Постанова Київський апеляційний суд № 760/15270/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 травня 2022 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 760/15270/19 Номер провадження 22-ц/824/125/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Головачова Я. В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання - Орел П.Ю., вивчивши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 травня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Юзькової О. Л., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг, в с т а н о в и в : У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» звернулося до Солом'янського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 197 680 грн. 02 коп. та судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 12 травня 2014 року ТОВ «КК «Статус» та ОСОБА_1 укладено договір № 3322 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг, предметом якого є надання послуг по об`єкту - квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до умов зазначеного договору, позивач зобов`язався надавати відповідачу комунальні послуги у обсягах та на умовах передбачених договором, а відповідач своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані комунальні послуги. Разом з тим, в порушення вищевказаних зобов`язань, відповідач частково сплачувала за надані житлово-комунальні послуги у зв`язку з чим, у неї виникла заборгованість, розмір якої становить 102 563 грн. 71 коп., на яку були нараховані штрафні санкції в розмірі 95 116,31 грн., з яких: пеня в розмірі 68 432 грн. 13 коп., індекс інфляції в розмірі 21 059 грн. 62 коп., 3% річних в розмірі 5 624 грн. 56 коп. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року (а.с. 47) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28 травня 2021 року (а.с. 178-182) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг, залишено без задоволення. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 16 серпня 2021 року ТОВ «КК «Статус» подало апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги, задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 12 травня 2014 року ТОВ «КК «Статус» та ОСОБА_1 укладено договір № 3322 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг. 16 вересня 2014 року ТОВ «КК «Статус» розмістило оголошення про розмір тарифу на житлово-комунальні послуги у друкованому засобі інформації «Хрещатик» № 133 (4533). Аналогічна інформація була оприлюднена на дошках оголошень будинку НОМЕР_2 шляхом розміщення відповідного оголошення. 17 вересня 2014 року листом № 190 ТОВ «КК «Статус» сповістило Департамент економіки та інвестиції ВО КМР (КМДА) про публікацію оголошень, додавши, в тому числі, акт від 12 вересня 2014 року про інформування споживачів щодо розміру, структури та періодичності надання послуг. Таким чином, ТОВ «КК «Статус» було доведено відома відповідача інформацію про структуру, періодичність, строки надання та вартість послуг за договором про надання комунальних послуг, у відповідності до положень Порядку доведення до споживачів інформації про житлово-комунальні послуги. Скаржник зазначає, що у відповідності до положень ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» останній надає послугу під назвою «Додаткові послуги», при цьому, затвердження тарифу на окрему складову зазначеної послуги, не вимагається. В свою чергу, розмір тарифу на додаткові послуги було розраховано виходячи із вартості забезпечення утримання служби адміністраторів (консьєржів) у будинку та/або контрольно-пропускних постів до будинку; забезпечення утримання контрольно-пропускних пунктів в`їзду на територію та забезпечення патрульної служби в будинку і на території. Крім того, до інших додаткових послуг включається, зокрема, виготовлення карток доступу, повірка лічильників та капітальний ремонт, влаштування вело стоянки, тобто послуги періодичність і вартість яких спрогнозувати неможливо, але їх надання обумовлюється необхідністю обслуговування та збереження спільного майна мешканців та за їх бажанням. На думку скаржника, посилання суду на наявність розбіжностей у розрахунках заборгованості за комунальні послуги за період з жовтня 2014 року по березень 2019 року та за період з жовтня 2014 року по вересень 2017 року за однакові періоди часу, є безпідставним, оскільки у обох розрахунках заборгованість за період з жовтня 2014 року по вересень 2017 року становить 53 694 грн. 17 коп. Крім того, на стадії розгляду справи по суті судом було прийнято в якості доказу надану відповідачем фотокопію розрахунку, при цьому, додаткові пояснення скаржника та їх документальне підтвердження, відхилив, посилаючись на порушення строку на їх подання. Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Відзиву подано не було. Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Приходько А.С. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній. Представник відповідача - адвокат Чучковська А.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження обсягу фактично наданих послуг та їх тарифів. Щодо вищевказаного висновку суду, слід зазначити наступне. Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 23). 12 травня 2014 року між ТОВ «КК «Статус» та ОСОБА_1 укладено договір № 33220240 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг, предметом якого, є надання виконавцем, а споживачем своєчасна оплата наступних послуг: послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; послуг централізованого постачання і водовідведення холодної та гарячої води, послуг з централізованого опалення, компенсація вартості спожитої електроенергії; забезпечення утримання служби адміністраторів (консьєржів) в будинку та/або контрольно-пропускних постів до будинку, контрольно-пропускних пунктів в`їзду на територію, патрульної служби в будинку і на території, інші додаткові послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не увійшли до тарифу, у зв`язку із домовленістю сторін про отримання споживачем послуг, що не враховані у структурі, періодичності та строках надання послуг, затверджених органами місцевого самоврядування (а.с. 05-18) 12 травня 2014 року між ТОВ «КК «Статус» та ОСОБА_1 укладено додаток № 1 до договору № 33220240 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг «Правила входу/виходу, в`їзду/виїзду на/з територію/ї двору та до/з ЖК «Покровський Посад», надання Додаткових послуг (а.с. 19-22). Згідно розрахунку нарахувань житлово-комунальних послуг згідно договору з власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги по вищевказаній квартирі, яка за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2019 року становить 102 563 грн. 71 коп. (т. І а.с. 25). Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи у цивільній справі № 760/15270/19 від 21 січня 2022 року № 01/22, наданими на дослідження матеріалами, документально підтверджується заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КК «Статус» в розмірі 42 529 грн. 82 коп., в тому числі: основний борг у розмірі 41 450 грн. 82 коп. (утримання будинку і споруд та прибудинкових територій), три проценти річних від простроченої суми у розмірі 103 грн. 48 коп.; інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 383 грн. 29 коп., розраховані в межах строку позовної давності 3 роки, а саме за період з червня 2016 року по лютий 2019 року, та пеня у розмірі 592 грн. 23 коп., розрахована в межах строку позовної давності 1 рік, а саме за період з червеня 2018 року по лютий 2019 року. Документально підтвердити заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КК «Статус» за нараховані житлово-комунальні послуги згідно договору № 3322 0240 від 12 травня 2014 року, за період з червня 2016 року по лютий 2019 року (в межах строку позовної давності), а саме: за опалення в сумі 7 474 грн. 13 коп. та за інші/додаткові послуги в сумі 27 037 грн. 64 коп., не видається за можливе, у зв`язку з відсутністю будь-яких первинних документів ТОВ «КК «Статус», які б підтверджували надання послуг з опалення та інших/додаткових послуг, а також платіжних документів, які підтверджують оплату за виконані/надані послуги за період з жовтня 2014 року по лютий 2019 року, а також за період з червня 2016 року по лютий 2019 року. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній в період дії спірних правовідносин) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). З матеріалів справи вбачається, що 12 травня 2014 року між ТОВ «КК «Статус» та ОСОБА_1 укладено договір № 33220240 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначеним договором сторони визначити наступні види послуг, які надаються виконавцем споживачу: послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; додаткові послуги; централізоване опалення; холодне водопостачання при наявності квартирного приладу обліку холодної води; водовідведення; разом холодне водопостачання та водовідведення; гаряче водопостачання при наявності квартирного приладу обліку гарячої води; водовідведення; разом гаряче водопостачання та водовідведення; електроенергія та зазначено планові тарифи надання зазначених послуг. Предметом вказаного договору є надання виконавцем, а споживачем своєчасна оплата вищевказаних послуг. Як зазначає позивач, відповідач в порушення зобов`язань за вищевказаним договором, лише частково сплачувала кошти за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість, яка за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2019 року становить 102 563 грн. 71 коп. На підтвердження вищевказаної заборгованості, позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок нарахувань житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2019 року. Так, із розрахунку наданого позивачем вбачається, що відповідачем за вказаний період були сплачені кошти за отримані послуги у загальній сумі 5 187 грн. 66 коп. При цьому, з вказаного розрахунку не можна встановити, за яку послугу із зазначених в договорі відповідачем було сплачено кошти. Крім того, на думку відповідача, вказаний розрахунок не відповідає дійсності. У зв`язку з наведеним, судом апеляційної інстанції було запропоновано кожному із сторін надати свій розрахунок нарахувань за житлово-комунальні послуги. Скаржником, було надано розрахунок, який ідентичний розрахунку наявному в матеріалах справи (т. І а.с. 25). В свою чергу, відповідачем було надано до суду апеляційної інстанції висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи у цивільній справі № 760/15270/19 від 21 січня 2022 року № 01/22, який був складений для подання до суду. Вказаний висновок складений судовим експертом Болоніною І.В., яка має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта, стаж економічної роботи 48 років, в тому числі експертної роботи 27 років. Зазначений судовий експерт про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. ст. 384, 358 КК України, попереджена. Скаржником вищевказаний висновок, не оспорювався. Зі змісту висновку вбачається, що його було складено з урахуванням строку позовної давності до основного зобов`язання, 3 % річних та інфляційного збільшення - 3 роки, до пені -1 рік. Слід зазначити, що в матеріалах справи наявна заява позивача у якій, останній просить суд застосувати строк позовної давності до вимог щодо: стягнення основної суми боргу, інфляційної складової та 3 % річних - трирічний строк позовної давності; стягнення пені - річний строк позовної давності. Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). (ст. 258 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, як це визначено ч. 4 ст. 267 ЦК України. Враховуючи наявність заяви відповідача про застосування строку позовної давності, колегія суддів вважає за, що розрахунковим періодом щодо стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних є червень 2016 року по лютий 2019 року, а періодом щодо стягнення пені є червень 2018 року по лютий 2019 року. Отже, враховуючи, що висновок № 01/22 від 21 січня 2022 року було складено експертом, який має право на його складення, із урахуванням строків позовної давності, про які зазначено відповідачем у своїй заяві, а також, що вказаний висновок сторонами не оспорюється, колегія суддів вважає, що він є належним та допустимим доказом у даній справі. Так, згідно зазначеного висновку, документально підтвердити заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КК «Статус» за нараховані житлово-комунальні послуги згідно договору № 3322 0240 від 12 травня 2014 року, за період з червня 2016 року по лютий 2019 року (в межах строку позовної давності), а саме: за опалення в сумі 7 474 грн. 13 коп. та за інші/додаткові послуги в сумі 27 037 грн. 64 коп., не видається за можливе, у зв`язку з відсутністю будь-яких первинних документів ТОВ «КК «Статус», які б підтверджували надання послуг з опалення та інших/додаткових послуг, а також платіжних документів, які підтверджують оплату за виконані/надані послуги за період з червня 2016 року по лютий 2019 року. В свою чергу, наданими на дослідження матеріалами, документально підтверджується заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КК «Статус» за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 41 450 грн. 82 коп. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій у вищевказаному розмірі. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення штрафних санкцій, суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога є похідною від вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у задоволенні яких, судом було відмовлено. Щодо вищевказаного висновку суду, слід зазначити наступне. Відповідно до ст.ст. 530, 599 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.ст. 611, 612 ЦК України у разі порушення зобов`язанн настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Підпунктом 4.2.5 п. 4.2 Договору встановлено, що у разі несвоєчасного та/або не в повному обсязі внесення платежів з оплати будь-якої з послуг, передбаченої цим Договором, споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь ас прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі, встановленому цим договором. Згідно п.п. 5.1.8, п.п. 5.1.9 п. 5.1 Договору, виконавець має право стягувати зі споживача в судовому порядку заборгованості з оплати послуг, пеню, штрафні санкції, відсотки та збитки, та нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому цим договором, інфляційні збитки та три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України. Згідно з п. 6.1 Договору відповідач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення, але не більше 100% суми боргу. Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем своєчасно не виконано свої зобов`язання щодо оплати послуг з утримання будинків та прибудинкової території за договором № 33220240 від 12 травня 2014 року, що виходячи з умов договору та норм чинного законодавства України, є підставою для стягнення з неї штрафних санкції, а саме: 3 % річних, інфляційної складової та пені. В матеріалах справи наявний розрахунок штрафних санкцій, який є додатком до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи у цивільній справі № 760/15270/19 від 21 січня 2022 року № 01/22, з якого вбачається, що сума штрафних санкцій від суми заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (41 450 грн. 82 коп.) за період з червня 2016 року по лютий 2019 року складає 1 079 грн., з яких: 383 грн. 29 коп. - інфляційна складова (розрахована з урахуванням строку позовної давності 3 роки); 103 грн. 48 коп. - 3 % річних (розраховані з урахуванням строку позовної давності 3 роки); 592 грн. 23 коп. - пеня (в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день, розрахована з урахуванням строку позовної давності в 1 рік). Враховуючи, що вказаний розрахунок складено судовим експертом, який має спеціальні знання в галузі економіки, сторонами зазначений розрахунок не оспорюється, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору у сумі 1 079 грн. Посилання скаржника на те, що відповідачу надавались додаткові послуги, не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати в повній мірі законним та обґрунтованим в розумінні ст. 263 ЦПК України, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги. Відповідно до приписів ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» - задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 травня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, наступного змісту. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» (код ЄДРПОУ 38482930) заборгованість у розмірі 42 529 грн. 82 коп., з яких: 41 450 грн. 82 коп. - основний борг; 592 грн. 23 коп. - пеня; 103 грн. 48 коп. - 3% річних; 383 грн. 29 коп. - інфляційна складова. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» (код ЄДРПОУ 38482930) судовий збір у сумі 1 595 грн. 02 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 01 червня 2022 року. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: Я.В. Головачов В.В. Соколова