Постанова 4801 № 127/12470/21

Справа № 127/12470/21 Провадження № 22-ц/801/784/2022 Категорія: 18 Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2022 рокуСправа № 127/12470/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач), суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про звільнення майна з-під застави, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грабік Максим Сергійович, та Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2022 року, ухвалене у складі судді Романюк Л. Ф. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст рішення складено 21 лютого 2022 року, - в с т а н о в и в : 18 травня 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 у якому просили в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 14-Ф/08-38 від 20 червня 2008 року в сумі 10494,28 доларів США та 303582,27 грн. звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу на публічних торгах у порядку виконавчого провадження - автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2008 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_1 , колір - червоний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .. Встановити початкову ціну реалізації предмета застави - автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2008 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_1 , колір - червоний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, що буде проведена суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. За рахунок коштів отриманих від реалізації на прилюдних торгах предмету застави задовольнити вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» в сумі 10 494,28 доларів США та 303 582,27 грн. 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася у суд із зустрічним позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк», за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про звільнення майна з - під застави. ОСОБА_1 просила суд, звільнити з - під застави та виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна належний на праві приватної власності ОСОБА_3 автомобіль CHEVROLET, модель LACETTI, 2008 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_1 колір - червоний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який внесений до державного реєстру обтяжень рухомого майна 19 травня 2020 року, контрольна суму 8ГГ5БАВ089. 06 жовтня 2021 року Грабік М. С. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано відзив, в якому заявлено клопотання про пропуск ПАТ АБ «Укргазбанк» строку позовної давності /т. 1 а. с. 167/. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2021 року об`єднано в одне провадження зустрічний позов з первісним позовом. /т. 1 а. с. 172/. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2022 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 14-Ф/08-38 від 20 червня 2008 року в сумі 5262,91 доларів США, що еквівалентно на час винесення рішення 147308,85 грн. (по курсу 1 долар США= 27,99 грн.) та 6735,54 грн. звернуто стягнення на предмет застави шляхом продажу на публічних торгах у порядку виконавчого провадження - автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2008 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_1 , колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . Ухвалено встановити початкову ціну реалізації предмета застави - автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2008 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_1 , колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, що буде проведена суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В решті позову - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 304,58 гривень. Позов ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про звільнення майна з - під застави - залишено без задоволення. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_1 - Грабік М. С.,подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» та про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 . Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність обтяжень на належному ОСОБА_1 автомобілі та на відмінність автомобіля, який належить ОСОБА_1 від автомобіля, який є предметом договору застави. Тобто, є відмінність у номері кузова, а саме ОСОБА_1 належить автомобіль з номером кузова НОМЕР_4 , а предметом застави є автомобіль з номером кузова НОМЕР_5 . ПАТ АБ «Укргазбанк» використовуючи своє право відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України шляхом пред`явлення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором змінив строк виконання зобов`язання. Отже банк міг пред`явити позов про звернення стягнення на предмет застави протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником кредитного договору, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 14.08.2019 року у справі № 127/16950/13-ц, від 10.10.2018 року у справі № 643/5761/16-ц, від 10.10.2019 року у справі № 357/9126/17-ц. У цій справі банк звернувся з позовом до суду 12 травня 2021 року, тобто поза 3-річним строком позовної давності. В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення суду, задовольнивши позовну заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 19 Закону України «Про заставу», згідно якої за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. У позовній заяві ПАТ АБ «Укргазбанк» просив за рахунок коштів отриманих від реалізації на прилюдних торгах предмета застави задовольнити вимоги банку в сумі 10494,28 доларів США та 303582,27 грн., що виникли станом на 12 квітня 2021 року. Умовами кредитного договору за домовленістю сторін передбачено обов`язок позичальника щодо сплати процентів за користування кредитом до дня повернення кредиту, а також сплату штрафних санкцій за весь час прострочення виконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів. Проте, суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимогу банку в сумі, що існувала станом на 17 березня 2014 року та зазначена в рішенні Макарівського міськрайонного суду Київської області у справі № 370/2811/13-ц в сумі 5262,91 доларів США та 6735,54 грн. У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грабік М. С., просить залишити її без задоволення. Відзив обґрунтовано тим, що перебіг строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором було перервано у зв`язку з пред`явленням ПАТ АБ «Укргазбанк» позову до ОСОБА_2 , що є позичальником за кредитним договором, про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочне рішення Макарівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2014 року по справі № 370/2811/13-ц боржником не виконане, виконавче провадження не завершене та триває. Про відсутність заставного майна у боржника та порушення своїх прав на задоволення вимог за рахунок цього майна позичальника, банку стало відомо в ході виконавчого провадження по виконанню рішення суду. Банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави в межах трьох років з моменту коли стало відомо про факт вибуття предмету застави з власності позичальника та переходу права власності на це майно до відповідача. У визначений судом строк відзив від інших учасників справи на апеляційні скарги не надійшов. У судовому засіданні представник позивача Михайлишена Л. Л. підтримала апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» та заперечила проти апеляційної скарги Грабіка М. С. , який діє в інтересах ОСОБА_1 Грабік М. С. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримав власну апеляційну скаргу та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк». Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Грабіка М. С. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції частково не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. 20 червня 2008 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний поговір № 14-Ф/08-38. Згідно п. 1.1 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит в сумі 14269,00 доларів США 00 центів на строк з 20 червня 2008 року по 19 червня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,5 % річних (а.с.43-49). Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та позичальником 20 червня 2008 року укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., Згідно п. 2.1, п. 2.2, договору застави, предметом застави є автомобіль, марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2008 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_1 , колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить заставодавцю на праві власності (а.с. 50-54). Обтяження вказаного транспортного засобу було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 19543177, 6714847, 65407694, 65779828 (а.с.58-63). Відповідно до п. 3.3.5. договору застави, заставодавець зобов`язаний не розпоряджатись (не відчужувати в будь-який спосіб) предметом застави без письмової згоди заставодержателя (а.с.50-54). Факт виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором та отримання ОСОБА_2 суми в розмірі 14269,00 доларів США підтверджується випискою/особовий рахунок з 20 червня 2008 року по 12 квітня 2021 -220390176509.840 USD за кредитним договором № 14-Ф/08-38 від 20.06.2008 (а.с.13-40). Внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, станом на 12 квітня 2021 утворилася заборгованість за основним боргом у 10494,28 доларів США, що складається із заборгованості по кредиту прострочена: 5 096,62 доларів США; заборгованість по процентах прострочена: 5397,66 доларів США та заборгованість по пені у сумі 280545,85 гривень, що складається із нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності: 155899,12 гривень; пені за несвоєчасну сплату процентів: 124646,73 гривень (а.с.8-12). Заочним рішенням Макарівського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2014 року по справі № 370/2811/13-ц, задоволено позов АБ «Укргазбанк» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по кредитному договору, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 14-Ф/08-38 від 20 червня 2008 року в сумі 5 262,91 доларів США та 6 735, 54 грн., яка складається з заборгованості по кредиту строкової - 3 219,00 доларів США, заборгованості по кредиту простроченої - 1 929,38 доларів США, заборгованості по процентах поточної - 52,79 доларів США, заборгованості по процентах простроченої - 61,74 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності - 6 115,76 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів - 619,78 грн., а також стягнуто судові витрати. Проте, вказане рішення боржником не виконане, виконавче провадження не завершене та триває на даний час (а.с.64-68). 17 липня 2019 року банком було направлено лист до Регіонального сервісного центру МВС України у Київській області щодо дійсності реєстрації і зняття з обліку транспортного засобу марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2008 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_6 , колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 . У листі Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві зазначено, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль CHEVROLET, модель LACETTI, 2008 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_1 , колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 який належав ОСОБА_2 , 13 вересня 2014 перереєстровано на нового власника на підставі довідки - рахунку (а. с. 41). 25 січня 2021 року банком повторно направлено лист до Регіонального сервісного центру МВС України в Київській області щодо реєстрації вказаного транспортного засобу. У листі Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 27 березня 2021року Л2 31/26-21 баз зазначено, що надати інформацію щодо нових власників запитуваних засобів неможливо, у зв`язку з тим, що дана інформація є конфіденційна (а.с. 42). Банком дозвіл на відчуження заставного майна, а саме транспортного засобу автомобіль CHEVROLET, модель LACETTI, 2008 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_1 , колір - червоний реєстраційний номер НОМЕР_2 не надавався. Задовольняючи частково позов ПАТ АБ «Укргазбанк», суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль, який є предметом застави згідно договору застави від 20 червня 2008 року, всупереч вимогам вказаного договору, без згоди позивача був відчужений відповідачу ОСОБА_1 та на час такого відчуження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містилися відомості про обтяження такого майна, тому позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 20 червня 2008 року підлягаю задоволенню частково, а саме на суму 5 262,91 доларів США та 6 735, 54 грн., відповідно до рішення Макарівського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2014 по справі № 370/2811/13-ц. Також суд зазначив, що позивачем не було пропущено строків позовної давності звернення з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що оскільки ОСОБА_2 було відчужено предмет застави у період дії обтяження такого майна, про що на час такого відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містилися відомості про обтяження спірного автомобіля, то ОСОБА_1 не може вважатися добросовісним набувачем майна в розумінні статті 388 ЦК України. Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» зроблено судом першої інстанції за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне. За змістом частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві. Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Статтею 1050 ЦК України також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до частини першої статті 598, статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частинами першою, другою статті 590 ЦК України). Суд апеляційної інстанції зазначає, що звертаючи стягнення на предмет застави, суд зазначає розмір заборгованості та її складові, у рахунок погашення якої звертається таке стягнення. У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що право кредитодавця нараховувати обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) відступлено від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, та зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що обгрунтованими є вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» лише в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 червня 2008 року в сумі 5 262,91 доларів США та 6 735, 54 грн., яка складається з заборгованості по кредиту строкової - 3 219,00 доларів США, заборгованості по кредиту простроченої - 1 929,38 доларів США, заборгованості по процентах поточної - 52,79 доларів США, заборгованості по процентах простроченої - 61,74 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності - 6 115,76 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів - 619,78 грн., відповідно до рішення Макарівського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2014 по справі № 370/2811/13-ц, оскільки ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувшись у суд з позовом до ОСОБА_2 змінив строк кредитування. Тому, розмір заборгованості нарахований ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором від 20 червня 2008 року після 23 січня 2014 року не ґрунтується на нормах матеріального права, а тому є необґрунтованим. Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року, справа № 202/32033/13-ц. Вирішуючи спір, місцевий суд належним чином дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, вірно вважав, що зміна власника заставного транспортного засобу, відносно якого зареєстроване обтяження, не є перешкодою для задоволення за рахунок цього майна вимог банку у випадку порушення заставодавцем своїх кредитних зобов`язань. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року по справі № 215/4911/18 зазначено, що оскарження заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави, укладеного без його згоди, для захисту порушеного права шляхом пред`явлення вимоги до нового власника про звернення стягнення на предмет застави не потребується. Разом із тим, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги Грабіка М. С. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про пропуск ПАТ АБ «Укргазбанк» строку позовної давності. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного). У справі вставнолено, що рішенням Макарівського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2014 року по справі № 370/2811/13-ц, задоволено позов ПАТ АБ «Укргазбанк» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по кредитному договору. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що банк використовуючи своє право згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, шляхом пред`явлення позову про стягнення усього розміру заборгованості за кредитним договором до кінцевого терміну, змінив момент початку перебігу позовної давності за його вимогами, а тому враховуючи те, що з позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» про звернення стягнення на предмет застави звернувся лише у травні 2021 року, відтак банком пропущено строк звернення до суду з даним позовом, визначений статтею 257 ЦК України, про застосування якої заявлено відповідачем. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль CHEVROLET, модель LACETTI, 2008 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_1 , колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 який належав ОСОБА_2 , 13 вересня 2014 перереєстровано на нового власника ОСОБА_1 на підставі довідки - рахунку. У постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-75цс15 вказано, що «формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18) вказано, що «можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суди дійшли правильного висновку, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтями 32-38 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше». ПАТ АБ «Укргазбанк» не надано суду доказів того, що банк з 13 вересня 2014 року (це більше семи років) не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, тобто цікавився станом виконання в примусовому порядку рішення Макарівського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2014 року, яке набрало законної сили, оскаржував рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця у зв`язку з неможливістю виконати рішення суду, та з об`єктивних причин не міг дізнатися про порушення свого цивільного права (відчуження спірного автомобіля 13 вересня 2014 року ОСОБА_1 ). У судовому засіданні представник Банку не змогла надати докази знаходження заочного рішення Макарівського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2014 року на виконанні. Адвокат Грабік М.С. пояснив, що заочне рішення на виконанні не перебуває. Таким чином, бездіяльність ПАТ АБ «Укргазбанк» протягом семи років не може бути тією обставиною, яка свідчить, що банк раніше не міг дізнатися про відчуження спірного автомобіля (предмета застави) 13 вересня 2014 року ОСОБА_1 . З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що при зверненні 18.05.2021 року до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави ПАТ АБ «Укргазбанк» пропустив строк позовної давності, який сплив у лютому 2017 року. Відповідно до пункту 1-4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що аргументи апеляційної скарги Грабіка М. С. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , заслуговують на увагу частково, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» про звернення стягнення на предмет застави та розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк». Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 ґрунтується на повному з`ясуванні обставин справи, правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне. Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» та статті 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповідно до частини першої статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Згідно зі статтею 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу. Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна. Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах: від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14 та в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 463/3582/17 (провадження № 61-13383св19). Згідно зі статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначається реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження. Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах: від 06 лютого 2018 року у справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року у справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19), від 03 березня 2021 року у справі № 544/425/19 (провадження) № 61-10034св20. Суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_1 придбала спірний автомобіль, що перебував у заставі ПАТ АБ «Укргазбанк», за відсутності згоди банку на його відчуження та за наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про його обтяження, дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про звільнення майна з-під застави, Наявність у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження щодо автомобіля з номером кузова НОМЕР_4 , спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що вона є добросовісним набувачем цього автомобіля, оскільки за змістом статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом застави є автомобіль з номером кузова НОМЕР_5 , тоді як у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження внесено відомості на автомобіль з номером кузова НОМЕР_4 , що свідчить про технічну помилку, однак це є одним і тим же автомобілем, який перебуває у заставі ПАТ АБ «Укргазбанк» та був відчужений без згоди банку. Доводи апеляційної скарги адвоката Грабік М. С., не спростовують правильні висновки суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим. Щодо розподілу судових витрат. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк», судові витрати у розмірі 3456,87 грн., які понесла ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 .. Ураховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» без задоволення, скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк», відтак судовий збір за подання апеляційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грабік Максим Сергійович, задовольнити частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2022 року у даній справі скасувати в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та ухвалити в цій частині нове. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити. В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2022 року у даній справі залишити без змін. Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3456 (три тисячі чотириста п`ятдесят шість) гривень 87 копійок. Поновити дію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2022 року в залишеній без змін частині у даній справі. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: Т. О. Денишенко В. П. Рибчинський Повний текст постанови складено 30 травня 2022 року.