Ухвала КЦС ВС № 175/5124/19

Ухвала 26 травня 2022 року м. Київ справа № 175/5124/19 провадження № 61-4565ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у справі за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: 18 травня 2022 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у вказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року отримав 02 травня 2022 року, у підтвердження чого надає копію оскаржуваної постанови, на якій міститься штамп вхідної кореспонденції відділу заявника від 02 травня 2022 року. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Дніпровського апеляційного суду прийнята 13 квітня 2022 року, дата складання повного тексту рішення не зазначена, зареєстрована - 14 квітня 2022 року, оприлюднена - 18 квітня 2022 року. Касаційна скарга подана 18 травня 2022 року. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. У порушення зазначеного заявником не надано доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, що унеможливлює вирішення судом питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження. Копія постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року зі штампом вхідної кореспонденції відділу заявника від 02 травня 2022 року не може слугувати належним доказом на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови, оскільки сам по собі штамп лише фіксує факт реєстрації кореспонденції в канцелярії вказаної установи. Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, заявником також не надано. Такими доказами можуть бути довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи тощо. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи. Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року). У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга, відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для подання нового клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки заявником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у меншому розмірі, ніж передбачено положеннями Закону України «Про судовий збір». До касаційної скарги додане платіжне доручення від 20 квітня 2022 року № 699 про сплату судового збору у розмірі 3 842,00 грн. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921,00 грн. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Відповідно до висновку, сформульованого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру. Предметом позову у цій справі є в витребування земельної ділянки, тобто позов носить майновий характер, тому, виходячи з вимог Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору при зверненні із касаційною скаргою на судові рішення має обчислюватися з урахуванням вартості спірного майна. У касаційній скарзі заявник зазначає, що вартість спірної земельної ділянки площею 0,08 га, кадастровий номер 1221486200:09:001:0247, складає 748 509,00 грн. Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення становить 22 455,26 грн (748 509,00 грн ? 1,5% ? 200 %): Отже, Дніпропетровській обласній прокуратурі необхідно доплати судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 18 613,26 грн (22 455,26 грн - 3 842,00 грн). Судовий збір має бути перерахований або внесений за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 29 червня 2022 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та не наведе поважних причин пропуску строку касаційного оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ступак