яких зазначено про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.35, 36). Враховуючи те, що відповідачем надано до суду докази перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про не доведення відповідачем факту вчинення позивачем правопорушення за яке його притягнуто до відповідальності оскаржуваною постановою. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що у постановах Верховного Суду від 02.08.2018 у справі №820/1420/17 та від 03.07.2019 у справі №819/1381/16 судом касаційної інстанції зроблено висновок про те, що відсутність затвердженої методики визначення фактичної маси та навантаження на осі не може бути підставою для скасування законної по суті постанови, винесеної посадовими особами Укртрансбезпеки, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія» - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі №340/7401/21 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 31 травня 2022 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя Д.В. Чепурнов суддя С.М. Іванов