Постанова 4813 № 947/23115/21

Номер провадження: 22-ц/813/5036/22 Справа № 947/23115/21 Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.05.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Таварткіладзе О.М. суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В. розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м.Одеса апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кучмій В`ячеслава Васильовича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, В С Т А Н О В И В: У липні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Позовна заява мотивована тим, що сторони по справі мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано та син проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Зазначала, що відповідач працює на морський судах, регулярно ходить в рейси 6+1 місяць, заробітня плата в місяць складає не менше 6 300 доларів США, вважає, що відповідач спроможній сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 20 130 грн на місяць до його повноліття, та на утримання дружини, матері дитини, у розмірі 8 500 грн.на місяць до досягнення сином трьох річного віку. Відповідач позов не визнав, вважає його необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідач по цей день утримує сина, так як позивачка ніде не працює. Вказує, що крім сина, у сторін є ще одна спільна дитина, старша донька - ОСОБА_4 , якій відповідач також надає матеріальну допомогу. Зазначає, що діти та позивачка проживають у купленій відповідачем квартирі, відповідач повністю забезпечує утримання дітей, а тому звернення позивачки з цим позовом до суду вважає безпідставним. Крім того, за період роботи на торгівельних морських судах, відповідач отримав травму в колінному суглобі. Вказана м`язово-кістна хвороба з часом прогресувала та в липні 2021 року набула гострої фази, внаслідок чого відповідачу була проведена операція, після якої необхідний тривалий курс реабілітації, який потребує грошових вкладень та лікування. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 15 000 грн. на місяць, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 29.07.2021 року і до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_2 аліменти у розмірі 5000 гривень, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 29.07.2021 року і до досягнення сином трьох річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вирішено питання судових витрат. Стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 15 000 грн. на місяць до досягнення сином повноліття та на утримання колишньої дружини у розмірі 5000 гривень на місяць до досягнення сином трирічного віку, суд першої інстанції виходив з матеріального становища відповідача, з положень ст..180 СК України та з положень ч.2 ст.84 СК України. Вважав, що такий розмір аліментів буде відповідати як інтересам та потребам дитини, так і інтересам та потребам матері дитини. Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Кучмій В`ячеслав Васильович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що при визначенні розміру аліментів, суд не врахував стан здоров`я відповідача, не надав оцінку стабільності матеріального становища платника аліментів та перебування на його утриманні старшої доньки ОСОБА_4 . Крім того, суд не надав оцінку обставинам, чи дійсно дитина потребує матеріального утримання на суму 30 000 грн на місяць, з урахуванням рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини і чи будуть ці кошти витрачатися позивачкою за призначенням. Крім того, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що відповідач отримує заробітню плату відповідно умов договору контракту. Зазначає, що сторони, незважаючи на судові справи, залишаються проживати разом, відповідач утримує дітей та регулярно надає кошти позивачці, тому йому не зрозуміло підстави та мотиви звернення позивача з цим позовом до суду. Представник зазначав, що в суді першої інстанції він повністю заперечував проти позову позивачки, однак вважав, що відповідач не буде заперечувати та оскаржувати рішення суду, якщо суд призначить аліменти на утримання дитини в межах 5 000 грн. на місяць, а на утримання колишньої дружини в межах 2 500 грн.на місяць. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав. Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи питання стягнення аліментів на утримання дитини, колегія суддів приймає до уваги наступні норми Закону. Відповідно до частини першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Відповідно до ст.7 ЗУ „Про державний бюджет на 2021 рік" прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; а для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень. Відповідно до ст.7 ЗУ „Про державний бюджет на 2022 рік" прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні. Відповідно до ч.1-2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. За положеннями ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Матеріалами справи встановлено, що позивачка та відповідач мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини Серії НОМЕР_1 (а.с.12). Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.07.2005 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.142). Відповідач у 2020 році закінчив Національний Університет «Одеська морська академія» та здобув кваліфікацію магістра за спеціальністю «Річковий та морський транспорт», спеціалізація «Експлуатація суднових енергетичних установок» (а.с.13). Відповідно матеріалів справи, відповідач працює за строковими контрактами на морських суднах. Відповідно до довідки ТОВ «Дафні Шіппінг Єйдженсі» від 16.08.2021 року № 1402, дана компанія дійсно надавала відповідачу посередницькі послуги у працевлаштуванні з 2009 по 2021 рік включно. У період з 2015 по 2021 рік відповідач працював на посаді другого механіка відповідно укладених контрактів (а.с.65). Так, відповідно представлених ТОВ «Дафні Шіппінг Єйдженсі» копій трудових договорів, вбачається, що відповідачем з компанією Daphne Shipping Agency LLC було укладено наступні контракти: - з 09.09.2017 по 09.03.2018 року року (на 6 місяців + 1) із заробітною платою 6 300 доларів США на місяць (а.с.94-101); - з 21.09.2018 по 21.03.2019 року (на 6 місяців + 1) із заробітною платою 6 300 доларів США на місяць (а.с.85-92); - з 29.06.2019 по 29.12.2019 року (на 6 місяців + 1) із заробітною платою 6 300 доларів США на місяць (а.с.76-83); - з 02.10.2020 по 02.04.2021 року (на 6 місяців + 1) із заробітною платою 6 500 доларів США на місяць (а.с.66); - з 02.04.2021 по 02.06.2021 року (на 2 місяці + 1) із заробітною платою 6 500 доларів США на місяць. Разом з тим, відповідно виписки з банківських рахунків відповідача (а.с.106-107, 110-112) вбачається, що останньому була нарахована наступна заробітня плата: в 2016 році: - 05.01.2016 року у розмірі 7 500 доларів США; - 05.02.2016 року у розмірі 6000 доларів США; - 04.03.2016 року у розмірі 6 500 доларів США; - 06.04.2016 року у розмірі 6000 доларів США; - 06.05.2016 року у розмірі 6000 доларів США; - 06.06.2016 року у розмірі 4 934,33 доларів США; - 10.10.2016 року у розмірі 3000 доларів США; - 07.11.2016 року у розмірі 7 300 доларів США; - 09.12.2016 року у розмірі 6000 доларів США; в 2017 році: - 05.01.2017 року у розмірі 6000 доларів США; - 09.02.2017 року у розмірі 5 400 доларів США; - 07.03.2017 року у розмірі 6000 доларів США; - 10.04.2017 року у розмірі 2 217,09 доларів США; - 03.10.2017 року у розмірі 4 500 доларів США; - 06.11.2017 року у розмірі 6 300 доларів США; - 06.12.2017 року у розмірі 6 200 доларів США; в 2018 році: - 04.01.2018 року у розмірі 6 190 доларів США; - 05.02.2018 року у розмірі 6000 доларів США; - 02.03.2018 року у розмірі 6 100 доларів США; - 30.03.2018 року у розмірі 2 422 доларів США; - 04.10.2018 року у розмірі 2 150 доларів США; - 06.11.2018 року у розмірі 6000 доларів США; - 05.12.2018 року у розмірі 6 500 доларів США; в 2019 році: - 04.01.2019 року у розмірі 5 800 доларів США; - 06.02.2019 року у розмірі 6 300 доларів США; - 01.03.2019 року у розмірі 6 220 доларів США; - 05.04.2019 року у розмірі 5 698,60 доларів США; - 02.08.2019 року у розмірі 5 800 доларів США; - 04.09.2019 року у розмірі 6 200 доларів США; - 03.10.2019 року у розмірі 6 300 доларів США; - 04.11.2019 року у розмірі 6 295 доларів США; - 03.12.2019 року у розмірі 5 800 доларів США; в 2020 році: - 03.01.2020 року у розмірі 5 500 доларів США; - 05.02.2020 року у розмірі 6000 доларів США; - 19.02.2020 року у розмірі 2 168,70 доларів США; - 03.11.2020 року у розмірі 6 700 доларів США; - 02.12.2020 року у розмірі 6 400 доларів США; Таким чином, фактичний дохід відповідача в 2016 році склав 53 234,33 доларів США; в 2017 році - 36 617,09 доларів США; в 2018 році - 35 362 доларів США; в 2019 році - 54 413,60 доларів США; в 2020 році - 26 768,70 доларів США. Факт відвідування відповідачем рейсів також підтверджується і довідкою Державної прикордонної служби України від 09.08.2021 року про перетин відповідачем упродовж з березня 2018 року по червень 2021 року кордону України (а.с.116). За таких обставин, висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 15 000 гривень відповідають інтересам дитини, є обґрунтованими, доведеними, та становлять навіть менше встановленої законом для стягнення у безспірному порядку ј частини місячного доходу відповідача. Що стосується висновків суду про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання у розмірі 5 000 грн, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої та четвертої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Враховуючи фінансові можливості відповідача, а також відсутність доказів щодо неспроможності відповідачем надавати позивачці матеріальну допомогу у порядку ст..84 СК України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання у розмірі 5000 грн до досягнення сином трьох річного віку. Відповідно до ч.3 ст.70 ЗУ „Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Враховуючи, що загальний розмір аліментів на утримання дитини та позивача за рішенням суду не перевищує навіть 50% заробітної плати відповідача, підстав для скасування чи зміни рішення суду не має. Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів щодо фактичного доходу відповідача, спростовуються наведеними вище банківськими виписками з рахунків відповідача (а.с.106-107, 110-112). Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів не врахував стан здоров`я відповідача, зокрема пошкодження у відповідача медіального меніску правого колінного суглобу, що потягло за собою проведення у січні 2021 року операції, є неспроможніми, оскільки відповідно виписки із медичної карти відповідача від 21.07.02021 року, на час виписки стан хворого задовільний, післяопераційна рана задовільна, виписаний з відділення опіків та політравми на амбулаторне лікування. Рекомендовано: обмеження фізичних навантажень, ЛФК, Фізіотерапія, Контрольний знімок через місяць після операції. Огляд лікаря травматолога при необхідності, нагляд та лікування у хірурга, травматолога (а.с.141). При цьому, доказів, що відповідач проходив післяопераційну реабілітацію відповідно наданих йому рекомендацій, та про понесення останнім на корекцію здоров`я чималих витрат, як про це зазначає відповідач, матеріали справи не містять. Крім того, відповідачем не представлено і доказів, що через травму колінного суглобу він не може більше працювати. Доводи апеляційної скарги, що суд, визначаючи розмір аліментів не врахував, що на утриманні відповідача перебуває ще одна спільна з позивачем дитини - ОСОБА_4 , також є неспроможніми, оскільки таких доказів відповідач не надавав. Доводи апеляційної скарги, що суд при визначенні розміру аліментів, не переконався, чи зможе відповідач, через понесену травму працювати, як раніше, є безпідставними, оскільки за положеннями ст..192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тобто, якщо через понесену травму відповідач не зможе більше працювати або у разі зміни його майнового стану у бік погіршення, останній не позбавлений звернутися до суду у порядку ст..192 СК України про зменшення розміру аліментів, визначених цим рішенням суду, надавши відповідні докази. Таким чином, належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які б унеможливлювали сплату відповідачем аліментів у визначеному районним судом розмірі, останній, у передбаченому ст.ст.12,81 ЦПК України порядку, суду не надав. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, та надав правильну правову оцінку заявленим сторонами доводам та наданим доказам і дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 15 000 грн, а на утримання матері дитини - 5000 грн до досягнення сином трирічного віку. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування (зміни) рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, П О С ТА Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кучмій В`ячеслава Васильовича - залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню лише у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено: 28.05.2022 року Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: А.П. Заїкін О.В. Князюк