Постанова 4854 № 420/21265/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/21265/21 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Великодолинське» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, - ВСТАНОВИЛА: В листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС в Одеській області № 13918/15-32-18-09-23/37645142 від 09.06.2021 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року позовну заяву задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права в частині правових підстав застосування п. 109.3 ст. 109 ПК, просять повністю скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Доводами апеляційної скарги зазначено, що платник був обізнаний з граничними строками сплати сум грошових зобов`язань згідно податкових декларацій ПДВ, котрі зазначені в таблиці вище. Інформація щодо термінів сплати знаходиться у вільному доступі, крім того міститься в відкритому інтерактивному календарі на сайті ДПС та у відкритій частині електронного кабінету платника податку. Тобто, на думку апелянта, дані обставини вже самі по собі свідчать про вину платника, котра констатується новою редакцією ст. 109 Податкового кодексу України. Дії позивача КП «Великодолинське» є умисною дією/бездіяльністю, котра тягне за собою відповідальність відповідно до п. 124.2 статті 124 Податкового кодексу України. А саме розрахунок штрафної санкції саме по 25% ставці. Тому, на думку апелянта, ГУ ДПС в Одеській області цілком на законних підставах виніс оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 09.06.2021 року №13918/15-32-18-09-23/37645142 на суму 98 008 грн. 15 коп. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що податковий орган при обранні розміру штрафу мав врахувати особливість організаційно-правової форми платника зобов`язань (у даному випадку це комунальне унітарне підприємство, єдиний власник орган місцевого самоврядування), а також дізнатися про об`єктивну причину несвоєчасної оплати зобов`язання (у даному випадку це відсутність коштів на рахунках підприємства через несплату споживачами за спожиті послуги, що зросла за останні півтора роки, з початком пандемії). Обізнаність у строках сплати сум грошових зобов`язань не свідчить про умисність таких дій платника податку. Відповідачем не доведено, що позивач мав можливість сплатити грошові зобов`язання своєчасно, проте не вчинив такі дії удавано, цілеспрямовано. Також, представник позивача вказує, що у даному випадку слід застосувати положення листа ДПС України від 26.03.2021 року № 7485/7/99-00-18-02-02-07 та додаток до нього «Рекомендації щодо реалізації концепції притягнення до фінансової відповідальності платника податків за умови доведення його вини за результатами проведення камеральних перевірок», відповідно до яких необхідною умовою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, визначених п.п. 123.2-123.5 ст. 123, п.п. 124.2, 124.3. ст. 124 , п.п. 125-1.2-125-1.4 ст. 125-1 ПКУ, є доведення умислу. ГУ ДПС в Одеській області при складанні податкового повідомлення-рішення № 3918/15-32-18-09-23/37645142 від 09.06.2021р. відносно КП «Великодолинське» не дотримувалися наведених у Рекомендаціях норм, не встановивши вину підприємства, не довели факт, що воно діяло умисно. Враховуючи наведене, на думку представника позивача, таке ППР є незаконним та необґрунтованим. З огляду на зазначене, представник позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Статуту, Комунальне підприємство «Великодолинське» є комунальним унітарним госпрозрахунковим підприємством, створеним на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади Великодолинської селищної ради в межах повноважень, визначених законодавством України. Засновником та власником комунального підприємства є територіальна громада селища міського типу Великодолинське в особі Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. Згідно з виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності Комунального підприємства «Великодолинське» є збирання безпечних відходів. Комунальне підприємство «Великодолинське» є платником податку на додану вартість. Сторонами не заперечується, що до податкового органу КП «Великодолинське» подано податкові декларації з ПДВ. Наприкінці грудня 2020 року, січня 2021, лютого 2021 року КП «Великодолинське» задекларувало грошових зобов`язань зі сплати ПДВ на загальну суму 721755 грн., які були частково сплачені та залишилась заборгованість в сумі 392032, 20 грн., яку було сплачено із простроченням. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачем подані податкові декларації з ПДВ: від 18.01.2021 року № 9369168461J02001; від 17.02.2021 року № 9027850707J02001; від 19.03.2021 року № 9056699387 J02001; від 18.01.2021 року № 9369168461J02001; від 19.03.2021 року № 9056699387 J02001; від 17.02.2021 року № 9027850707 J02001, за якими сплачені грошове зобов`язання з ПДВ із простроченням строку, а саме за податковими деклараціями: від 18.01.2021 року № 9369168461J02001 дата операції -15.02.2021 року 02.02.2021 року 23 днів прострочки суми 49559, 20 грн. від 17.02.2021 року № 9027850707J02001 дата операції 25.03.2021 03.03.2021 23 дні прострочки суми 236, 20грн. від 19.03.2021 року № 9056699387 J02001 - дата операції -14.04.2021 рок у- 31.03.2021 15 дні прострочки суми 237, 20 грн. від 18.01.2021 року № 9369168461J02001 дата операції 15.02.2021 02.02.2021 року 14 дні прострочки суми 60000 грн. від 19.03.2021 року № 9056699387 J02001 дата операції 3.04.2021 року 31.03.2021 року 14 дні прострочки суми 177000 грн. від 17.02.2021 року № 9027850707 J02001 дата операції -12.03.2021 року 03.03.2021 року 10 днів прострочки суми 105000 грн. Контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт, на підставі якого прийнято податкове повідомлення рішення № 13918/15-32-18-09-23/37645142 від 09.06.2021 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ на підставі п. 124.2 ст. 124 Податкового кодексу України за затримку на 10, 14, 15 та 23 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 392032, 20 грн. в розмірі 25 % в сумі 98800, 15 грн. (а.с. 9). Позивач подав до ДПС України скаргу № 995 від 07.07.2021 року на податкове повідомлення рішення № 13918/15-32-18-09-23/37645142 від 09.06.2021 року (а.с. 10-14). Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 11.10.2021 року № 23073/6/99-00-06-03-01-06 відмовлено у задоволенні скарги, та податкове повідомлення рішення залишено без змін (а.с. 17-20). Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення рішення № 13918/15-32-18-09-23/37645142 від 09.06.2021 року є правомірними та належать задоволенню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з п.п. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами. Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Відповідно до п. 86.2. ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Судом першої інстанції встановлено, що наприкінці грудня 2020 року, січня 2021, лютого 2021 року КП «Великодолинське» задекларувало грошових зобов`язань зі сплати ПДВ на загальну суму 721755 грн., які були частково сплачені та залишилась заборгованість в сумі 392032, 20 грн., яку було сплачено із простроченням. Позивач пояснив, що прострочка сплати пов`язана з відсутністю коштів на рахунку підприємства. Позивач не погоджується з розміром застосованого штрафу. Відповідно до п. 124.1. ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Згідно з п. 124.2. ст. 124 ПК України, діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Таким чином, аналіз ст. 124 ПК України доводить, що несплата узгодженого грошового зобов`язання у строк встановлений кодексом є підставою для накладення на платника податку штрафних (фінансових) санкцій у будь-якому випадку. Але у разі вчинення дій умисно, розмір штрафу збільшується. Позивач вважає, що відповідачем не доведено, що ним умисно не сплачено узгоджені грошові зобов`язання. У свою чергу апелянт вказує, що позивач був обізнаний з граничними строками сплати сум грошових зобов`язань згідно з податкових декларацій ПДВ та інформація щодо термінів сплати знаходиться у вільному доступі, у відкритому інтерактивному календарі на сайті ДПС та у відкритій частині електронного кабінету платника податку, тобто дані обставини вже самі по собі свідчать про вину платника, котра констатується новою редакцією ст. 109 ПК України. Відповідно до п. 109.1. ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до п. 109.3 ст. 109 ПК України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. Таким чином, аналіз ст. 109 ПК України свідчить, що саме на контролюючий орган покладено обов`язок доведення, що платник податку умисно не сплатив податки своєчасно, при цьому має бути доведено, що платник податку удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що позивач був обізнаний з граничними строками сплати сум грошових зобов`язань згідно з податкових декларацій ПДВ, та інформація щодо термінів сплати знаходиться у вільному доступі, у відкритому інтерактивному календарі на сайті ДПС та у відкритій частині електронного кабінету платника податку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обізнаність у строках сплати сум грошових зобов`язань не свідчить про умисність таких дій платника податку. Апелянтом не доведено, що позивач мав можливість сплатити грошові зобов`язання своєчасно, проте не вчинив такі дії удавано, цілеспрямовано. Таким чином, контролюючим органом не доведено факт, що позивач вчинив правопорушення умисно. З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 13918/15-32-18-09-23/37645142 від 09.06.2021 року. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року залишити без змін. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ ВП 44069166) до спеціального фонду Державного бюджету України несплачений судовий збір у розмірі 3405 грн. (три тисячі чотириста п`ять гривень) шляхом перерахування або внесення на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106 Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик