Постанова 4816 № 592/9974/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2022 року м.Суми Справа №592/9974/21 Номер провадження 22-ц/816/408/22 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С. з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Сумська міська рада, третя особа приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Іванова Ксенія Сергіївна, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кордюка Віталія Петровича на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 листопада 2021 року, у складі судді Костенка В.Г., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 15 листопада 2021 року, в с т а н о в и в : 10 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сумської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадщини входила земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:18:011:0024, загальною площею 0,0390 га та житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами А-І за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкові права на земельну ділянку вона оформила, отримала свідоцтво про право на спадщину, а у видачі відповідного свідоцтва на будинок нотаріусом відмовлено, оскільки у зв`язку з проведеними будівельними роботами померлим ОСОБА_2 загальна та житлова площа будинку значно збільшилася. Відповідно до Довідки-характеристики це відбулось за рахунок будівництва без дозволу прибудови «а5» та мансарди «м/с», однак відсутній документ, підтверджуючий право власності та державну реєстрацію новоствореного майна. Вважала, що реконструкція будинку проведена законно і просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами А-І за адресою АДРЕСА_1 , до якого входять житлова прибудова «А1-І», прибудова - «а», «а1», «а5», мансарда «м/с», убиральня «О», навіси «М», «П», «С», душ «Н», сараї - «Р», «Т», огорожа «№1-3», загальною площею - 152,2 кв.м, житловою площею - 110,4 кв.м. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 листопада 2021 року відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Іванова К.С., про визнання права власності. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Кордюк В.П., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводить, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, надана їм неправильна оцінка. Вказує, що відповідно до чинної станом на 09 серпня 2012 року редакції Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна від 24 травня 2001 року № 127, не належить до самочинного будівництва: для будинків садибного типу, дачних та садових будинків: серед інших зведення на земельній ділянці хлівів, нежитлових прибудов, улаштування мансардних приміщень в межах простору горищ будинку, тому у технічному паспорті зазначено, що прибудова «а5», мансарда «м/с», сараї «Р», «Т» збудовані самовільно та стоїть відмітка, що їх побудова дозволена наказом № 404 від 09 вересня 2012 року. Тобто, у виготовленому техпаспорті станом на 02 серпня 2012 року вказані споруди визнані такими, що збудовані самовільно, а з внесенням змін до Інструкції від 24 травня 2001 року № 127 наказом № 404 від 09 серпня 2012 року в техпаспорті проставлено відмітку, що ці споруди не належать до самочинного будівництва. Вважає, що позивач, як єдиний спадкоємець свого чоловіка фактично прийняла спадщину та до неї перейшли всі його права, у тому числі право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . У відзиві на апеляційну скаргу Сумська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що за договором купівлі-продажу від 25 грудня 2003 року загальна площа спірного житлового будинку становить 69,4 кв. м, житлова 44,8 кв. м, а згідно з технічним паспортом та довідкою-характеристикою від 06 жовтня 2020 року № 155/20 загальна площа цього житлового будинку складає 143,5 кв. м, а житлова 95,5 кв. м, чим підтверджується збільшення загальної площі будинку на 74,1 кв. м, житлової на 50,7 кв.м. При цьому у матеріалах справи відсутні докази того, що будівництво (реконструкція) житлового будинку здійснювалося за наявності відповідних дозвільних документів. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Кордюка В.П., який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 23 травня 2008 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (а.с. 11 зв., 14). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с. 19) і позивач є його спадкоємцем за законом. До складу спадкового майна ОСОБА_2 увійшла земельна ділянка та набутий ним, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 25 грудня 2003 року, будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 69,4 кв. м, житловою площею 44,8 кв. м та інші надвірні господарчі і побутові будівлі та споруди: кухня «Б», добудова «б», кухня «В», добудова «в», сарай «З», все дерев`яне, погрібник «К», сарай «Д», сарай «Е», уборна «Л», бесідка «Ж», забор 1 все дощате, погріб пг цегляний, підпірна стінка б/н залізобетонна (а.с. 12, 13, 15). У період 2007 року ОСОБА_2 здійснив реконструкцію зазначеного будинку та збудував надвірні будівлі і споруди. 02 серпня 2012 року на замовлення ОСОБА_2 КП «Сумське МБТІ» було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку «А-І», житлової прибудови «А1-1», прибудов - «а», «а1», «а5», мансарди «м/с», убиральні «О», навісів «М», «П», «С», душу «Н», сараїв - «Р», «Т», огорожі «№1-3», загальна площа будинку становить - 152,2 кв. м, житлова площа - 110,4 кв. м, загальна дійсна вартість будинку складає 225378 грн. У технічному паспорті зазначено, що прибудова «а5», мансарда «м/с», сараї «Р», «Т» збудовані самовільно та стоїть відмітка, що їх побудова дозволена наказом № 404 від 09.08.2012 (а.с. 16-23). 02 липня 2021 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Івановою К.С., за реєстровим № 415, зареєстроване в Спадковому реєстрі за № 65405627, відповідно до якого спадщина складається з земельної ділянки, кадастровий номер 5910136600:18:011:0024, загальною площею 0,0390 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27, 28). 02 липня 2021 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Івановою К.С. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка мотивована тим, що за результатами дослідження поданих спадкоємцем документів: договору купівлі-продажу житлового будинку, технічного паспорту на житловий будинок та Довідки-характеристики об`єкту нерухомого майна, нотаріус виявила, що у зв`язку з проведеними будівельними роботами померлим ОСОБА_2 загальна та житлова площа будинку значно збільшилися, та відповідно до Довідки-характеристики, зазначеної вище, це відбулось за рахунок будівництва прибудови «а5» та мансарди «м/с» без дозволу, однак документ, який підтверджує право власності та державну реєстрацію новоствореного майна відсутній (а.с. 30). Вказані факти правильно встановлено судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів, на які суд послався у рішенні. За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів проведення реконструкції будинку з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також доказів її звернення після набуття права власності на земельну ділянку, на якій розміщений будинок, до відповідних органів для прийняття в експлуатацію реконструйованого будинку. При цьому, суд надав критичну оцінку посиланням позивача на проставлену у технічному паспорті на будинок від 02 серпня 2012 року відмітку «побудова дозволена наказом № 404 від 09.08.2012», оскільки на час виготовлення технічного паспорту, зазначеного наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 404 від 09 серпня 2012 року ще не існувало і його дія поширюється на будівництво та інвентаризацію вже після його прийняття і не розповсюджується на реконструйований спірний будинок. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона має право на спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на житловий будинок по АДРЕСА_1 , належний спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 25 грудня 2003 року та реконструйований ним за життя без відповідних дозвільних документів, який за життя, маючи намір оформити свої права на це самочинне будівництво, виготовив технічний паспорт на домоволодіння від 02 серпня 2012 року, однак не встиг зареєструвати свої майнові права. За змістом ст. ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України). У розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України та відповідно до положень п. 3.4.1 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 вересня 2003 року № 146, самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об`єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акта приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними. Згідно з п. 3 Державних будівельних норм України В.3.2-2-2009 Житлові будинки Реконструкція та капітальний ремонт, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 липня 2009 року № 295, реконструкція це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій. У п. 6 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз`яснено, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Це майно не є об`єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку. Як роз`яснено у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч. 1 ст. 376 ЦК), то до спадкоємців переходить право власності лише на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Згідно з ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Як правильно встановлено судом першої інстанції, після смерті чоловіка позивача ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відкрилась спадщина на земельну ділянку та розміщений на ній житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 69,4 кв. м, житловою 44,8 кв. м. Однак, у технічному паспорті від 02 серпня 2012 року на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленому на замовлення ОСОБА_2 КП «Сумське МБТІ», вказана загальна площа будинку 152,2 кв. м, житлова площа 110,4 кв. м (а.с. 16-18). Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням ОСОБА_1 , вже після смерті спадкодавця, ФОП ОСОБА_3 був виготовлений технічний паспорт від 06 жовтня 2020 року на будинок АДРЕСА_1 (а.с. 20-24). При цьому, у довідці-характеристиці № 155/20 від 06 жовтня 2020 року, складеної ФОП ОСОБА_3 - експертом з інвентаризації нерухомого майна вказано, що загальна площа житлового будинку А-1 становить 143,5 кв. м, житлова площа становить 95,5 кв. м. Загальна площа збільшилась на 74,1 кв. м, житлова на 50,7 кв. м за рахунок будівництва прибудови «а5» та мансарди «м/с» (без дозволу) (а.с. 24). Із наведених вище норм права вбачається, що головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (ч. 2 ст. 376 ЦК України). Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, спадкодавець ОСОБА_2 , провівши без необхідних дозволів реконструкцію належного йому будинку АДРЕСА_1 , з проведенням добудови за відсутності довільних документів та проекту, за рахунок чого істотно збільшилася його площа, не набув за життя права власності на це нерухоме майно і, відповідно, до складу його спадщини не ввійшли права на таке самочинне будівництво нерухомого майна, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на будинок АДРЕСА_1 . Доводи апеляційної скарги про те, що прибудова «а5» та мансарда «м/с», зазначені в технічному паспорті як збудовані самовільно, не належать до самочинного будівництва відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна від 24 травня 2001 року № 127, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, з внесенням змін наказом № 404 від 09 серпня 2012 року, не впливають на правильність ухваленого судом рішення. Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кордюка Віталія Петровича залишити без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 листопада 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - О. Ю. Кононенко Судді: В. І. Криворотенко С. С. Ткачук