Постанова Волинський апеляційний суд № 161/4024/22

Справа № 161/4024/22 Провадження №33/802/302/22 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л.М. Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2022 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.05.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, притягнено його до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік. Постановою суду стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 27.03.2022 року о 12 годині 50 хвилин на а/д Р-14 7 км+500 м керував транспортним засобом Audi Q5 Т4 НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосування приладу «Драгер». Такі дії кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.16). Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вказане рішення оскаржується в зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, які суд вважав встановленими та односторонністю розгляду справи. Вказує на те, що під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення він свою вину в інкримінованому правопорушенні визнав, просив суворо не карати. Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України вчинене ним вперше, будь-яких наслідків не наступило, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та іншими доданими до протоколу матеріалами. Вказує на те, що повністю визнав свою вину тому, що напередодні випив пива і на слідуючий день сів за кермо, щиро кається у вчиненому, не оспорює фактичних обставин вчиненого ним правопорушення. Хоча офіційно не працює, але працює на сезонних роботах, має позитивні характеристики, а тому вважає що є всі підстави для звільнення його від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням. Крім цього, його заробітна плата є невеликою та єдиним джерелом доходу. Розмір штрафу є вкрай великим і у нього немає таких коштів. Також зазначає, що він працює слюсарем з ремонту автомобілів і посвідчення водія йому необхідне для тестування автомобілів до і після ремонту. Просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (а.с.19-20). Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом. Висновки судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому висновок судді першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевіряється. Щодо доводів апелянта про звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КпАП України, у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими. Положення ст.ст.23, 33 КпАП України регламентують, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння створює підвищену суспільну небезпеку для оточуючих, оскільки стягнення у санкції даної статті КпАП України з кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативно суворим. 16.02.2021 року вступив в силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху", яким заборонено застосування ст.22 КпАП України за правопорушення, передбачене ст.130 КпАП України. А тому підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в порядку ст. 22 КпАП України апеляційний суд, не вбачає. Суд апеляційної інстанції вважає, що наведені в апеляційній скарзі пом`якшуючі обставини, а саме: вперше притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, визнання ним вини та щире каяття, позитивна характеристика, його скрутне матеріальне становище, неофіційне місце роботи (слюсар з ремонту автомобілів) не виправдовують його в грубому порушенні правил дорожнього руху та не можуть слугувати підставою для застосування до нього ст.22 КпАП України. На думку апеляційного суду, накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції відповідно до вимог ч.2 ст.33 КпАП України урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив безальтернативне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, визначене санкцією ч.1 ст.130 КпАП України. З огляду на наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, а підстави для скасування постанови суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук