Постанова 4854 № 420/11515/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11515/20 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кравця О.О. судді Зуєвої Л.Є. судді Коваля М.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року по справі № 420/11515/20, прийнятого у складі судді Білостоцького О.В., за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участю третьої особи: Громадської організації «Гаражне товариство «Надія», про визнання протиправним та скасування реєстраційної дії/запису, - ВСТАНОВИВ: 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участю третьої особи: Громадської організації «Гаражне товариство «Надія», в якому просив: визнати протиправним та скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306), 02.10.2020 року, 14:50:34, 1005541070012002111, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань. ОСОБА_2 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року провадження у справі №420/11515/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Громадська організація «Гаражне товариство «Надія» про визнання протиправним та скасування реєстраційної дії/запису - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Роз`яснено позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, та просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що ГО «ГТ Надія» є непідприємницьким товариством, відповідно до статуту, та господарську діяльність не здійснює. Також апелянт зазначає, що якщо правовідносини виникли між позивачем та державним реєстратором з приводу дотримання порядку проведення суб`єктом владних повноважень державної реєстрації відповідних прав, то це виключно адміністративна юрисдикція, в інших випадках спір носить ознаки цивільно - правового, а отже юрисдикція цивільна або господарська. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом 1-ої інстанції було встановлено, що згідно протоколу позачергових загальних зборів Громадської організації «Гаражне товариство «Надія» (далі ГО «ГТ «Надія») №5/20 від 12.09.2020 року (а/с 169-172) членами Громадської організації «Гаражне товариство «Надія» було вирішено: - обрати головою зборів ОСОБА_3 та секретарем ОСОБА_4 ; - внести зміни до відомостей про юридичну особу (код 24762306) Товариство «Надія» що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів; - внести зміни про органи управління Товариства «Надія», а саме вищим органом управління Товариства «Надія» зазначити загальні збори членів Товариства «Надія» та додати Конференцію; - змінити керівника Товариства «Надія», а саме у відповідності до статті 99 ЦК України припинити повноваження керівника ОСОБА_1 та обрати головою правління та організації Товариства «Надія» ОСОБА_3 ; - змінити установчий документ ГО «ГТ «Надія», затвердити Статут ГО «ГТ «Надія» в новій редакції, уповноважити голову Правління (організації) Могилу Бориса Володимировича його підписати та подати документи для державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу; - затвердити склад правління організації ГО «ГТ «Надія»: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; - виключити ОСОБА_10 зі складу членів Правління та зі складу осіб підписантів (осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори) ГО «ГТ «Надія»»; - затвердити ревізійну комісію в складі членів ГО «ГТ «Надія». Також згідно зазначеного протоколу позачерговими загальними зборами Громадської організації «Гаражне товариство «Надія» №5/20 від 12.09.2020 року було уповноважено голову Правління (організації) ГО «ГТ «Надія»» Могилу Б.В. надати документи для державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу Громадської організації «Гаражне товариство «Надія», що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів, а саме: зміна відомостей про органи управління юридичної особи; зміною керівника (обрання головою голову Правління (організації) ГО «ГТ «Надія»» Могилу Б.В.; виключення ОСОБА_10 зі складу членів правління та зі складу осіб підписантів (осіб уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори) ГО «ГТ «Надія»»; зміна установчих документів, ГО «ГТ «Надія»» (статут в новій редакції); зміна інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою. 29.09.2020 до Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від ОСОБА_3 надійшли документи для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» - ГРОМАДСЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» (код за ЄДРПОУ 24762306) у зв`язку зі зміною відомостей про органи управління юридичної особи; зміною керівника або відомостей про керівника; зміною фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; зміною відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміною інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміною до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) (а/с 156-189). 02.10.2020 року Державним реєстратором Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кутєповою О.М. було прийнято рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ГО «ГТ «Надія»» та внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а/с 190). Не погоджуючись із зазначеним реєстраційним записом в Єдиному державному реєстрі щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 02.10.2020 року №1005541070012002111 позивач звернувся до суду з даним позовом. Згідно із положеннями ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до п.п. 1, 2, 7 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір це спір, зокрема, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства й одержувати його частину (дивіденди). Відповідно до частин 1 та 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають: - при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; - з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; - з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах. Апеляційний суд вважає, що спірні правовідносини фактично пов`язані з корпоративними правами, що пов`язані із зміною керівника та підписанта юридичної особи, та які виникли між засновником та самою юридичною особою, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з корпоративних відносин і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна правова викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а, а також в постановах Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі №480/1714/19, від 21.05.2020 року у справі №826/16196/18, від 05.05.2020 року у справі №120/248/19-а. Крім того, вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту ефективним способом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2021 року у справі № 818/2318/18. Згідно ст.15 Закону України, від 29.06.2004, № 1906-IV "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов`язання за цими договорами. Згідно ст.14 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) від 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, ратифікованої Законом України, від 16.09.2014, № 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод. Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства. Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (див., рішення у справі Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі (Podbielskiand PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62 та у справі Воловік проти України (Volovik v. Ukraine) від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.). Термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції ( 995_004 ) спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява N 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства (див. рішення у справі "Коем та інші проти Бельгії" (Coeme and Others v. Belgium), NN 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, п. 98, ECHR 2000-VII). Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".( додатково див.п.23 -24 рішення ЄСПЛ у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Заяви N 29458/04 та N 29465/04) від 20 липня 2006 року. Апеляційний суд, керуючись принципом верховенства права, практикою ЄСПЛ , як джерела права, вимогами чинного процесуального закону та враховуючи практику Верховного Суду , погоджується із висновком суду 1-ої інстанції та вважає, що вказана справа не належить до юрисдикції адміністративного суду, який в цьому випаду , у розумінні статті 6 Конвенції, не є «судом встановленим законом», судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених в ухвалі суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми процесуального права, ухвалу прийнято повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийняте та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні. Апеляційний суд, доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування ухвали суду 1-ої інстанції. Керуючись ст.8,19,55,125 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3,5,12,14,19,21, 238, 292, 308, 311, 312, 316,320, 321, 322, 325,374 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів. Повне судове рішення складене та підписане 25 березня 2021 року. Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.