Постанова 4824 № 755/1365/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №755/1365/21 головуючий у І інстанції: Яровенко Н.О. провадження 22-ц/824/809/ 2022 доповідач: Гуль В.В. ПОСТАНОВА Іменем України 23 травня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді: Гуля В.В., суддів Матвієнко Ю.О., Мельник Я.С., розглянувши цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 15 березня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: АТ «КБ «Приватбанк» звернулося до Дінпровського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що між АТ «КБ «Приватбанк» та відповідачем було укладено договір №б/н від 02 серпня 2010 року відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписання вищевказаного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на вказаному банківському сайті. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Позичальник зобов`язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. При порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф і розмірі 500 грн + 5% від суми позову. Відповідач своєчасно позивачу грошові кошти не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив, внаслідок чого станом на 30 вересня 2019 року утворилась заборгованість. Просило суд, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.08.2010 року. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 30 листопада 2020 року становить у розмірі 17 608,86 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 411,54 грн., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 5 197,32 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 15 березня2021року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволеночастково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 серпня 2010 року станом на 30 листопада 2020 року в розмірі 12 411 (дванадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 54 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 411,54 гривень. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, вул. Грушевського, 1-д, судовий збір в розмірі 1 481 (одна тисяча чотириста вісімдесят одна) грн. 59 коп. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, АТ «КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним та всебічним дослідженням всіх обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалось на те, що Банк свої зобов`язання за договором перед відповідачем виконав, а саме, надав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку. У свою чергу, відповідач умови договору щодо своєчасного повернення грошових коштів не виконав. Банк надав розрахунок заборгованості з якого вбачається, що відповідач дійсно отримав грошові кошти та неналежним чином виконував зобов`язання по сплаті заборгованості, що призвело до виникнення простроченої заборгованості за кредитом. Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється з дати списання коштів з позичкового рахунка до майбутньої дати сплати відсотків, а також за період, що починається з попередньої дати сплати відсотків по поточну дату сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування відсотків здійснюється на дату сплати поточного чергового платежу, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості днів у році. Всі операції за кредитним договором, а також те, як саме нараховувались проценти за користування кредитними коштами, чітко зазначені в розрахунку заборгованості, що не було проаналізовано судом першої інстанції. Вказують, що позичальник власноручно підписав анкету-заяву та довідку про умови кредитування з використанням кредитки, в якій зазначено базова відсоткова ствака за користуванням кредитом 2,5% в місяць, розмір щорічних платежів, строк внесення щомісячних платежів, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, штрафи та комісійні. Просило, скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 березня 2020 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ «КБ «Приватбанк» задовольнити у повному обсязі. Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу вякому він вказує на безпідставність позиції позивача та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вказує, що анкета-заява не містить відомостей, щодо видачі Памятки клієнта та її отримання відповідачем. В матеріалах справи відсутня пам`ятка підписана відповідачем та докази її отримання останнім. Вказує, що умови і правила надання банківських послуг не містять підписа відповідача. Окрім іншого вказує на те, що надана банком анкета заява не містить зазначеного розміру кредитного ліміту процентів за користування кредитом та строку його повернення. А отже без цих підтверджень відсутні підстави для задоволення позовних вимог. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухватити нове рішення про відмову в задоволенні позову посилаючись на невідповідність рішення суду матеріалам справи та нормам матеріального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що зі змісту анкети-заяви від 02.08.2010 року вбачається, що відповідач просив оформити на своє ім`я платіжну картку кредитку «універсальна» та дебетну картку у даній а анкеті містится зазначення про отримання картки та пін, але не зазначено, яку саме картку було видано при підписанні цієї заяви, не зазначено її номер, копія картки було видано при підписанні цієї заяви, не зазначено її номер, копія картки не значиться в матеріалах справи. Вказує, що не надано доказів, що було відкрито картоковий рахунок і що видавалась картка. Вказує, що справа розглянута за відсутності належного повідомлення відповідача. Не застосовано строк позовної давності. Від АТ «КБ «Приватбанк» надійшов відзив на апеляційну сскаргу відповідача, в якій вказують на безпідставність позиції відповідача та просять апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вказують, що в матеріалах справи наявна Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг підписана відповідачем. 02.08.2010 року між сторонами укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним та поєднує в собі зокрема умови про відкриття рахунку та кредитного рахунку, Анкета-заява та Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» які знаходяться в матеріалах справи а.с.17-18. Твердження відповідача про неотримання кредитної картки спростовуються матеріалами справи оскільки при підписанні Правил надання банківських послуг та написання Заяви про приєднання до Умов відповідачем обрано платіжну картку «Універсальна». На підтвердження погодження з умовами надання кредитку, клієнтом у графі «клієнт» проставлено дату заповнення Заяви та особистий підпис.Необхідна вимога ОСОБА_1 була виконана. На підтвердження факту отримання картки позивачем разом зпозовною заявою надано виписку за Договором по рахунку станом на 03.12.2020 року, довідку про видачу картки, довідку про зміну умов кредитування, розрахунок заборгованості. Дані документи містять данні про номери карток, розмір встановленого кредитного ліміту, а також всі здійсненні фінансові операції по відповідним карткам з яких видно, що відповідач користувався наданими йому коштами. Щодо доводів апеляційної скарги, щодо застосування строку позовної давності наголошуєють на тому, що відповідач востаннє самостійно погашав заборгованість 29.07.2019 року, окрім того останнім днем строку дії кредитної картки є 31.02.2023 року. У зв`язку з чим, у відповідача вілсутні будь-які підстави для вимог застосування строку давності. Також позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому АТКБ «ПриватБанк» вказує на безпідставність твердження відповідача про те, що між ними не було укладено кредитний договір, оскільки в матеріалах справи наявні підписані боржником Анкета-Заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг,та тарифи. Вказують, що доводи відповідача проте, що правочин є нікчемним, оскільки укладений з недодержанням письмової форми не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України передбачено, що правочини вважаються такими, що вчинені у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному обо кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінюються сторони. Зазначають, що ними надано Довідку про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка була підписана відповідачем. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами; 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів 3) показань свідків. Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає не в повній мірі. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати, що при укладенні між сторонами договору позивач дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливив покладання на слабшу сторону-споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Також суд першої інстанції вказує, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку. А також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови. Зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитими коштами та щодо неустойки (пені. штрафів), та зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розміраз і порядках нарахування. А тому позовні вимоги про стягнення процентів, пені, комісії і штрафу є безпідставними. З таким висновком, апеляційний суд повністю погодитись не може з огляду на наступне. Судом встановлено, що 02.08.2010 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, згідно з яким відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, за умови сплати 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про що зазначено у п.1.7 Статуту АТ «КБ «ПриватБанк». З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2010 року відповідач по справі підписав анкету-заяву та довідку про умови кредитування про використання платіжної кртки «Кредитка Універсальна» 55 день льотного періода» де зазначено процента складова 30% за користуванням кредиту. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до підписаної відповідачем заяви, останній ознайомлений та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, їх зміст розуміє, та їх положень зобов`язується неухильно дотримуватись. За таких обставин, підписавши Анкету-заяву, банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Така позиція відповідає позиції Верховного Суду у справах N 441/569/17 від 21.03.2018 року, N 755/18246/15-ц від 07.03.2018 року, 755/2720/16-ц від 06.02.2018 року, де зазначено, що підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «КБ «Приватбанк», свідчить про бажання отримати кредитні кошти та підтвердження, що особа ознайомлена і погоджується з Умовами та Тарифами банку. Відповідно до Постанови Верховного Суду по справі №755/18246/15-ц від 07.03.2018 року, встановлено, що позичальник, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил банківських послуг, приєднався до договору приєднання та погодився з його умовами. При цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ним не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинні під час укладання договору. Суд першої інстанції не врахував вищевказану позицію Верховного Суду, що відповідач укладанням чи не укладанням кредитного договору не оспорював, а з розрахунку кредитної заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що позичальник частково сплачував заборгованість, користувався кредитними коштами, тобто погоджувався з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами та безпідставно послався на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки у справі, яка переглядалася Верховним Судом боржник заперечував щодо обставин в оскаржуваній частині, якими обґрунтовувались позовні вимоги. У даній справі ці обставини боржником не заперечуються. При цьому Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та правила були чинними під час укладення договору. Відповідно до розрахунку наданого банком, у ОСОБА_1 станом на 30.11. 2020року наявна заборгованість за кредитним договором у сумі 17608.86 грн, з яких 5197.32 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а 12411.54 грн заборгованість за тілом кредиту. Як було зазначено, АТ КБ «ПриватБанк» оскаржує рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідно до п. 2.1.1.12.6 на боргові зобов`язання за кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі встановленому Тарифами банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 2.1.1.5.6 Умов передбачено, що у разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку. У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства. Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Як вже було зазначено, відповідач ознайомився з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді та погодився з ними, що засвідчив своїм підписом. Відповідно до ч.1 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Згідно із ч. 3 цієї ст.10561 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У ч. 4 указаної ст.10561 ЦК України передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Як вбачається з розрахунку заборгованості розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами становив, станом початок розрахункового періоду 02 серпня 2010 року, 30% на суму залишку заборгованості за кредитом та на кінець розрахункового періода 30 листопада 2020 року становила 5197.32 грн. 29 серпня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку збільшив процентну ставку до 34,8%., а з 08 липня 2015 року збільшив до 36%, з 02 червня 2016 року зменшив до 35%. Таким чином, з урахуванням зменшення та збільшення відсоткової ставки банком у односторонньому порядку (ст.10561 ЦК України), без повідомлення позичальника, апеляційний суд вважає, що стягненню підляга єзаборгованість по процентам, нарахована за період з 02 серпня 2010 року(дата визначена позивачем у розрахунку заборгованості) по 29 серпня 2014 року (остання дата, коли проценти нараховувалися по відсотковій ставці 30%). Як зазначено в розрахунку наданому позивачем заборгованість у відповідача перед Банком 29 серпня 2014 року становила 212.12 грн. Як зазначено в розрахунку наданому позивачем заборгованість по тілу кредиту у відповідача перед Банком станом на 20 листопада 2020 року становить 12411.54 грн. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення тіло кредиту однак не врахував того, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за процентами нарахована у відповідності до укладеного договору у вищезазначений період в розмірі 12411.54грн. однак безпідставно відмовив в стягенні заборгованості за простроченими відсотками. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 стосовно не укладеності договору кредитування спростовуються матеріалами справи та наданими позивачем підписаними 02.08.2010 року Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг підписана відповідачем та довідка про Умови кредитування з використанням «картки Універсальна 55 днів пільгового періода» в яких зазначено всі істотні умови договору, а саме кредитний ліміт та відсотки за користування кредитом . Так, відповідно до частин 1, 2, 5 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно з правилами п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч.І ст. 206 ПК України, належить вчиняти у письмовій формі. Частиною 1 статті 207 ЦК України також передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад, електронний. Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та в755/1365/21изначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загальне г; користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За приписами ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лишешляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Таким чином, подавши 02.08.2010 року анкету-заяву та пройшовши ідентифікацію, клієнт отримав можливість користуватись усіма послугами, які надає AT КБ «ПРИВАТБАНК». Стосовно посилання Відповідача на те, що він не отримував кредитної картки, а також не користувався кредитними коштами, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2010 року. ОСОБА_1 подав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. В розділі "Прошу надати мені перераховані нижче послуги" клієнтом з запропонованих варіантів, шляхом поставлення галочки, обрано "платіжна картка Кредитка "Універсальна". На підтвердження погодження з умовами надання кредиту, Клієнт у графі «Клієнт» проставляє дату заповнення Заяви та особистий підпис. Необхідна вимога ОСОБА_1 була виконана. На виконання умов укладеного між сторонами Договору про надання банківських послуг від 02.08.2010 року Банком видано, а ОСОБА_1 отримано кредитну картку № НОМЕР_2 , яка в подальшому була перевипущена (Довідка про надані кредитні картки міститься в матеріалах справи а.с. 16). Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці. Згідно Постанови НБУ від 17.12.2003 р. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» п.

20. Ідентифікація клієнта не є обов`язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України. Оскільки, Відповідача було ідентифіковано 02.08.2010 pоку, то при перевипуску картки підписання нової анкети не було потрібно. На підтвердження саме факту отримання Відповідачем кредитних карток. AT КБ «ПРИВАТБАНК», разом з позовною заявою, надав наступні документи: 1.Виписку за договором № б/ по рахунку ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 03.12.2020 (а.С. 52-69); 2.Довідку про видані картки (а.С. 16); 3.Довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленної на ОСОБА_1 (а.С. 15). Дані документи містять дані про номери карток, розмір встановленого кредитного ліміту, а також всі здійснені фінансові операції по відповідним карткам. На підтвердження саме факту отримання Відповідачем кредитних коштів. АТ КБ «ПРИВАТБАНК», разом з позовною заявою, надав наступні документи: 1.Виписку за договором № б/ по рахунку ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 03.12.2020 (а.с. 52-69); 2.Розрахунк заборгованості за договором 1Чоб/н від 02.08.2010 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 31.05.2015 (а.с. 4-7). 3.Розрахунк заборгованості за договором ІчГоб/н від 02.08.2010 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 30.09.2019 (а.с. 8-13). 4.Розрахунк заборгованості за договором ЇЧоб/н від 02.08.2010 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 30.11.2020 (а.С. 14). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків: корінці квитанцій і касових чекових книжок. Щодо належності наданого Банком Розрахунку заборгованості як доказу в даній категорії справ дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 14.08.2019 року по справі № 755/1898/16-ц. Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та дійшов передчасних висновків про недоведеність заявлених банком у цій частині позовних вимог. Щодо доводів апеляційної скарги, щодо застосування строків позовної давності, про сплив яких заявляє Відповідач у своїй апеляційній скарзі, необхідно зазначити, що така заява не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Ані Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02.08.2010 року ані Довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" не містить даних про строк повернення кредиту (користування ним). Враховуючи вищесказане, в даному випадку має бути застосована постанова Верховного Суду України від 03 березня 2021 року у справі № 173/436/18, провадження № 61-15104св19, в якій суд дійшов наступного висновку: "Встановивши, що підписана позичальником анкета-заява не містить строку повернення кредиту (користування ним), апеляційний суд залишив поза увагою те, що з урахуванням положень частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. " АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовною заявою 06.01.2021 року. Відповідно до розрахунків заборгованостей наданих Банком, Відповідач востаннє самостійно погашав заборгованість 29.07.2019 року. Також як видно з розрахунків, що останнім днем строку дії кредитної картки є 31.03.2023 року. У зв`язку з чим у відповідача відсутні будь-які підстави для вимог про застосовування строку позовної давності. Відповідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 212.12 грн за простроченими відсотками до зміни ставки в односторонньому порядку за період з 02 серпня 2010 року по 29 серпня 2014 року. Враховуючи те, що місцевим судом було невірно з`ясовано обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню в оскаржуваній частині з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками. Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»задовольнити частково. Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 15 березня 2021 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по процентам скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково . Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по відсоткам в сумі 212.12 грн. В решті рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 15 березня2021року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді: