LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд932/4774/20(2а/932/677/20)

від 11.05.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради - задовольнити.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 травня 2022 року м.Дніпросправа № 932/4774/20 2-а/932/677/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2021 року у справі № 932/4774/20 (2а/932/677/20) (суддя Кошля А.О.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Назарова Романа Андрійовича, третя особа: Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом про скасування постанови інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Назарова Романа Андрійовича серії РАП №260797749 від 05 травня 2020 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що адміністративного правопорушення не вчиняла, автомобіль припаркувала за адресою площа Успенська, 16 при цьому ніяких забороняючих знаків та газону не було. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради подано апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що транспортний засіб позивача був розташований на газоні з порушенням вимог п.п.є п.15.10 ПДР. Після здійснення фотофіксації порушення було залишено повідомлення в порядку ст. 279-1 КУпАП, згодом після встановлення особи, була винесена постанова без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанова надіслана відповідальній особі рекомендованим листом. Проте, на думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим скаржником доказам у їх сукупності. Позивач та відповідач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено, що інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Назаровим Р.А. винесено постанову серії РАП №260797749 від 05 травня 2020 року про накладення адміністративного стягнення. За фабулою постанови, 02 квітня 2020 року о 11:39 год. позивач здійснила стоянку транспортного засобу Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_1 , в районі будинку, що знаходиться за адресою м. Дніпро, площа Успенська, 16, чим порушила вимоги п.п.є п.15.10 ПДР, та скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. (а.с. 21). Позивач, заперечувала факт вчиненого правопорушення. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зазначив, що відповідачем не доведено, що позивач здійснила стоянку транспортного засобу на газоні. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Пунктом 1.9. Розділу 1 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. У відповідності до п. 15.10 (є) ПДР стоянка забороняється на газонах. Згідно ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст.279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою-четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається, зі змісту ст.251 КУпАП та ч.1 ст.72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою) судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту частини 1 статті 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 280 КпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Відповідно до п. 1.10. ПДР: газон - ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування; узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней); тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. Дослідивши фотофіксацію місця вчинення правопорушення, колегія суддів зазначає, що місце, де позивач здійснила стоянку транспортного засобу не відповідає поняттю узбіччя, оскільки останній не є виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки. Щодо заперечень позивача, що вказана ділянка не є газоном, оскільки на ній відсутній дерновий покрив, то апеляційний суд звертає увагу на наступне. Згідно фотознімків, до місця де припарковано автомобіль прилягає тротуар. Згідно ПДР тротуар може прилягати безпосередньо до проїзної частини або бути відокремленим від неї газоном. Також на фотознімках чітко видно полосу із дерновим покривом, яка збереглась біля місця паркування автомобілів. Як вбачається з наданих доказів, спірна територія покрита грунтово-піщаною сумішшю, проте у зв`язку з наявністю стихійної парковки вказана територія не має повністю дернового покриву. Самовільне залишення водіями своїх транспортних засобів у місцях, не відведених для цього перешкоджає росту газону. Факт пошкодження дернового покриву водіями автомобілів не може спростовувати того, що спірна ділянка призначена для газону та за умови відсутності на ньому припаркованих транспортних засобів такий буде перебувати у належному стані. З врахуванням вищенаведеного, наявні в матеріалах справи докази підтверджують порушення позивачем ПДР. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Керуючись ч.3 ст.272, ст.311, п.2 ч.1 ст.315, 317, ст.ст.322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради - задовольнити. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2021 року у справі № 932/4774/20 (2а/932/677/20) - скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»