Постанова 4854 № 420/21557/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/21557/21 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідачаКравця О.О. судді Зуєвої Л.Є. судді за участю секретаря: Коваля М.П. Уштаніт Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТПРОЕКТ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року по справі №420/21557/21, прийнятого в порядку письмового провадження у складі судді Кравченка М.М., за адміністративним позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТПРОЕКТ», про визнання протиправним та скасування висновку, ВСТАНОВИВ: І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ: 09 листопада 2021 року ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) звернулось до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок від 27 жовтня 2021 року Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-18-002891-а. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у задоволенні позову було відмовлено. II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року Чорноморська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "МЕТПРОЕКТ" подали апеляційні скарги, в якій вважають, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просять його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги Чорноморська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", обґрунтовує тим, що позивачем в тендерній документації зазначено нормативний акт, який містить в собі приклади помилок, які вважаються несуттєвими. Отже, в даному випадку тендерна Документація на виконання, пункту 19 частини другої статті 22 Закону містить посилання на нормативно правовий акт який визначає виключний перелік та опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Перелік формальних помилок, затверджений Наказом №710, згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 922 є нормативно-правовим актом розробленим і затвердженим Уповноваженим органом як необхідний для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель, тож має обов`язково враховуватися тендерним комітетом замовника при прийнятті рішення про віднесення допущенної учасником помилки до формальної (несуттєвої). В той же час, сам Закон № 922 не передбачає обов`язку замовника копіювати в тендерну документацію певний перелік формальних помилок, який вже затверджений Наказом №710. Тобто, все зауваження Відповідача, зводиться до того, що Позивач не скопіював зміст Наказу №710 до тендерної документації, що на переконання Позивача не може вважатися порушенням чи неналежним оформленням тендерної документації. На думку апелянта, доводи Відповідача про те, шо Позивачем не відхиллено тендерну пропозицію, яка підлягала відхиленню відповідно до закону, також є хибними та протиправними оскільки відповідно до ч.5 ст. 17 Закону замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. В даному випадку, вказана інформація знаходиться у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Апелянт також вважає необґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що Позивачем не доведено той факт, що вказана інформація дійсно перевірялась Позивачем. Даний висновок суду базується на припущенні та зроблено без врахування доказів, які наявні в матеріалах справи та із невірним застосуванням ч. 2 ст. 77 КАС України. Апелянт вказує на те, що підстава для відхилення пропозиції переможця внаслідок ненадання документів, що підтверджують відсутність підстав для відхилення за ст.17 в законі звучить як «не надав у спосіб, зазначений у тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст.17 Закону» та саме в такій редакції Замовнику пропонує обрати підставу електронна система закупівель. Вказані доводи Позивача не були відображені в мотивувальній частині оскаржуваного Рішення. Крім того, зазначені висновки Відповідача та суду першої інстанції зроблені із порушенням принципу «належного урядування», про який зазначав Позивач. Також апелянт вказує на недотримання відповідачем вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та те, що наявний в системі ПРОЗОРО висновок не підписано належним чином. Вимоги апеляційної скарги ТОВ "МЕТПРОЕКТ", обґрунтовує тим, що висновки відповідача є безпідставними оскільки жодного порушення по зазначеній закупівлі не було вчинено а ні позивачем, а ні третьою особою. Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним матеріалам справи, оскільки: в своєму рішенні помилково зазначив про факти, які спростовано третьою особою та позивачем. Так суд першої інстанції відмовляючи позивачу в позові, помилково погодився з доводами відповідача, що тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону. Апелянт зазначає, що пункти 1 та 2 констатуючої частині висновку взаємо виключають один одного. Так, в п. 1 висновку вказується, що на порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону тендерна документація не містить опису та прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. В той же час в п. 2 висновку вказується, що за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону, - порушень не встановлено. Тобто системно аналізуючи висновок відповідача, апелянт погоджується з п. 2 в якому зазначено, що порушень вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», - не встановлено. Інші доводи апелянта є тотожними доводам апеляційної скарги позивача. III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року та 16 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року та 16 лютого 2022 призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України. Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав: IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Судом першої інстанції було встановлено, що 18.06.2021 року Чорноморська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) в системі електронних закупівель оприлюднила інформацію про проведення відкритих торгів UA-2021-06-18-002891-a «Послуги з поточного ремонту причалу №1 ЧФ ДП «АМПУ» (інв. №4570)» ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи CPV: 45450000-6, предмет закупівлі роботи (а/с 13-14). Західним офісом Держаудитслужби згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» (виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель), ст.2 та ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п.9 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 року № 23, та наказу Західного офісу Держаудитслужби від 05.10.2021 року № 610 було проведено моніторинг відкритих торгів за предметом закупівлі: Послуги з поточного ремонту причалу № 1 ЧФ ДП «АМПУ» (інв. № 4570), 7 920 000 UAH, 45450000-6, ДК021, 1, роб. (інформація про закупівлю оприлюднена за номером UA-2021-06-18-002891-a). В межах здійснення Західним офісом Держаудитслужби моніторингу закупівлі за ID: UA-2021-06-18-002891-a, яка проводилась Чорноморською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» за процедурою відкритих торгів з публікацією англійською мовою («Послуги з поточного ремонту причалу № 1 ЧФ ДП «АМПУ» (інв. № 4570), Pier № 1 (inv. № 4570) repair services), виникла необхідність в отриманні пояснень (а/с 16), а саме:

1. Яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування розміру, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість;

2. Надати посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі. У відповідь позивач повідомив (а/с 16-17), що:

1. Щодо підстав та документального підтвердження обґрунтування розміру, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість по даній закупівлі зазначено наступне. Обґрунтування якісних характеристик предмета закупівлі наведено у складі тендерної документації, яку оприлюднено в електронній системі закупівель, а саме у Додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, функціональні та якісні характеристики предмета закупівлі: Послуги з поточного ремонту причалу № 1 ЧФ ДП «АМПУ» (інв. № 4570) у морському порту Чорноморськ за адресою: м. Чорноморськ, вул. Праці, 6 за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи». Очікувана вартість розрахована з використанням Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №

275. Очікувана вартість закупівлі послуг з поточного ремонту визначено відповідно до ч.1 Розд. ІІІ Примірної методики шляхом порівняння ринкових цін (направлено не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій надавачам послуг).

2. Щодо посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі повідомлено наступне. Відповідно до ч.4 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законом про внесення змін до цього Закону. Якщо для реалізації положень поданого проекту закону про внесення змін до цього Закону необхідні законодавчі зміни до інших законодавчих актів, такі зміни викладаються в розділі «Прикінцеві положення» (перехідні положення) проекту закону про внесення змін до цього Закону. Відповідно до ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом (Міністерством економічного розвитку та торгівлі України) та ЗУ «Про публічні закупівлі», інформацію про закупівлю. Зазначена стаття містить вичерпний перелік інформації, яка підлягає публікації і не містить норми щодо обов`язку замовника оприлюднити в електронній системі закупівель інформації щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі. Інформація про очікувану вартість предмета закупівлі зазначена у оголошенні про проведення відкритих торгів, яке оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Відповідно до ч.4 ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі» інформація, зазначена у частині першій цієї статті, може додатково оприлюднюватися замовником в інших засобах масової інформації, на веб-сайті замовника (за наявності) або на веб-сайтах відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Інформація, яка підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель відповідно до ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі» оприлюднена в строки, передбачені Законом. Відповідно до п.1 ч.1 ст.9 ЗУ «Про публічні закупівлі» основною функцією Уповноваженого органу є, зокрема, розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель. Таким чином із системного аналізу законодавства про закупівлі вбачається відсутність імперативної норми щодо встановлення додаткових вимог щодо обґрунтування рішень замовника чи додаткової публікації інформації у сфері публічних закупівель поза межами електронної системи закупівель у обсязі, що не відповідає за змістом ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі». Враховуючи вищевикладене ЧФ ДП «АМПУ» (адміністрація морського порту Чорноморськ) вважає, що відсутні ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. В межах здійснення Західним офісом Держаудитслужби моніторингу закупівлі за ID: UA-2021-06-18-002891-a, яка проводилась Чорноморською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» за процедурою відкритих торгів з публікацією англійською мовою («Послуги з поточного ремонту причалу № 1 ЧФ ДП «АМПУ» (інв. № 4570), Pier № 1 (inv. № 4570) repair services), виникла необхідність в отриманні пояснень. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля здійснюється відповідно до річного плану, річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Під час моніторингу встановлено, що Замовником опубліковано річний план закупівлі на 2021 рік за предметом «Послуги з поточного ремонту причалу № 1 ЧФ ДП «АМПУ» (інв. № 4570)», ідентифікатор річного плану: UA-P-2021-06-16-013376-b, згідно з яким очікувана вартість закупівлі становить 9504000 гривень. Відповідно до вказаного вище ідентифікатора річного плану Замовником, 18.06.2021 оголошено закупівлю «Послуги з поточного ремонту причалу № 1 ЧФ ДП «АМПУ» (інв. № 4570)» (ID закупівлі: UA-2021-06-18-002891-a) з очікуваною вартістю 7 920 000,00 гривень. Враховуючи вищенаведене, було запропоновано надати пояснення з наступного питання (а/с 17):

1. Пояснити причини невідповідності розміру очікуваної вартості у річному плані та суми очікуваної вартості зазначеної в оголошенні проведення закупівлі;

2. Чи вносились Замовником зміни до річного плану закупівлі. У відповідь позивач повідомив (а/с 17-18), що: річний план закупівель ДП «АМПУ» затверджується тендерним комітетом державного підприємства, безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану. Складання річного плану є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню. При складанні річного плану до вартості закупівлі включаються всі можливі обов`язкові податки та збори, зокрема податок на додану вартість, оскільки ДП «АМПУ» є платниками податку на додану вартість на загальних підставах. Отже, у річному плані закупівель очікувана вартість закупівлі зазначена з урахуванням ПДВ і становить: 7920000,0 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 1584000,0 грн.; 9504000,0 грн. з ПДВ. За визначенням ПКУ податок на додану вартість - це непрямий податок загальнодержавного значення, який входить у ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець. Конкретні вимоги до нарахування та сплати ПДВ врегульовує розділ V ПКУ. Статтею 197 ПКУ установлено такі розміри ставок для окремих груп товарів (послуг): 20 % - найбільш поширений розмір податкової ставки, якою оподатковуються основні групи товарів, послуг та робіт, які не входять до переліку «особливих ставок» та винятків. Відповідно до п.1 Розд. 5 тендерної документації критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна (без ПДВ), питома вага критерію «ціна (без ПДВ)» - 100 %, оцінка тендерних пропозицій проводиться за цінами тендерних пропозицій без врахування податку на додану вартість (без ПДВ). Законом встановлено, що методика оцінки встановлюються замовником. Замовником встановлено критерій оцінки тендерних пропозицій ціна без ПДВ, для забезпечення рівних умов для всіх учасників (резидентів та нерезидентів) всіх форм власності та організаційно-правових форм, що беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях з метою виключення преференцій учасникам, які не є платниками податку на додану вартість, по відношенню до учасників, які є платниками податку на додану вартість. Очікувана вартість предмета закупівлі в оголошенні зазначена без урахування ПДВ і становить 7920000,0 грн. При цьому, в п.6 Розд. 1 тендерної документації передбачено, що «ціна тендерної пропозиції зазначається в електронній системі закупівель в гривнях без урахування податку на додану вартість за формою, наведеною в Додатку 1 до тендерної документації. При укладанні договору про закупівлю ПДВ буде нараховуватися відповідно до чинного законодавства України». На основі проведеного моніторингу Західний офіс Держаудитслужби 27.10.2021 року відповідно до ч.6 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» склав висновок UA-2021-06-18-002891-а про результати моніторингу процедури закупівлі, відповідно до якого за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Метпроект», визначення його переможцем тендеру та укладення з ним договору встановлено порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено (а/с 70-73). З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення порушень вимог частини сьомої статті 33 Закону у встановленому законодавством порядку, а саме вжити заходи щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, письмово звернутися до ТОВ «Метпроект» щодо розірвання договору. Крім того, вжити заходи щодо недопущення в подальшому (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) порушень вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону при складанні тендерної документації у випадках, визначених Законом. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ : Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні. Відповідно до статті 2 цього Закону, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Згідно зі ст. 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 затверджене Положення про Державну аудиторську службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення). Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 затверджене Положення про Південний офіс Держаудитслужби. Відповідно до пункту 4 вказаного Положення, Офіс відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель; здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення). Отже, Держаудитслужба та її територіальні органи є контролюючими органами за дотриманням законодавства про закупівлю та відповідно до покладених завдань здійснюють проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі». Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі Закон № 922-VIII). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Частиною четвертою статті 7 Закону № 922-VIII визначено, що Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначено статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема, частиною 1 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Відповідно до частини 4 статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Згідно з частинами 6, 7 статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідно до пунктів, 10, 11 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження. Відповідно до ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. Пунктом 15 ст.10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 16 Закону № 922-VIII, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Відповідно до п. 18 статті 1 Закону №922-VIII, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 20 Закону № 922-VIII, відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій. Згідно з ч. 1 ст. 21, оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. Як передбачено п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII, у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості, як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. Згідно з п.19 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII у ТД зазначаються такі відомості - опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Згідно з ч.5 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Стаття 29 Закону № 922-VIII регулює питання розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій. Відповідно до ч. 9 ст. 29 Закону № 922-VIII, після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Згідно з ч. 15 ст. 29 Закону № 922-VIII, за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону № 922-VIII, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження. Згідно з ч.7 ст.33 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею. Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 ,зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 червня 2020 р. за № 500/34783 ( надалі - Порядок №708 ) встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства. Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII). Європейський суд з прав людини у рішенні «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 р. визначив концепцію якості закону. Закон повинен бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні судові органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ). Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Держава-відповідач нестиме відповідальність за Конвенцією за порушення прав людини, спричинені діями її представників при виконанні ними своїх службових обов`язків (див., наприклад, рішення у справі Крастанов проти Болгарії (Krastanov v. Bulgaria), заява № 50222/99, п. 53, від 30 вересня 2004 року). Проте держава також нестиме відповідальність, якщо її представники перевищують межі своїх повноважень або діють всупереч інструкціям (див. рішення у справах Молдован та інші проти Румунії (№ 2) (Moldovan and Others v. Romania (no. 2), заяви №№ 41138/98 і 64320/01, п. 94, ECHR 2005-VII (витяги), та Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), від 18 січня 1978 року, п. 159, Series А № 25). Для того, щоб встановити, чи можна покласти на державу відповідальність за незаконні дії її представників, вчинені поза межами виконання ними службових обов`язків, Суду необхідно дослідити всю сукупність обставин і розглянути характер та контекст поводження, про яке йдеться (див. стосовно статті 2 Конвенції рішення у справі Сашо Горгієв проти Колишньої Югославської Республіки Македонії (<…>), заява № 49382/06, п. 48, ECHR 2012 (витяги)). Словосполучення відповідно до закону вимагає, по-перше, аби оспорюваний захід мав юридичну основу у національному праві. По-друге, воно стосується якості закону, про який ідеться, і передбачає вимогу, що такий закон має бути доступний для відповідної особи, яка, крім того, повинна мати можливість передбачити його наслідки для себе, і такий закон повинен відповідати принципу верховенства права (див. з-поміж інших джерел п. 55 рішення Суду у справі Kopp проти Швейцарії від 25.03.1998 р. (Reports of Judgment sand Decisions 1998-II)). Зазначене словосполучення означає, зокрема, що норми національного права мають бути достатньо передбачуваними, аби вказати особам на обставини та умови, за яких органи влади мають право вдатися до заходів, які впливатимуть на конвенційні права цих осіб (див. п. 39 рішення Суду у справі C.G. and Others проти Болгарії від 24.04.2008 р. (справа № 1365/07)). Більше того, закон повинен надавати певний ступінь юридичного захисту від свавільного втручання з боку органів влади. Наявність спеціальних процесуальних гарантій є важливою у цьому контексті. Те, що вимагається через такі гарантії, буде залежати, принаймні до певної міри, від характеру та ступеня втручання, що розглядається (див. п. 46 рішення Суду у справі P.G. and J.H. проти Сполученого Королівства (справа № 44787/98, ECHR 2001-IX))та див.п.169-170 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України (заява № 21722/11), ЄСПЛ у своїй практиці сформулював основні ознаки категорії якість закону : - поняття якість закону (quality of law) охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили. - категорія якість закону є основою правового порядку, заснованого на принципах верховенство права (правовладдя; rule of law), оскільки однією з вимог цього принципу є вимога юридичної визначеності (legal certainty), яка є істотно важливою у питаннях довіри до судової системи, а також для гарантування ефективності підприємницької діяльності та привабливості інвестиційного клімату (передумов економічного розвитку). - норми права, що не відповідають критерію якості закону (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability); передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи. - суб`єкт нормотворчості не повинен порушувати права особи внаслідок прийняття неоднозначних актів законодавства та повинен нести відповідальність за це (особливо, якщо акт передбачає можливість обмеження прав особи), а також мати обов`язком негайно виправити ситуація, яка зумовлена прийняттям акта, що містить норми права, які не відповідають критерію якості закону. - чіткість положень актів законодавства безпосередньо впливає на якість судового рішення, одним з критерії чого є формулювання у резолютивній частині рішення такого припису, який було б легко виконати та, відповідно, ефективно захистити порушене права особи. - акт законодавства, який містить норму, що не сформульована з достатньою мірою якості, не дозволяє особі регулювати (впорядкувати) свою поведінку та передбачати (без зайвої складності або отримавши, при потребі, відповідну консультацію) наслідки такої поведінки, не володіє повною мірою такою ознакою як обов`язковість (не може розглядатись як право). - встановивши невідповідність акта законодавства критерію якість закону суд, за загальним правилом, повинен тлумачити національне законодавство таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з принципом верховенства права з урахуванням всіх його складових. Згідно ст.14 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) від 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, ратифікованої Законом України, від 16.09.2014, № 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод. (1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1-2 ст.308 КАС України, в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії). Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судами 1-ї та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскарженого Висновку стало порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922 тендерна документація не містить опису та прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що в пункті 1.6 розділу 3 тендерної документації Замовника (а/с 29-30) («Інструкція з підготовки тендерної пропозиції») вказано, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки відповідно до Переліку формальних помилок затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 710 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 р. за № 715/34998. Тобто, в даному випадку, Позивачем в тендерній документації зазначено нормативний акт, який містить в собі приклади помилок, які вважаються несуттєвими. Отже, в даному випадку тендерна Документація на виконання, пункту 19 частини другої статті 22 Закону містить посилання на нормативно правовий акт який визначає виключний перелік та опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Водночас, Перелік формальних помилок, затверджений Наказом № 710, згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 922 є нормативно-правовим актом розробленим і затвердженим Уповноваженим органом як необхідний для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель, тож має обов`язково враховуватися тендерним комітетом замовника при прийнятті рішення про віднесення допущенної учасником помилки до формальної (несуттєвої). Разом з тим, сам Закон № 922 не передбачає обов`язку замовника копіювати в тендерну документацію певний перелік формальних помилок, який вже затверджений Наказом №710. Тобто, зауваження відповідача, фактично зводиться до того, що позивач не скопіював зміст Наказу №710 до тендерної документації, що на думку апеляційного суду, не може вважатися порушенням чи неналежним оформленням тендерної документації та є проявом надмірного формалізму з боку відповідача, як суб`єкта владних повноважень. Враховуючи правові позиції Верховного Суду , зазначені у постанові від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 та від 25 березня 2020 р. у справі № 640/9124/19, в разі коли національне законодавство (у ч.5 ст.17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 922,з одного боку, та ч.7 ст.33 Закону № 922 ,з іншого боку ), припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ , а національні судові органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід - вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. При цьому, апеляційний суд зауважує, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». Таким чином, на переконання апеляційного суду, висновок від 27 жовтня 2021 року Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-18-002891-а становив порушення норм чинного законодавства України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколу 1 до Конвенції, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Отже, апеляційний суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а протилежний висновок суд 1-ї інстанції вважає протиправним. (2) Висновки апеляційного суду: Апеляційний суд, переглянувши судове рішення в межах апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, дійшов висновку, що судом 1-ої інстанції вирішено справу із порушенням норм процесуального та матеріального права, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, та наявні підстави для його скасування. Апеляційний суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "МЕТПРОЕКТ" та для скасування рішення суду 1-ої інстанції, ухвалення по справі нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТПРОЕКТ" задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення : Адміністративний позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) задовольнити. Визнати протиправним та скасувати Висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-18-002891-а від 27 жовтня 2021 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів. Повне судове рішення складене та підписане 25 травня 2022 року. Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.