Постанова 4811 № 442/6523/20

Справа № 442/6523/20 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П. Провадження № 22-ц/811/1550/21 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: О.М. Ванівського, О.Я. Мельничук при секретарі: К.О. Ждан розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 березня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: 19.10.2020 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.07.2018 року станом на 24.06.2020 року в розмірі 65 309,27 грн., з яких: 65 309,27 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2120,00 грн - судовий збір. Позов позивач обгрунтовував тим, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. 14.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 14.07.2018 року. На підставі Договору відповідач отримала кредит в розмірі 25 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок платіжної картки. Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що вбачається з у розрахунку заборгованості за договором. Станом на 01.04.2020 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором становить понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 01.04.2020 року Банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором в межах встановленого кредитного ліміту. Оскільки відповідач порушив свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, банк змушений звернутись до суду з даним позовом. Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.07.2018 року у розмірі 65 309,27 (шістдесят п`ять тисяч триста девять гривень двадцять сім копійок) та 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 коп) грн. сплаченого судового збору. Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що позивачем не наведено та не надано будь-яких доказів на підтвердження факту укладання кредитного договору, факту надання коштів, факту отримання відповідачем кредитних коштів, що свідчить про безпідставність та незаконність позовних вимог та оскаржуваного рішення. Зазначає. що Витягом з Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк", що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: тарифи та санкції за порушення зобов`язань за кредитом. При цьому, матеріали справи не містять підтвердження, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати пені та комісії, саме у розмірах і порядку нарахування, зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та не спростовано позивачем при розгляді даної справи. Вважає, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк", що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ "Універсал Банк" в період з часу виникнення спірних правовідносин і до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, сплату пені та комісії, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Поряд з цим, жодних доказів того, що Банк повідомляв відповідача про умови кредитування через додаток " monobank" позивачем суду не надано. Зазначає, що в Анкеті-заяві позичальника від 14.07.2018 року відсутні дані про бажаний кредитний ліміт, процентна ставка за кредитом, строки повернення кредиту. Крім того, в ній відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. В матеріалах справи відсутня також пам`ятка клієнта, яка має бути складовою частиною спірного договору, що свідчить про порушення позивачем пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10 травня 2007 року №

168. Також, звертає увагу суду на те, що з виписки, що надав позивач у відповіді на відзив вказується кредитний ліміт в розмірі 24 800,00 гривень, а в оскаржуваному рішенні - 25 000,00 гривень. Причину такої розбіжності відповідачу встановити не вдалося, а судом вона не обгрунтована. Звертаючись до суду з даним позовом, на підтвердження заявлених вимог банк надав суду анкету - заяву до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку б/н від 14.07.2018 року, підписану відповідачем та розрахунок заборгованості за договором б/н від 14.07.2018 року, укладеного між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 24.06.2020 року. Однак, позивачем до позовної заяви не додано ні додатку із погодженною сумою кредитного ліміту, ні виписки по поточному рахунку, що є належними, допустимими доказами на підтвердження погодження суми кредитного ліміту сторонами та на підтвердженням виконаних зобов`язань Банку щодо надання суми кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту в сумі 25000,00 грн. та операцій за день. Просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, однак, зважаючи на тривалість розгляду справи судом апеляційної інстанції,суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності по наявних матеріалах справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Судом встановлено, що у жовтні 2017 року позивач - АТ «Універсал Банк» запустив проект «Monobank», в рамках якого Банком відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Встановлено, що 14.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 14.07.2018 року таотримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (п. 2). Відповідач, підписавши Анкету-заяву, підтвердила, що ознайомилися та отримала примірники у мобільному додатку зазначених вище документів, що складають договір, та зобов`язувалася виконувати його умови (п. 3). Крім того, згідно з п. 3 Анкети-заяви, відповідач погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 також засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення, має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6). Згідно з п. 11 Анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідач просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. До Анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с. 9-23). Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, оформленого сторонами в електронній формі. Таким чином, після підписання Анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно тарифів, та повернути кредит. Встановлено, що на підставі укладеного договору № б/н від 14.07.2018 року позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100000,00 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку; станом на 24.06.2020 року кредитний ліміт становив 24 800 грн) . Як вбачається з матеріалів справи, позичальнику ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 (строк дії 11/24) та видано кредитну картку. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконувала, у зв`язку з чим згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 14.07.2018 року, укладеним між АТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 , станом на 24.06.2020 року остання допустила загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 65 309, 27 грн та заборгованість за відсотками, пенею та комісією у розмірі 0,00 грн (а.с 5-7). Матеріали справи не містять доказів щодо неотримання коштів позичальником, не проведення ОСОБА_1 операцій по картковому рахунку № НОМЕР_1 , а також належних доказів (розрахунків) на спростування розміру заборгованості останньої перед Банком. Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» крім того, що надавались та були отримані ОСОБА_1 у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні статей 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов`язків сторін, та іншої інформації, необхідної для укладення договору. Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», розміщені на сайті monobank, є публічно доступними, викладеними форматі PDF, з зазначенням рішень на підставі яких вони прийняті та часом набуття їх чинності. Також, в самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного пін-коду має постійний доступ. Враховуючи, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_1 була ознайомлена саме з правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання. З наведених мотивів, суд першої дійшов вірного висновку про задоволенняпозову АТ «Універсал Банк» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № б/н від 14.07.2018 року в розмірі 65 309,27 грн, що згідно розрахунку, наданого Банком, відповідає розміру загального залишку заборгованості за тілом кредиту. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 травня 2022 року. Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 23 травня 2022 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: О.М. Ванівський О.Я. Мельничук