Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 629/2683/20
від 28.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2020 р.Справа № 629/2683/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.07.2020 року (головуючий суддя І інстанції: К.Ш. Харабадзе) по справі № 629/2683/20 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Лозівського ВП ГУНП в Харківській області Солонини Дмитра Сергійовича , Головного управління Національної поліції в Харківській області третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 018912 від 08.06.2020, складену відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності у його діях складу такого правопорушення. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.07.2020 в задоволенні позову відмовлено. ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з`ясуванні обставин справи та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги порушення відповідачем процедури розгляду справи, а саме: не оголошено, яка справа підлягає розгляду, не повідомлено, за яке правопорушення ОСОБА_1 притягається до відповідальності, докази в підтверджується його вчинення, не роз`яснено права та не надано можливості скористатися правовою допомогою, не зважаючи на відповідне клопотання. Крім того, не враховано, що оскаржувана постанова не містить посилань на докази, які були використані поліцейським при її складанні. Також зазначає, що складання постанови відбувалось без участі ОСОБА_1 , на місці складання остання йому не надавалась. Поліцейський сектору реагування патрульної поліції Лозівського ВП ГУНП в Харківській області Солонина Д.С. (далі -відповаідач 1), Головне управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач 2) та Департамент патрульної поліції Національної поліції України (далі - третя особа) не надали відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що 08.06.2020 поліцейським сектору реагування патрульної поліції Лозівського ВП ГУНП в Харківській області Солониною Д.С. винесено постанову серії БАА № 018912, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. (а.с. 6). Згідно постанови 08.06.2020 о 03:40 год. у смт. Панютино, м. Лозова Харківської області по вул. Слобожанській, водій, керував мопедом Delta, д.н.з. НОМЕР_1 без увімкненого світла фар в темну пору доби та без заднього габаритного вогню, чим порушив п. 19.1. «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 122 КУпАП . Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем ПДР є доведеним, а тому рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122КУпАП є правомірним. Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР). Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. В п. 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п.п. «а» п. 19.1 ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла. Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено належними доказами, вчинення позивачем правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та доказам, наявним в справі, оскільки згідно постанови від 08.06.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Жодних доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП матеріали справи не містять та відповідачем не надано. Колегія суддів зазначає, що диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, чого у оскаржуваній постанові відповідачем не зафіксовано та інспектором не встановлено. Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак, правопорушення, яке зафіксоване інспектором в оскаржуваній постанові, а саме рух позивача на мопеді без увімкненого світла фар в темну пору доби та без заднього габаритного вогню, не може бути кваліфіковане за ч. 1 ст.122 КУпАП, оскільки така відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Отже, встановлені судом апеляційної інстанції обставини свідчать про те, що відповідачем невірно кваліфіковано допущене позивачем правопорушення ПДР за ч.1 ст.122 КУпАП, відтак він не може нести відповідальність за правопорушення, що йому інкриміноване відповідачем. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.п. 1, 3 ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позову. Керуючись ст. ст. 272, 286, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.07.2020 року по справі № 629/2683/20 скасувати Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №018912 від 08.06.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій