Постанова 4856 № 560/10677/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/10677/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 24 травня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. , за участю: секретаря судового засідання: Довганюк В.В., представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Войчука Володимира Анатолійовича, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь Енерго Плюс" до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби України в Хмельницькій області щодо неповерненню помилково перерахованих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 платіжним дорученням від 30.11.2021 № 33054 коштів в сумі 296708,28 грн з ПДВ на казначейський рахунок з електронного адміністрування податку на додану вартість UA7989999803851690000007063, відкритого у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області для товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Енерго Плюс» з призначенням платежу «оплата за трубу профільну відповідно до Договору №5 від 26.1 1.2020 р.»; - зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державну казначейську службу України, Державну податкову службу України, Головне управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області повернути для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти в сумі 296708,28 грн на банківський рахунок НОМЕР_1 в Київському ГРУ АТ КБ «ПриватБанк», які були помилково перераховані платіжним дорученням від 30.11.2021 №33054 на казначейський рахунок з електронного адміністрування податку на додану вартість UА798999980385169000000407063, відкритого у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області для товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Енерго Плюс», здійснивши спільно дії по поверненню коштів; - стягнути з відповідачів на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідно до статті 536, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України за період з 01.12.2020 по 21.11.2021: три проценти річних за користування чужими коштами в сумі 8267,19 грн; інфляційні в сумі 27000,45 грн. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі укладеного договору та рахунку на оплату, мала намір сплатити ТОВ «Промінь Енерго Плюс» кошти за товар - трубу профільну. Водночас, з невідомих їй причин, кошти в сумі 296708, 28 грн було зараховано на рахунок Товариства, відкритий в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ). Зазначала, що законодавство не передбачає поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів, перерахованих із поточного рахунку контрагента. У даному випадку Державна казначейська служба, зараховуючи кошти на рахунок електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Промінь Енерго Плюс», діяла всупереч положенням п.200-1.4 ст.200-1 Податкового кодексу України. При зверненні до відповідачів з вимогою про повернення помилково сплачених коштів, їй було відмовлено з мотивів того, що відповідний механізм не передбачений законодавством України. Вважає такі дії відповідачів протиправними, у зв`язку з чим просила позов задовольнити. Додатково зазначала, що третя особа - ТОВ «Промінь Енерго Плюс» також не в змозі їх повернути, оскільки кошти не збільшили ліміт ПДВ, тобто не надійшли в розпорядження Товариства. Також вважала, що має право на відшкодування шкоди шляхом стягнення з відповідачів на її користь трьох процентів річних за користування чужими коштами в сумі 8267,19 грн та інфляційних в сумі 27000,45 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної казначейської служби щодо зарахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Енерго Плюс" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість UA 798999980385169000000407063 в Казначействі України в сумі 296708, 28 грн за платіжним дорученням № 33054 від 30 листопада 2020 року, що надійшли від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо неповернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з бюджету помилково сплачених коштів в сумі 296708,28 грн. Зобов`язано Державну податкову службу підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Енерго Плюс" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість UA 798999980385169000000407063, помилково сплачених коштів в сумі 296708, 28 грн, згідно з платіжним дорученням №33054 від 30 листопада 2020 року. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1079 (одна тисяча сімдесят дев`ять) гривень 99 копійок за рахунок бюджетних асигнувань. Стягнуто з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1079 (одна тисяча сімдесят дев`ять) гривень 99 копійок за рахунок бюджетних асигнувань. Стягнуто з Державної податкової служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1079 (одна тисяча сімдесят дев`ять) гривень 99 копійок за рахунок бюджетних асигнувань. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем у справі - ФОП ОСОБА_1 подано до суду апеляційну скаргу, в якій, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права просила скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позову та прийняти постанову про задоволення позову в цій частині з урахуванням положень ч.2 ст.9 КАС України та аналогії законодавства за ст.200.23 Податкового кодексу України. До суду подано апеляційні скарги і відповідачами - Державною податковою службою України та Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, які, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати оскаржене рішення в задоволеній його частині. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Третя особа - ТОВ "Промінь Енерго Плюс" направила суду пояснення, в яких зазначила, що не має можливості ні розпоряджатися коштами, які надійшли на їх рахунок в СЕА ПДВ, ні повернути їх, оскільки в такому випадку, Товариство втратить ліміт по ПДВ на всю суму. При цьому підтвердили факт повернення на їх розрахунковий рахунок за їх заявою належні їм кошти, що потягнуло за собою зменшення ліміту по ПДВ, тоді як, при зарахуванні коштів на рахунок СЕА ПДВ збільшення ліміту не відбулося. В суді кожен з представників апелянтів підтримали доводи та вимоги своїх апеляційних скарг, при цьому, представник позивача заперечив щодо задоволення апеляційних скарг відповідачів, представники відповідачів - щодо скарги позивача. Представник Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області в суді пояснив, що реквізити платіжного документа щодо платника ним не перевіряються. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів платіжного документа несе особа, яка оформила цей документ. Також, законодавство не надає та не передбачає можливості Казначейству в одноособовому порядку чи самовільно здійснювати будь-які перерахування з рахунків у СЕА ПДВ, а виключно на підставі відповідного реєстру ДПС. Рішення, щодо Казначейства, вважає безпідставним. Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного. Так, судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь Енерго Плюс» укладено договір від 26.11.2020 року №5, за умовами якого, ФОП ОСОБА_1 зобов`язувалася оплатити кошти ТОВ «Промінь Енерго Плюс» за трубу профільну в сумі 296708, 28 грн. Платіжним дорученням від 30.11.2020 №33054 ФОП ОСОБА_1 здійснила платіж юридичній особі - ТОВ «Промінь Енерго Плюс» в сумі 296708, 28 грн на рахунок UA 963218420000026002060429186, банк одержувача: Казначейство України, призначення платежу - оплата за трубу профільну згідно рахунку №8 від 30.11.2020( т.1 а.с.14). З метою повернення коштів позивач зверталася до АТ «Комерційний Банк Приватбанк» із заявою про анулювання банківської операції та повернення грошових коштів у зв`язку із незаконним (помилковим) списанням від 02.12.2020 року. Листом від 17.12.2020 року №20.1.0.0.0/7-201202/737 АТ «Комерційний Банк Приватбанк» в поверненні коштів - відмовлено. На заяву позивача від 02.12.2020 року про повернення помилково перерахованих коштів у листі Державної податкової служби України від 13.01.2021 № 16199-00-18-03-01-08 вказано, що кошти у сумі 296708,28 грн, які були зараховані на електронний рахунок ТОВ «Промінь Енерго Плюс» в СЕА ПДВ можуть бути повернені виключно на поточний рахунок ТОВ «Промінь Енерго Плюс» або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з ПДВ, які виникли у ТОВ «Промінь Енерго Плюс». Головне управління ДПС Київській області на заяву позивача про повернення помилково перерахованих коштів листом від 14.12.2020 року №40338/ФОП/10-36-04-20 повідомило, що згідно з відомостями ІТС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 по коду платежу 14010100 податок на додану вартість та у системі електронного адміністрування ПДВ відсутня інформація щодо зарахування коштів сплачених платіжним дорученням №33054 від 30.11.2020 року. Позивач звернулася із заявою про повернення помилково перерахованих коштів від 26.02.2021 до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, на що листом управління від 05.03.2021 № 05.1-18/1587 зазначено, що усі роз`яснення стосовно роботи з електронними рахунками надаються платникам відповідними органами Державної податкової служби. У листі від 30.03.2021 №3469/6/22-01-24-05-13 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області зазначено, що кошти у сумі 296708,28 грн, які були зараховані на електронний рахунок ТОВ «Промінь Енерго Плюс» в СЕА ПДВ можуть бути повернені виключно на поточний рахунок ТОВ «Промінь Енерго Плюс» або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з ПДВ, які виникли у ТОВ «Промінь Енерго Плюс». ТОВ "Промінь Енерго Плюс" зверталося до Державної казначейської служби України, Головного управління ДПС України в Хмельницькій області із листами (в тому числі з податковою декларацією з ПДВ та заповненням додатку 4), в якому просило перерахувати сплачені платіжним дорученням від 30.11.2020 №33054 кошти в сумі 296708, 28 грн на їх поточний рахунок. Листами від 23.03.2021 №05.1-18-06/1976, від 20.04.2021 № 4718/6/22-01-18-07-12, повідомлено ТОВ "Промінь Енерго Плюс" про неможливість такого перерахування. Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо повернення коштів протиправною, позивач звернулася до суду. Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ відкриваються, обслуговуються виключно у центральному апараті Державної казначейської служби, чим відхиляються доводи позивача про протиправність дій (бездіяльності) Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області. А тому у позовних вимогах до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити дій - відмовлено. Суд вважав, що Державна казначейська служба, зарахувавши кошти, сплачені ФОП ОСОБА_1 за товар, на рахунок ТОВ "Промінь Енерго Плюс", відкритий в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, діяла в супереч положенням п.200-1.4 ст.200-1 Податкового кодексу України, то б то протиправно. Також, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом зобов`язання ДПС України підготувати та подати відповідному органу ДКС України висновок (реєстр) про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Енерго Плюс" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість UA 798999980385169000000407063, помилково сплачених коштів в сумі 296708, 28 грн, згідно з платіжним дорученням № 33054 від 30 листопада 2020 року. Щодо стягнення відсотків за користування чужими коштами та інфляційних сум суд зазначив, що оскільки у даній справі між позивачем та відповідачами не виникли грошові правовідносини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відсотків та втрат від інфляції за несвоєчасне повернення коштів є безпідставними. До того ж, жоден з відповідачів не міг користуватися чи розпоряджатися коштами, які надійшли на рахунок СЕА ПДВ ТОВ "Промінь Енерго Плюс", що додатково вказувало на відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 (далі - Положення). Згідно з Положенням Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку; здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду; здійснює відкриття, закриття та обслуговування рахунків у системі електронного адміністрування податків; тощо. Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням рахунків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено Податковим кодексом України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок). Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. Відповідно до Порядку усі операції щодо відкриття/закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, перерахування сум податку з них, а також повернення помилково або надміру сплачених коштів, тощо здійснюються Казначейством виключно на підставі реєстрів Державної податкової служби України (далі -ДПС) (пункти 5,7,21,26 Порядку). Згідно Порядку електронного адміністрування ПДВ, електронний рахунок в СЕА ПДВ відкривається/закривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі виключно на підставі реєстру платників податку, який надсилає ДПС. Отже, рахунки у СЕА ПДВ відкриваються для платників незалежно від їх бажання, а єдиною і достатньою умовою відкриття таких рахунків є те, що суб`єкт господарювання є платником ПДВ. Таким чином, платники ПДВ не укладають з Казначейством договорів про розрахунково-касове обслуговування цих рахунків, не подають установчих документів, карток із відбитками печатки та зразками підпису службових осіб, відомості про персональні дані тощо. Виходячи з викладеного, електронні ПДВ-рахунки не є банківськими рахунками в розумінні Глави 72 Цивільного кодексу України та рахунками, якими платник податку може розпоряджатися самостійно. Кошти, які знаходяться на цих рахунках, носять технічний характер та спрямовуються на цілі, передбачені виключно приписами Податкового кодексу України. Відповідно до п.1 Положення "Про державну казначейську службу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Підпунктом 4 пункту 4 Положення "Про державну казначейську службу" визначено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює відкриття, закриття та обслуговування рахунків у системі електронного адміністрування податків. Тобто, рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ відкриваються, обслуговуються виключно у центральному апараті Державної казначейської служби, чим спростовуються доводи позивача про протиправність дій (бездіяльності) Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області. Тому, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимогах до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Інформація про реквізити рахунків в СЕА ПДВ їх стан, суми поповнення, списання, залишки коштів на них тощо та інші роз`яснення щодо роботи з ними надаються ДПС. Згідно з п.200-1.4 ст.200-1 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4- 1 статті 43 цього Кодексу. Отже, законодавство не передбачає поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів перерахованих із поточного рахунку контрагента. Таким чином, у даному випадку Державна казначейська служба, зараховуючи кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рахунок електронного адміністрування ПДВ ТОВ "Промінь Енерго Плюс", діяла в супереч положенням п. 200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України. Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, задовольнивши позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Державної казначейської служби щодо зарахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Енерго Плюс" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість UA 798999980385169000000407063 в Казначействі України в сумі 296708, 28 грн за платіжним дорученням № 33054 від 30 листопада 2020 року, що надійшли від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . При цьому, колегія суддів зазначає, що за обставин даного спору, Позивач не сплачував ПДВ до відповідного бюджету, оскільки згідно наданого платіжного доручення №33054 від 30 листопада 2020 року - грошові кошти були помилково сплачені на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Енерго Плюс". Відповідно до п.200-1.6 ст.200-1 Податкового кодексу України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу. Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку. Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок). На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку. З аналізу положень п.200-1.6 ст.200-1 Податкового кодексу України, вбачається, що кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків. Повернення коштів іншому платнику податків норма п.200-1.6 ст.200-1 Податкового кодексу України не передбачає. Так, пунктом 43.1 ст. 43 ПК України, передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Під помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань . Натомість, поняття грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тож, на переконання колегії суддів, податкова служба допустила помилкове трактування вказаних понять, що стало наслідком помилкового висновку, що сплачені позивачем кошти є грошовими зобов`язаннями, які сплачені до відповідного бюджету, що унеможливлює застосування положень ст.43 ПК України, яка регулює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань. Оскільки, на час спірних правовідносин у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 був відсутній податковий борг з ПДВ, та позивач звертався до відповідачів з заявами про повернення помилково сплачених коштів, відмова відповідачів у поверненні помилково сплачених сум є протиправною. До того ж, ТзОВ "Промінь Енерго Плюс" зверталося до Державної казначейської служби України, Головного управління ДПС України в Хмельницькій області із листами (в тому числі з податковою декларацією з ПДВ та заповненням додатку 4), в якому просило перерахувати сплачені платіжним дорученням від 30.11.2020 №33054 кошти в сумі 296708, 28 грн на їх поточний рахунок. Листами від 23.03.2021 №05.1-18-06/1976, від 20.04.2021 № 4718/6/22-01-18-07-12, повідомлено ТОВ "Промінь Енерго Плюс" про неможливість такого перерахування. Як слідує з наданого до суду пояснення ТзОВ "Промінь Енерго Плюс", останні підтвердили, що перерахування за їх заявою належних їм коштів на їх розрахунковий рахунок потягнуло за собою зменшення ліміту по ПДВ. Якби це були не їх кошти, то ліміт не зменшувався б. При зарахуванні коштів на рахунок СЕА ПДВ збільшення ліміту не відбулося. Тому, перерахування для них в такий спосіб коштів Позивача є неможливим, оскільки вони в такому випадку втрачають ліміт по ПДВ на всю суму і відповідно, втрачають можливість здійснювати господарські операції з реєстрації податкових накладних на суму приблизно в 1 800 000,00 грн., що буде порушенням уже їх прав. Вважають, що єдиним способом повернення для Позивача коштів, є їх списання за рішенням суду безпосередньо з рахунку, де вони знаходяться до цього часу. Достатність суми коштів на рахунку СЕА ПДВ для повернення їх Позивачу і знаходження їх на рахунку до цього часу, Товариством підтверджено випискою з рахунку СЕА ПДВ. Отже, твердження Відповідачів (податкової служби) про необхідність звернення товариства до ТзОВ "Промінь Енерго Плюс", по питанню повернення коштів є помилковими, оскільки перерахування позивачем коштів на електронні рахунки вказаних товариств не призвело до збільшення ліміту платників. Таким чином, варто врахувати, що, фактично, склалась ситуація, що безпосередньо собі на рахунок повернути Позивач помилково сплачені кошти назад не зможе, адже, для цього немає відповідного механізму, оскільки кошти були зараховані на ПДВ-рахунок інших осіб, однак, не збільшили ліміт ПДВ, тобто, не надійшли в їх розпорядження задля того, щоб звертатись до вказаних товариств з вимогами про повернення коштів (ПДВ-рахунок - це рахунок платника (рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, п.4 Порядку №569), а не бюджетний рахунок. При цьому, списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган подасть органу Казначейства реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі (самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може). У частині доводів, наведених у судовому засіданні стороною ДПС України щодо необхідності звертатись позивачу до контрагента, на ПДВ рахунок якого надсилались кошти, колегія суддів зазначає, кошти з ПДВ-рахунку повертаються на поточний рахунок платника: (1) за чітко визначеною процедурою (через подання додатка Д4 до декларації з ПДВ) (п.2001.5 ПКУ) і (2) при дотриманні певних умов. Так, при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на суму поверненої суми зменшується регліміт - відразу на дату подання заяви Д4 (п.21 Порядку №569). При цьому, повернення коштів можливе, якщо це не призведе до появи від`ємного регліміту в такого платника. За наведених обставин, слідує, що якщо гроші зайшли на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника, то податковим органом не було збільшено регліміт ТзОВ "Промінь Енерго Плюс" (при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунку регліміт на цю суму в них зменшується). Тож, якщо враховувати наведені посилання податкового органу, вказані позивача гроші повертатимуть кошти з ПДВ-рахунку, однак, на таку повернену суму вони безповоротно втратять власний регліміт (при поповненні ПДВ-рахунку з інших джерел, збільшення ліміту законодавством не передбачено). Нормами п.200-1.4 ПК України, визначено, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків, з огляду на що, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок. У свою чергу вказана прогалина у нормативному механізмі зарахування коштів на рахунок у СЕА ПДВ не може бути перешкодою у можливості реалізації особою права на повернення помилково перерахованих коштів на власний рахунок з огляду на таке. Згідно зі ст.1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним. За даних обставин, слід врахувати, що втручання у право мирного володіння майном позивача має переслідувати легітимну мету, яка чітко передбачена національним законодавством, зокрема, приписами ПК України. Однак, у разі відсутності відповідного механізму повернення коштів, слід застосовувати одну з основоположних засад податкового законодавства, визначену п. п.4.1.4 ст.4 ПК України, а саме, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. У розрізі вищенаведеного, а також приймаючи до уваги гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти та розпоряджатись своїм майном, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що позовні вимоги в задоволеній частині є обґрунтованими. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що втручання у право мирного володіння майном особи має переслідувати легітимну мету, яка чітко передбачена національним законодавством, зокрема, приписами ПК України. Разом з тим, аргументів, що таке втручання є правомірним та відповідає меті і завданням податкового законодавства, суб`єктами владних повноважень у цій справі не наведено. Судом правомірно не прийнято твердження відповідачів, що позивач сам спрямував кошти не на той рахунок, оскільки навіть помилкова сплата грошових коштів на інший рахунок не визначена національним законодавством як підстава для позбавлення особи права на такі кошти. Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. З урахуванням наведеного, зважаючи на відсутність законодавчого механізму повернення помилково сплачених на електронний рахунок у СЕА ПДВ, які обліковуються поза межами реєстраційного ліміту, суд приходить до висновку про можливість поширення на спірні правовідносини загальних правил повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, визначених ст.43 ПК України. Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначається Порядком №787. Відповідно до п.3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи). За правилами п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Як було встановлено раніше, при проведенні розрахунків було помилково зараховано кошти за товар на рахунок ТОВ "Промінь Енерго Плюс" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Відтак, перерахована ФОП ОСОБА_1 сума є помилково сплаченою, оскільки здійснена без належної правової підстави та не зумовила для настання очікуваних наслідків у вигляді виконання зобов`язань з оплати коштів за поставлений товар. У свою чергу, підставою для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є висновок податкового органу про повернення надмірно сплачених сум податку. У спірному випадку, як вже було неодноразово зазначено вище, повернення помилково сплачених коштів повинно здійснюватися в порядку ст.43 ПК України. Поряд з цим, суд зазначає, що ДПС України як суб`єкт владних повноважень, який за правилами Порядку №569 відповідає за адміністрування ПДВ, має можливість, як адміністратор цієї системи, вчиняти дії, зокрема, щодо повернення помилково зарахованих коштів з рахунку платника ПДВ, шляхом підготовки та подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування, відповідного висновку (реєстру). Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. З урахуванням наведеного та зважаючи на вчинення позивачем та третьою особою всіх необхідних та можливих дій, спрямованих на повернення помилково сплачених коштів, бездіяльність суб`єктів владних повноважень щодо їх повернення, колегія суддів, зважаючи на викладені вище мотиви, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом зобов`язання ДПС України підготувати та подати відповідному органу ДКС України висновок (реєстр) про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Енерго Плюс" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість UA 798999980385169000000407063, помилково сплачених коштів в сумі 296708, 28 грн, згідно з платіжним дорученням № 33054 від 30 листопада 2020 року. Надаючи правову оцінку вимогам позивача щодо стягнення відсотків за користування її коштами та інфляційних сум то колегія суддів зазначає, що помилково сплачені кошти не є податком, а Позивач у справі не є платником податку на користь якого могли б бути відшкодовані компенсаційні виплати передбачені ст.200.23. Податкового кодексу України. Тому, оскільки у даній справі між позивачем та відповідачами не виникли грошові правовідносини, то вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відсотків та втрат від інфляції за несвоєчасне повернення коштів - безпідставні. Питання відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, судом першої інстанції вирішено у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином та повно з`ясовано обставини справи, при цьому порушень норм матеріального права, що призвело б до неправильного вирішення спору - не допущено, а тому доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційні скарги представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Войчука Володимира Анатолійовича, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 25 травня 2022 року. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.