Постанова Львівський апеляційний суд № 461/4824/21

Справа № 461/4824/21 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р. Провадження № 22-ц/811/3560/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Цяцяка Р.П., суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О., за участю: секретаря Симця В.І.; адвоката Ганича І.М. представника позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 07 вересня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 20.05.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Ю.А. на підставі виконавчого напису від 14.04.2021 року № 19577 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Остапенко Є. М. (в подальшому «виконавчий напис») було відкрито виконавче провадження №65499831 і одночасно з відкриттям виконавчого провадження було накладено арешт на всі рахунки боржника ОСОБА_1 , про що остання дізналась із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Згідно відповіді приватного виконавця на запит ОСОБА_1 остання дізналась про те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Шелінської Ю.А. перебуває виконавче провадження № 65499831 від 20.05.2021року з примусового виконання виконавчого напису № 19577 від 14.04.2021 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м.Києва Остапенко Є.М. про стягненняз з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» несплачених у строк грошових коштів на підставі кредитного договору № Р24.00203.004821747, укладеного 21.01.2019 року між AT«Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 21.04.2020 року на загальну суму 109 310 грн 17 коп., з яких: - 50 945 грн. 54 коп. - строковий основний борг; - 25 377 грн. 58 коп. - прострочений основний борг; - 8 623 грн. 27 коп. - прострочені проценти; - 2 218 грн. 99 коп. - строкові проценти; - 5 487 грн. 70 коп. - строкова плата за обслуговування кредиту; - 14 757 грн. 09 коп. - прострочена плата за обслуговування кредиту; - 1 900 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. Позивачка вважає, що виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, з огляду на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм діючого законодавства, а саме: нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем; не врахував того, що позивач не отримував жодних повідомлень про зміну кредитора за кредитним договором або вимог про погашення заборгованості, що (як наслідок) призвело до незаконного вчинення виконавчого напису (а.с. 2-5). Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено (а.с. 79-85). Дане рішення оскаржила позивачка. Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що подані відповідачем нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису «не свідчать про безспірність суми заборгованості». Вважає, що оскільки укладений між позивачкою та АТ «Ідея Банк» кредитний договір не був посвідчений нотаріально, то «виконавчий напис був вчинений з недотриманням вимог чинного законодавства» (а.с. 91-93). Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81); - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82); - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76); - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77). Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма учасниками справи (а відтак, у відповідності до частини 1 статті 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню) те, що 21.01.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № Р24.00203.004821747, відповідно до якого позивачка отримала від відповідача кредит у розмірі 94 779 грн. та зобов`язалась повернути його в порядку та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 10-12). Факт неналежного виконання умов Кредитного договору зі сторони позичальника (прострочення сплати передбачених цим договором платежів) та виникнення у зв`язку з цим заборгованості позивачкою не заперечується та не оспорюється. Факт наявності у позивачки певної заборгованості перед відповідачем визнав і її представник в ході апеляційного розгляду справи. Як стверджується матеріалами справи, в ході розгляду даної справи (а саме 22 червня 2021 року) позивачка отримала від АТ «Ідея Банк» пакет документів, які згаданим відповідачем було долучено до поданої нотаріусу Заяви про вчинення виконавчого напису (а.с. 44-62). Позивачка заяв про виключення копій документів, доданих до справи Банком, з числа доказів до суду не подавала, а відтак у суду були відсутні підстави не брати до уваги ті чи інші документи, додані до справи за наслідками витребування судом першої інстанції матеріалів долучених до поданої нотаріусу Заяви про вчинення виконавчого напису. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи Банком, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі № 753/7883/15 (рішення у ЄДРСР № 75498350), доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Не було подано таких розрахунків і до суду апеляційної інстанції. За вищенаведених обставин доводи апеляційної скарги про те, що подані відповідачем нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису «не свідчать про безспірність суми заборгованості», до уваги прийматися не можуть. На час вчинення виконавчого напису, що оспорюється позивачкою (14 квітня 2021 року), Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (в подальшому «Перелік …»), містив розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами», а також і розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» (який був виключений на підставі постанови КМУ № 480 від 19.04.2022 року). Відтак, оскільки Кредитний договір № Р24.00203.004821747 від 21.01.2019 року його сторонами було укладено у простій письмовій формі (нотаріально не посвідчений) і такий випливає з кредитних відносин, то для вчинення виконавчого напису Банк зобов`язаний був подати нотаріусу пакет документів, передбачений саме розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку … (а не розділом «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами»). За наведених обставин доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскільки кредитний договір не був посвідчений нотаріально, то «виконавчий напис був вчинений з недотриманням вимог чинного законодавства», є необґрунтованими, а тому також до уваги прийматися не можуть. Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 07 вересня 2021 року- без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 27 травня 2022 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.