LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/15560/21

від 24.05.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/15560/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., за участю секретаря судового засідання Солодкова К.А. за участю представників: відповідача Стефаненко А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 ( суддя першої інстанції Лозицька І.О.) в адміністративній справі №160/15560/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування під час розрахунку пенсії державного службовця ОСОБА_1 даних з довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 28.01.2021 року №1-18/18-1; зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме, здійснити з 29.01.2021 року перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 з урахуванням даних з довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 28.01.2021 року №1-18/18-1, і починаючи з 29.01.2021 року виплатити різницю між перерахованим розміром пенсії та раніш виплаченими сумами за цей період. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з вересня 2020 року була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV. 29.01.2021 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила перевести на інший вид пенсії, а саме, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та згідно з пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VІІІ. При цьому, позивач зазначає, що ним були додані до заяви наступні документи, зокрема, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 28.01.2021 року № 18, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 28.01.2021 року № 1-18/18 з додатком довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звільненням за пенсією) від 28.01.2021 року № 1-18/18, а також довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.01.2021 року №1-18/18-1. З 29.01.2021 року позивача переведено на пенсію за віком на підставі норм Закону України Про державну службу України. Своїм листом від 29.07.2021 року № 25068-19264/Л-01/8-0400/21 пенсійний орган повідомив ОСОБА_1 про те, що розмір її пенсії розраховано на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 28.01.2021 року № 18, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 28.01.2021 року № 1-18/18 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звільненням за пенсією) від 28.01.2021 року № 1-18/18. Разом з тим, розрахунок пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.01.2021 року №1-18/18-1 не здійснено, оскільки станом на 01.05.2016 року стаж позивача на посаді державного службовця складає 17 років. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги позивач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Наказом від 28.01.2021 року №02-к Дніпровської районної державної адміністрації було звільнено ОСОБА_1 , головного спеціаліста - головного бухгалтера фінансового управління Дніпровської районної державної адміністрації, з посади за угодою сторін. 29.01.2021 року позивач звернувся із заявою до пенсійного органу про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу, до якої долучив наступні документи, зокрема, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 28.01.2021 року № 18, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 28.01.2021 року № 1-18/18 з додатком довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звільненням за пенсією) від 28.01.2021 року № 1-18/18, а також довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.01.2021 року №1-18/181. На підставі означеної заяви з 29.01.2021 року ОСОБА_1 переведено на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. 29.06.2021 року позивачем також подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням у тому числі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.01.2021 року №1-18/18-1. Листом від 29.07.2021 року № 25068-19264/Л-01/8-0400/21 відповідач повідомив позивача про те, що розмір пенсії ОСОБА_1 розрахований з урахуванням приписів Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 та на підставі довідок від 28.01.2021 року №1-18/18 та № 18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а також довідки від 28.01.2021 року № 1-18/18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією). Водночас, довідка № 1-18/18-1 від 28.01.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби не врахована, оскільки станом на 01.05.2016 року стаж позивача на посаді державного службовця складає 17 років. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на те, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 року мала стаж державної служби більше 10 років та працювала на посаді державного службовця, а також на момент звернення за призначенням пенсії державного службовця, а саме, 29.01.2021 року, досягла пенсійного віку, передбаченого приписами статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV та має стаж державної служби більше 20 років і на момент виходу на пенсію не займала посади державного службовця, а тому, відповідно до абзацу 6 пункту 4 Порядку № 622 розмір її пенсії повинен визначатися в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Крім того, довідка, видана фінансовим управлінням Дніпровської районної державної адміністрації, про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.01.2021 року №1-18/18-1, складена за формою, що відповідає формі довідки, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, та містить дані, зокрема, про розмір надбавки за інтенсивність праці, місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю. На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тобто, всі відображені в означеній довідці види оплати праці є складовими заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому, повинні враховуватись при розрахунку розміру пенсії позивача, що узгоджується з положеннями пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про необґрунтованість та помилковість висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби Із матеріалів справи встановлено, станом на 01.05.2016 стаж позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу», становив - 17 років. Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 на момент 01.05.2016 перебувала на посаді, віднесеній до посад державної служби до моменту звільнення 29.07.2016 року, вподальшому продовжувала перебувати на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу». Проте, відповідно до відомостей пенсійної справи а.с.45-52, згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) за звітний 2016 рік за період з січня по серпень 2016 року відсутні відомості щодо нарахованої суми заробітку для нарахування пенсії, а також відсутня сплата страхових внесків за вказаний період. Відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж впливає на призначення різного виду пенсій та їх розмір. Отже, для кваліфікації позивачки як особи, яка має право на пенсію відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII та ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, вона повинна станом на 01.05.2016 мати стаж державної служби 10 років і більше та займати станом на цю дату посаду державної служби. Натомість, матеріалами справи підтверджується, що позивачка станом на 01.05.2016 мала необхідний стаж державної служби (більше 10 років), проте станом на цей день не займала посаду державної служби. Також право на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ мають особи, які мають стаж державної служби 20 років незалежно від того, чи працювали вони станом на 01.05.2016 на державній службі. Верховний Суд у постанові від 03.07.2018 у справі № 569/350/17 дійшов висновку, що незалежно від того, чи працювала особа станом на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» № 889-VIII на державній службі, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови - у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. У постанові від 13.02.2019 по зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії є дотримання сукупності вимог, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Водночас право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII пов`язане лише зі стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. Жодних додаткових умов для призначення такої пенсії не встановлено. За наведених обставин, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позову, саме з огляду на наступне. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, визначаються Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності 01 травня 2016 року. Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно із пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Починаючи з 28 грудня 1993 року (дати набрання чинності Законом України №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року) і до 01 травня 2016 року (дати набрання чинності Закону №889-VІІІ), визначення загальних засад діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулювалося Законом України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року. Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, передбачені розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VІІІ. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Згідно із пунктом 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Колегія суддів зазначає, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж. Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); - розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. За твердженням позивача відповідач протиправно при розрахунку розміру пенсії врахував не розмір заробітної сплати позивача на посаді державної служби, а за 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Так, позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» (Закон №889) з 29.01.2021 здійснено відповідачем на підставі заяви позивачки від 29.01.2021року, до якої були додані довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 28.01.2021року. На підставі вказаних довідок пенсійним органом і був розрахований розмір пенсії ОСОБА_1 у відповідності до п. 4 Порядку №

622. Отже, враховуючи наведене, є необґрунтованими посилання позивача на абз. 6 п. 4 Порядку № 622, яким передбачено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Стосовно наданих позивачем довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих фінансовим управлінням Дніпровської районної державної адміністрації від 28.01.2021, колегія суддів зазначає наступне. Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Відповідно до п. 39 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ. Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління. Так, при вирішенні питання щодо наявності у позивача права на призначення пенсії Закону України "Про державну службу" під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.01.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надано належної оцінки зазначеним довідкам про заробітну плату позивача, що були додані до відповідної заяви, оскільки підставою відмови у призначенні пенсії були висновки відповідача щодо відсутності у позивача необхідного стажу державної служби. Таким чином, оскільки питання застосування конкретних документів, у тому числі спірних довідок, при призначенні пенсії вирішується безпосередньо пенсійним органом при здійсненні нарахування пенсії із наданням їм належної оцінки, колегія суддів доходить висновку, що на момент розгляду даної справи відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити призначення пенсії на підставі чітко визначеного переліку документів. Підсумовуючи викладене колегія суддів зазначає. Отже, до 01.06.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-VIII, а з 01.06.2016 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-VIII зберегла свою чинність тільки для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.08.2019 у справі № 676/6166/17 (адміністративне провадження № К/9901/24281/18), від 04.04.2018 у справі № 822/524/18 (провадження № Пз/9901/23/18). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, як ухвалене з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Керуючись ст.310, п.2 ч.1 ст.315, 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 в адміністративній справі №160/15560/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення складено 25 травня 2022 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»