Постанова 4824 № 753/16504/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 753/16504/21 Головуючий у суді першої інстанції - Котвицький В.Л. Номер провадження № 22-ц/824/4517/2022 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Яворського М.А., суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., за участю секретаря - Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, - ВСТАНОВИВ: У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, в якій вона просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: -накладення арешту та заборони будь-кому вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири загальною площею 90.3 кв. м., житловою площею 42.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1942276280000) - до набрання рішенням суду законної сили; -накладення арешту та заборони будь-кому вчиняти будь-які дії щодо відчуження нежитлового приміщення загальною площею 60.8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1437096080000) - до набрання рішенням суду законної сили; - накладення арешту та заборони будь-кому вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля марки Кіа Sportage, сірого кольору, 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 - до набрання рішенням суду законної сили; - накладення арешту та заборони будь-кому вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля марки BMW Х5, сірого кольору, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 - до набрання рішенням суду законної сили; -накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) у будь-яких банках (або інших фінансових установах) в межах суми 9 450 000 грн - до набрання рішенням суду законної сили; - заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) вчиняти будь-які інші дії щодо відчуження спільного майна подружжя, в тому числі, але не виключно відчужувати майнові права (здійснювати зміну кредитора, відступлення прав вимоги тощо) за договорами про участь у фонді фінансування будівництва, купівлі-продажу майнових прав тощо на об`єкти незавершеного будівництва чи їх частину - до набрання рішенням суду законної сили. - зобов`язати ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) утриматись від дій, що перешкоджають ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) користуватися спільним майном, а саме: квартирою у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1942276280000), нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1437096080000) та спільним автомобілем Кіа Sportage, сірого кольору, 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 - до набрання рішенням суду законної сили. Свої вимоги та необхідність забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити та зробити неможливим виконання судового рішення. Зокрема, ОСОБА_1 має намір звернутись до суду з позовом про поділ вказаного майна, яке було придбано сторонами у шлюбі, а тому є спільною власністю подружжя. Вказувала, що 29 серпня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про одруження № НОМЕР_7 , виданим 29 серпня 2003 року відділом реєстрації актів громадського стану м. Рівне. ОСОБА_3 було подано позов до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та 26 листопада 2021 року рішенням Дарницького районного суду міста Києва шлюб між сторонами було розірвано. Під час перебування сторін у шлюбі ними було набуте у спільну сумісну власність подружжя ряд нерухомого та рухомого майно, а також майнові права, зокрема: квартира у АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення з обладнанням для стоматологічної клініки у м. Києві, автомобіль Кіа Sportage, автомобіль ВМW Х5, майнові права на об`єкт інвестування - квартиру у м. Києві, сімейні заощадження в готівковій формі у розмірі 6 250 000 грн, доходи від підприємницької діяльності та сімейні заощадження на банківських рахунках в сумі 3 200 000 грн. Заявник вказувала, що загальна сума майна складає близько 21 600 000 грн, а остаточна вартість майна буде встановлена в процесі розгляду справи в суді за погодженням сторін або в інший, передбачений законодавством, спосіб. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року у задоволенні поданої заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норма матеріального та процесуального права. Вказує, що суд своєю ухвалою позбавляє права на вирішення спірних питань у суді, бо без забезпечення позову позовна заява може втратити сенс, оскільки у випадку продажу майна, повернення до первинного стану буде неможливим, а саме поділу майна, а не грошова компенсація за продане майно. Окрім того, апелянт звертає увагу, що суд не застосував ч.3 ст.153 ЦПК України і не викликав її для надання пояснень та не переконався чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення її вимог. Апелянт наголошує, що в заяві про забезпечення позову вона вказала, що процесі підготовки позовної заяви про поділ майна подружжя нею було встановлено, що автомобіль ВМW Х5, 2010 року випуску було відчужено відповідачем на користь третьої особи, при цьому вона своєї згоди на відчуження автомобіля, що був придбаний у шлюбі та знаходився у спільній сумісній власності подружжя, не надавала. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що існує реальна загроза відчуження майна, оскільки відповідач вже почав відчужувати майно і на момент розгляду справи по суті можуть бути порушені її майнові права. Крім того, апелянт посилається на те, що відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення не може бути підставою для відмови у задоволенні поданої заяви, оскільки суд не позбавлений можливості розглянути питання щодо застосування заходів зустрічного забезпечення за наявності підстав відповідно до ст.154 ЦПК України. Крім того, відповідач вправі самостійно звернутися до суду із заявою про зустрічне забезпечення, якщо вважає, що забезпечення позову може завдати йому збитків. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити вимоги її заяви про забезпечення позову до його подання. ОСОБА_3 направив до суду апеляційної інстанції відзив у якому заперечив щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та просив залишити її без задоволення. При цьому викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта вважає без підставними, оскільки в квартирі АДРЕСА_4 зареєстрований неповнолітній син сторін, а тому без згоди органу опіки та піклування відчуження даного майна не можливе. В нежитловому приміщенні 218 по АДРЕСА_5 ним здійснюється господарську діяльність - він надає стоматологічні послуги а тому наміру реалізовувати вказане майно він немає. Автомобіль КІА фактично перебуває у володінні позивачки тому він не може відчужити вказане майно, а майнові права на нерухомість придбану у ФФЮ банку «Аркада» не можливо реалізувати, оскільки останній визнаний банкрутом. При апеляційному розгляді справи представник апелянта адвокат Кушнір О.С. підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити, оскільки відповідач уже відчужив автомобіль BMW, таким чином її доводи є обґрунтованими. ОСОБА_3 , будучи повідомленим про дату час та місце розгляду справи ( а.с. 63, 64) до суду апеляційної інстанції не з`явився, у зв`язку з чтим суд апеляційної інстанції відповідно до положення ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянув вказаний спір у відсутність ОСОБА_3 . Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову до подачі позову мотивував своє рішення тим, що позивачем не наведено беззаперечних підстав для забезпечення позову, а саме: відсутнє обґрунтоване доведення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду й обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, не доведено обґрунтоване підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, заявником не доведено наявності грошових коштів та дій відповідача щодо не допуску до спірного майна. Суд першої інстанції також зазначив, що заявником необґрунтовано відсутності необхідності встановлювати зустрічне забезпечення та не доведено джерел покриття можливих збитків, а саме по собі не врегулювання спору в досудовому порядку не може свідчити про те, що відповідач має намір не виконувати судове рішення, а невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити його виконання рішення. Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову до подачі позовної заяви не відповідає з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до положень ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до пункту 2 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року вказано, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст.152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року, міститься роз`яснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Як зазначено в п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 має намір звернутись до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, зокрема, квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення загальною площею 60.8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіля марки Кіа Sportage, сірого кольору, 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіля марки BMW Х5, сірого кольору, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ; грошових коштів в межах суми 9 450 000 грн; обладнання для стоматологічної клініки; майнові права на квартиру в м. Києві в об`єкті незавершеного будівництва. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо суб`єкта від 10 серпня 2021 року вбачається, що за ОСОБА_3 на праві власності зареєстровано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 09 серпня 2021 року за ОСОБА_3 зареєстровано два транспортні засоби: автомобіль марки Кіа Sportage, 2019 року випуску; автомобіль марки BMW Х5, 2010 року випуску (а.с.7). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 12 серпня 2021 року за ОСОБА_3 зареєстровано один транспортний засіб: автомобіль марки Кіа Sportage, 2019 року випуску (а.с.8). Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 12 серпня 2021 року, за параметрами пошуку VIN-код ТЗ: WBAZW61050LU98652, дата останньої реєстрації ТЗ - 11 серпня 2021 року, авто - BMW Х5, 2010 року випуску. Підстава останньої операції 11 серпня 2021 року - перереєстрації ТЗ на нового власника (а.с.10). Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову. Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Системний аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 має намір звернутись до суду із позовом про поділ майна подружжя й відповідно до наданих відомостей вбачається, що за ОСОБА_3 було зареєстровано ряд нерухомого майна, а також два транспортні засоби, один з яких було перереєстровано 11 серпня 2021 року. Вказане свідчить, на думку апеляційного суду, про те, що ОСОБА_3 відчужив один з двох транспортних засобів. Зазначені обставини дають підстави для висновку, що у разі невжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Крім того, враховуючи, що відповідно до витягу з реєстру нерухомого майна ОСОБА_3 на праві власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а, враховуючи, що приписи ч. 1 ст. 317 ЦК України, відповідно до яких власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, колегія суддів вбачає загрозу відчуження спірного нерухомого майна на користь третій осіб, що в подальшому може призвести до неможливості виконання рішення суду у вказаній справі. Викладені обставини, враховуючи положення ст.149 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Щодо заявлених вимог в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках ОСОБА_3 в будь-яких банках (або інших фінансових установах) в межах суми 9 450 000 грн, а також щодо заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які інші дії щодо відчуження спільного майна подружжя, в тому числі, але не виключно відчужувати майнові права (здійснювати зміну кредитора, відступлення прав вимоги тощо) за договорами про участь у фонді фінансування будівництва, купівлі-продажу майнових прав тощо на об`єкти незавершеного будівництва чи їх частину та зобов`язання ОСОБА_3 утриматись від дій, що перешкоджають ОСОБА_1 користуватися спільним майном, а саме: квартирою у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1 , нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 та спільним автомобілем Кіа Sportage, сірого кольору, 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 - до набрання рішенням суду законної сили, то апеляційний суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви в цій частині. Так, ОСОБА_1 не надала до суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 має грошові кошти на банківських рахунках у розмірі 9 450 000 грн, як і не надала до суду доказів того, що останній має майнові права на квартиру в м. Києві в об`єкті незавершеного будівництва (в об`єкті, що будується). ОСОБА_1 також не надала доказів того, що ОСОБА_3 яким небудь чином перешкоджає їй користуватись : квартирою у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1 , нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 та спільним автомобілем Кіа Sportage, сірого кольору, 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Наявність в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_3 11 серпня 2021 року відчужено транспортний засіб - автомобіль марки BMW Х5, сірого кольору, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 на користь третьої особи і не залучення даної особи учасником справи може призвести до порушення прав набувача вказаного автомобіля, а тому заява ОСОБА_1 у частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки BMW Х5, сірого кольору, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 не підлягає задоволенню. Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване судове рішення не можна назвати законним та обґрунтованим в розумінні ст.263 ЦПК України, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нового про часткове задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову - задовольнити частково. Накласти арешт та заборонити відчуження квартири загальною площею 90.3 кв. м., житловою площею 42.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1942276280000), до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Накласти арешт та заборонити відчуження нежитлового приміщення загальною площею 60.8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1437096080000), до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Накласти арешт та заборонити будь-кому вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля марки Кіа Sportage, сірого кольору, 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. В задоволенні іншої частини вимог - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 25 травня 2022 року. Головуючий суддя : М.А.Яворський Судді: Т.Ц.Кашперська В.О. Фінагеєв