Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3625/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3625/21 Суддя першої інстанції: Сергій ГАРАНЬ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ПФ в Черкаській області) про: - визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФ в Черкаській області № 232730011152 від 02.04.2021 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; - зобов`язання ГУ ПФ в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 17.07.1986 по 20.10.1990 та з 30.10.1991 по 28.03.1995, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 , необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку до Списку № 2 та призначити вказану пенсію. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 з урахуванням ухвали від 24.01.2022 про виправлення описки позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а, рішення Відповідача про відмову у призначенні пенсії Позивачу за віком на пільгових умовах є необґрунтованим з огляду на те, що відсутність відомостей про проведення атестації робочого місця Позивача в період 17.07.1986 по 20.10.1990 та з 30.10.1991 по 06.03.1995 не може бути підставою для незарахування цього стажу роботи до пільгового за Списком №

2. Також суд підкреслив, що Позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії досяг 55 років, має страховий стаж 36 років 4 місяці 10 днів, а тому є підстави для призначення Позивачу пенсії на пільгових умовах. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом було залишено поза увагою неподання Позивачем будь-яких документів, які б підтверджували його зайнятість на шкідливих роботах протягом повного робочого дня, відомостей про атестацію робочих місць, а також роботу саме на аміачно-холодильних установках. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що ГУ ПФ в Черкаській області не враховано, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка, а уточнююча довідка повинна надаватися лише у випадку неналежно заповнених відомостей у ній. Підкреслює, що тлумачення законодавства має здійснюватися у найсприятливіший для особи спосіб. Зауважує, що до обов`язків машиніста холодильних установок входить їх обслуговування. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 справу було призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 26.03.2021 звернувся до ГУ ПФ в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Листом від 12.05.2021 №2300-0304-8/27856 Відповідач надіслав на адресу Позивача рішення про відмову у призначенні пенсії від 02.04.2021 №232730011152 з підстав відсутності необхідного пільгового стажу (п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - 12 років 6 місяців) (а.с. 8-9). У цьому ж рішенні зазначено, що загальний страховий стаж Позивача за розрахунками Відповідача складає 36 років 4 місяці 10 днів. Судом першої інстанції також встановлено, що ГУ ПФ в Черкаській області не зараховано до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 17.07.1986 по 20.10.1990 та з 30.10.1991 по 06.03.1995, оскільки період роботи не підтверджено первинними документами. На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також ряду правових позицій Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість рішення ГУ ПФ в Черкаській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки воно прийнято без наявних на те правових підстав внаслідок відсутності перешкод для зарахування пільгового стажу. З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. За правилами п. 2 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно абзаців 1-2 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто, виключно у випадку непідтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків. Матеріали справи свідчать, що згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 (а.с. 10-16) ОСОБА_1 працював у спірні періоди на наступних посадах: - з 17.07.1986 по 20.10.1990 - машиніст холодильних установок аміачно-компресорного цеху ВАТ «Черкаське хімволокно»; - з 30.10.1991 по 06.03.1995 машиніст холодильних установок АХКЦ-3 ВАТ «Черкаське хімволокно». Згідно розд. ХХХІІ Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою РМ СРСР від 22.08.1956 №1173, правом на пільгову пенсію користуються «машиністи, що обслуговують аміачно-холодильні установки в промисловості і на транспорті». Відповідно до розд. XXXIII Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 № 10, правом на пільгову пенсію користуються «машиністи, що обслуговують аміачно-холодильні установки» (код назви професії - 33). «Машиністи холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки» мають право на пільгову пенсію згідно коду 23200000-14341 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №

162. З наведених Списків вбачається, що зазначена в трудовій книжці позивача професія «машиніст холодильних установок», «машиніст холодильних установок аміачно-компресорного цеху», не відповідає назві професій, зазначених у Списках, оскільки відсутні записи щодо обслуговування Позивачем вказаних установок, тобто особливі - шкідливі для здоров`я, умови праці. До аналогічного висновку у схожих правовідносинах прийшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 у справі №191/2047/15-а. Разом з тим, як підкреслено Апелянтом, однак залишено поза увагою судом першої інстанції, Позивачем до заяви про призначення пенсії не було надано уточнюючих документів, що підтверджують зайнятість на роботах з особливо шкідливими для здоров`я умовах праці, оскільки, як було підкреслено вище, виключно дані трудової книжки усі указані обставини не підтверджують. З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з доводами ГУ ПФ в Черкаській області про те, що ОСОБА_1 до заяви не були надані необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 документи. Колегією суддів відхиляються посилання Позивача у відзиві на апеляційну скаргу на визначені у Стандартах професійної (професійно-технічної) освіти, затверджених наказом МОН України від 13.11.2017 №1465, обов`язки машиніста холодильних установок з обслуговування холодильних установок, оскільки указаний акт прийнято пізніше моменту виникнення спірних правовідносин, а посадові інструкції ОСОБА_1 на час роботи його на ВАТ «Черкаське хімволокно» у спірних періодах до матеріалів справи не надано. У свою чергу, щодо посилання Відповідача на відсутність атестації робочих місць як підставу для відмови у призначенні пільгової пенсії, то колегія суддів наголошує, що у справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Таким чином, питання проведення атестації робочих місць у даному випадку не може слугувати причиною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Зважаючи на те, що передбаченими чинним законодавством уточнюючими документами не підтверджено пільговий характер стажу Позивач за спірний період, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Черкаського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст постанови складено та підписано 25 травня 2022 року.