Постанова 4820 № 688/2749/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2023 року м. Хмельницький Справа № 688/2749/22 Провадження № 22-ц/4820/1330/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року (суддя Стаднічук Н.Л.) за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних, в с т а н о в и в : У жовтні 2022 року Публічне акціонерне товариство акціонерного банку «Укргазбанк» (далі АБ «Укргазбанк», банк) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 09 січня 2008 року між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №42008/3о, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 35000 дол.США зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5% річних. В зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо повернення кредиту банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 37716,06 дол.США та 11 193,37 грн.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру. Оскільки зобов`язання ОСОБА_1 перед АБ «Укргазбанк» не були виконані, а виконуються протягом довгого періоду часу та станом на момент подачі цього позову не виконано рішення суду від 02.12.2010 року, позивач вправі застосовувати відповідальність згідно ч.2 ст.625 ЦК України. Із урахуванням викладеного, банк просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 3% річних від суми заборгованості по кредиту та процентів за період з 24.02.2019 року по 23.02.2022 року (включно) в розмірі 2857,60 дол.США, що згідно курсу НБУ становить 82835,12 грн. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» 3% річних в сумі 1810,65 дол.США, що згідно з курсом НБУ еквівалентно 52486,46 грн.; задоволенні іншої частини позову відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» судовий збір в сумі 1570,47 грн. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення суду про стягнення з відповідача достроково заборгованості за кредитним договором, з урахуванням ухвали суду про розстрочення його виконання не виконано до 31.03.2020 року, то вимоги банка про стягнення 3% річних підлягають задоволенню з 01.04.2020 року, тобто періоду настання заборгованості за прострочення грошового зобов`язання, по 23.02.2022 року як просив позивач в позові, в розмірі 1810,65 дол.США, що еквівалентно 52486,46 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким в позові АБ «Укргазбанк» відмовити повністю. Стягнути з банку на його користь судові витрати. В обґрунтування вимог скарги зазначав, що обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції не звернув увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.11.2022 року у справі №285/3536/20, вимога про стягнення 3% річних, які нараховані на задавнену вимогу, допускається тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги. Також апелянт стверджує, що 11 жовтня 2018 року взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ним виконано, кредит погашено в повному об`ємі, що підтверджується платіжними документами. У відзиві на апеляційну скаргу АБ «Укргазбанк» заперечує проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , просить залишити її без задоволення в повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 09 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №42008/3о, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 35000 доларів США на строк з 09.01.2008 року по 06.01.2028 року зі сплатою процентів в розмірі 12,5 % річних. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2010 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 42008/3о від 09.01.2008 року в сумі 37716,06 дол. США, в тому числі: 2165,45 дол. США прострочена заборгованість за кредитом, 31062,59 дол. США строкова заборгованість за кредитом, 4488,02 дол. США заборгованість по процентах, 3704,68 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 7488,69 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, що еквівалентно 299 390,08 грн. та 11 193,37 грн., штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмета іпотеки в сумі 11 000 грн. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 05 липня 2011 року рішення Шепетівського міськрайонного суду від 02 грудня 2010 року в частині відмови в зверненні стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 42008/3о від 09.01.2008 року на предмет іпотеки за іпотечним договором від 09.01.2008 року скасовано, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 42008/3о від 09.01.2008 року в сумі 37716,06 дол. США, що еквівалентно 299 390,08 грн. та 11 193,37 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 09.01.2008 року квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 64,1 кв.м, житловою площею 39,5 кв.м, що належить ОСОБА_1 шляхом продажу вказаної квартири АБ «Укргазбанк» від імені ОСОБА_1 з укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем за початковою ціною 220 000 грн. з вилученням записів про заборону з Єдиного реєстру заборон, а також надання позивачеві всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу. 25 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до АБ «Укргазбанк» із заявою про надання розстрочки виконання рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області на 65 місяців. Згідно протоколу № 93 засідання кредитного комітету АБ «Укргазбанк» від 27.08.2014 року відповідачем погоджено розстрочення виконання рішення суду на 65 місяців зі сплатою щомісячних платежів на загальну суму 321 583,37 грн., в тому числі: 299 390,00 грн. заборгованість по кредиту, 11 193,37 грн. пеня, 11 000 грн. штраф. Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2014 року заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області задоволено, розстрочено виконання рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2010 року на 65 місяців відповідно до графіка, затвердженого протоколом № 93 засідання кредитного комітету АБ «Укргазбанк». Ухвала набрала чинності 03.11.2014 року. Згідно наданих відповідачем квитанцій про здійснення валютно-обмінних та касових операцій, а також випискою банку по особовому рахунку відповідача з 02/12/2010 року по 22/09/2022 року, на погашення кредитної заборгованості відповідачем сплачено 5965 дол. США. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. У частині п`ятій статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду. За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15. У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України). Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, за яким дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин. Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду. Встановивши, що позичальник неналежним чином виконував зобов`язання за кредитним договором у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 37716,06 дол. США, яка стягнута Шепетівським міськрайонним судом від 02 грудня 2010 року, виконання якого в подальшому було прострочено судом до 31 березня 2020 року, але рішення суду також відповідачем не виконано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку,що кредитор має право на стягнення з боржника 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України за період прострочення виконання грошового зобов`язання, починаючи з 01 квітня 2020 року. Отже, внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникло право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, оскільки таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання і до моменту його фактичного виконання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову. Колегія суддів зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, навіть за умови прострочення пред`явлення виконавчого листа до виконання, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц дійшла висновку, що невиконання боржником грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Доводи апеляційної скарги щодо виконання ним грошового зобов`язання перед банком в повному обсязі не підтверджено належними та допустимими доказами, матеріали справи містять підтвердження щодо сплати боржником 5965 дол. США, що враховано банком при визначенні розміру заборгованості та 3% річних, тому такі доводи підлягають відхиленню. Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 23.11.2022 року у справі №285/3536/20 на який посилається апелянт в апеляційній скарзі, не є подібним з правовідносинами по справі, що переглядається апеляційним судом, оскільки заборгованість за кредитним договором стягнуто рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 02.12.2010 року, тому така заборгованість за кредитним договором не є натуральним зобов`язанням (задавненим зобов`язанням). Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк