Постанова 4821 № 707/2608/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/425/22Головуючий по 1 інстанції Справа № 707/2608/20 Категорія: 301000000 Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2022 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Сіренка Ю.В., Вініченка Б.Б., Фетісової Т.Л., секретар: Попова М.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, особа, що подає апеляційну скаргу ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області про поділ житлового будинку в натурі, в с т а н о в и в : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області про поділ житлового будинку в натурі. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 належить 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/2 частки вказаного житлового будинку є ОСОБА_2 . Даний житловий будинок з прибудовою та надвірними спорудами був подарований сторонам на підставі договору дарування від 21.10.2009. У зв`язку з постійними конфліктами між сторонами щодо користування житловим будинком, позивач вважає, що має право на поділ житлового будинку, шляхом виділення йому 1/2 частини. При цьому, позивач вказував, що спірний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, власником якої є третя особа ОСОБА_3 . Однак, будинок не розділений на окремі домоволодіння, тому питання про розподіл земельної ділянки або встановлення порядку її користування не стоїть. Враховуючи вказані вище обставини, просив поділити житловий будинок АДРЕСА_1 , виділивши йому 1/2 його частини. Іншу 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 виділити ОСОБА_2 . Судові витрати покласти на ОСОБА_2 . Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 16.12.2021, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24 грудня 2021 року, позовні вимоги задоволено повністю. Виділено у власність ОСОБА_1 у житловому будинковолодінні по АДРЕСА_1 : -у житловому будинку літ. «А-І» приміщення житлових кімнат № 5 площею 10,7 кв.м, № 6 площею 17,9 кв.м, ванна кімната № 7 площею 3,1 кв.м, 1/2 частина приміщення кухні площею 6,95 кв.м. Загальна площа даної частини житлового будинку становить 38,65 кв.м; -льох літ. «Г»; -навіс літ. «Д»; -вбиральня літ. «Л»; -літній душ літ. «И»; -хвіртка літ. «№1»; -хвіртка літ. «№4»; -огорожа літ. «№1»; -частина огорожі літ. «№2»; -свердловина літ. «№6»; -вигрібна яма літ. «№5», які у додатках № 2 та № 3 до висновку судової експертизи позначені блакитним кольором. Виділено у власність ОСОБА_2 у житловому будинковолодінні по АДРЕСА_1 : -у житловому будинку літ. «А-І» приміщення житлових кімнат № 3 площею 17,6 кв.м, № 4 площею 10,5 кв.м, 1/2 частина приміщення кухні № 1-2 площею 6,95 кв.м. Загальна площа частини житлового будинку становить 35,05 кв.м; -у прибудові літ. «а» веренда № 1 площею 8,1 кв.м; -літня кухня літ. «Б»; -ганок з козирком літ. «б/н»; -прибудова літ. «б»; -навіс літ. «Е»; -вбиральня літ. «Ж»; -літній душ літ. «К»; -сарай літ. «В»; -ворота літ. «№ 1»; -свердловина літ. «№3»; -частина огорожі літ. «№2», які у додатках № 2 та № 3 до висновку судової експертизи позначені зеленим кольором. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3115 грн 38 коп. різниці між вартістю частини нерухомого майна у будинковолодінні, що передається ОСОБА_2 у рамках розподілу варіанту № 1 та вартістю її ідеальної частки. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 4500 грн. та 10900 грн витрат на правову допомогу. Рішення суду мотивоване тим, що сторони проти висновку експерта не заперечили, позивач просив виділити йому у власність приміщення у будівлі та надвірні споруди відповідно до запропонованого судовим експертом у висновку варіанту розподілу будинковолодіння № 2 стороні 2, а відповідач просила виділити у власність відповідача приміщення у будівлі та надвірні споруди відповідно до запропонованого судовим експертом у висновку варіанту розподілу будинковолодіння № 1 стороні

1. Однак, судом враховано, що у спірному будинковолодінні фактично проживає ОСОБА_3 , який є батьком сторін по справі, та користується приміщеннями та будівлями відповідно до варіанту розподілу, який просила виділити їй у власність відповідач. Такий варіант є найбільш наближеним до ідеальних часток сторін у праві власності на будинковолодіння. Компенсація першого співвласника другому співвласнику є незначною 3 115,38 грн у порівнянні з варіантом № 2, де компенсація становила б 17 462,88 грн. На думку суду, такий варіант поділу жодним чином не порушить права та інтереси сторін по справі. Не погоджуючись з вказаним вище рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив змінити рішення в частині визначення варіанту поділу спірного будинковолодіння, розділивши спірний житловий будинок відповідно до варіанту № 2 з прибудовою № 2, вказаний в додатку № 5 до висновку судової експертизи та стягнути з відповідача на користь позивача витрати за проведення оцінки будинку. У іншій частині рішення суду першої інстанції скаржник просив залишити без змін. Так, скаржник зазначає, що суд не врахував, що при варіанті № 1 експертизи буде порушений звичайний спосіб життя сторін. При цьому, у разі застосування варіанту № 2 експертизи, сторони будуть користуватись будинком таким чином, як завжди користувались. Крім цього, судом також не враховано, що при застосуванні варіанту № 1 експертизи порушуються права його малолітнього сина, який проживає разом з позивачем та знаходиться на його утриманні, оскільки дитина використовує приміщення навіс літ. «Е» та сарай літ. «В» для своїх творчих нахилів, та особистого розвитку, у цих приміщеннях знаходиться верстат, необхідний для обробки деревини та метал, а також інші потрібні для цього інструменти. Окрім того, вказані приміщення позивач відремонтував за власні кошти. Окрім того, суд при стягненні судових витрат припустився помилки та не стягнув з відповідача понесені позивачем витрати при оцінці будинку в сумі 1000 грн. 10 лютого 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16.12.2021 залишити без змін. ОСОБА_2 у відзиві зазначає, що спосіб життя ОСОБА_1 при обранні варіанту № 1 експертизи не може бути порушеним, так як позивач не проживає в спірному будинку. Крім того, ОСОБА_1 є співвласником ще двох квартир у м. Черкаси, в одній з яких постійно проживає з сином, в іншій зареєстровані. При цьому, права неповнолітнього сина позивача не порушуються, оскільки останній навчається в школі в м. Черкаси, є співвласником квартири, розташованої також в м. Черкаси, де постійно проживає. Відповідач не має іншого нерухомого майна, окрім частини спірного будинковолодіння. Окрім того, батько сторін ОСОБА_3 є єдиним власником земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок, самостійно веде сільське господарство, оплачує комунальні послуги, інше майно чи місце проживання в останнього відсутні. Позивачу при будь-якому розподілі будинку та надвірних споруд залишається в користуванні комунікації: вода, душ, санвузол, погріб, вигрібна яма, скважина. Літній навіс літ. «Е» та сарай літ. «В» були побудовані батьком ОСОБА_3 за кошти останнього, і після розподілу це єдині приміщення, де він може зберігати сільськогосподарську продукцію та прилади. Разом з тим, позивачу при обох варіантах розподілу відділяється навіс літ. «Д», де у прибудовах зберігаються під замком речі ОСОБА_1 18 лютого 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, посилаючись на її необґрунтованість, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив обґрунтований тим, що при розподілі спірного будинку підлягають врахуванню виключно інтереси його власників та ОСОБА_3 , як власника земельної ділянки та особи, яка постійно в ньому проживає. На думку ОСОБА_3 , перший варіант розподілу будинку найбільше відповідає інтересам сторін, так як дозволяє забезпечити розмежування та поділ земельної ділянки, що виключає спільне перебування сторін конфлікту. 21 лютого 2022 року та 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав до суду відповіді на відзив на апеляційну скаргу, в яких проти викладених у відзивах доводах заперечував, просив апеляційну скаргу задовольнити. Заслухавши відповідача та її представника, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором дарування житлового будинку від 21.10.2009 № 6817, посвідченого приватним нотаріусом Веліковим А.І., ОСОБА_3 (Дарувальник) передав у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (Обдаровувані) у спільну часткову власність в рівних частках кожному належний йому на праві приватної власності жилий будинок АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці Тубільцівської сільської ради (т. 1 а.с. 9). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.12.2019 № 194878829, житловий будинок з прибудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частки та ОСОБА_2 в розмірі 1/2 частки, на підставі договору дарування від 21.10.2009 № 6817 (т. 1 а.с. 7-8). З висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкту нерухомості від 29.11.2020, загальна ринкова вартість жилого будинку з прибудовою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складає 679 200 грн (т. 1 а.с. 33). Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 611869, власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3625 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 16). Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.06.2021, власником земельної ділянки з кадастровим номером 7124987500:02:002:0482, розташованої по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 221-222). З висновку експерта № 29/21/Буд. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25.06.2021, здійсненої на підставі ухвали Черкаського районного суду від 13.04.2021, вбачається, що виконати з технічної точки зору розподіл житлового будинковолодіння АДРЕСА_1 в натурі відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників 1/2 до 1/2 на самостійні об`єкти нерухомого майна з власним входом для кожного можливо. При цьому кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Також є технічна можливість переобладнати приміщення житлового будинку в дві ізольовані квартири. Розподіл будинку в дві ізольовані квартири без втручання у несучі конструкції можливий. Реконструкція інженерних систем узгоджується з постачальниками газу та енергопостачальниками. Експертом запропоновано два можливих варіанти розподілу в натурі житлового будинковолодіння: варіант № 1 запропонований обома сторонами; варіант № 2 запропонований ОСОБА_1 . Так, при застосуванні варіанту № 1 розподілу будівель та споруд будинковолодіння, різниця (недостача) між вартістю частини нерухомого майна в будинковолодінні, що передається сторонам, та вартістю її ідеальної частки, становить 3 115,38 грн 88 коп. При застосуванні варіанту № 2 розподілу будівель та споруд будинковолодіння, різниця (недостача) між вартістю частини нерухомого майна в будинковолодінні, що передається сторонам, та вартістю її ідеальної частки, становить 17 462 грн 88 коп. (т. 1 а.с. 236-259). Враховуючи, що апеляційна скарга містить лише доводи щодо незгоди з рішенням суду в частині визначення варіанту поділу будинковолодіння, а в іншій частині судове рішення сторонами не оскаржувалось, відтак, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, не переглядає рішення суду в іншій частині. Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено статтею 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до частини першої ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно) Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна слід враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним із співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. Згідно з частинами першою, третьою статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Відповідно до частини першої статті 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. В роз`ясненнях, наданих у пункті 6 пленуму Верховного Суду України в постанові від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» вказано, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Таким чином, для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Проведення переобладнання або перепланування житлових будинків, що передбачає виконання робіт, визначених Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №

45. Разом з тим, відповідно до статті 152 Житлового кодексу Української РСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилася. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01.07.2019 у справі № 404/10673/14-ц. Так, судом з матеріалів справи, зокрема, висновку експерта № 29/21/Буд. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25.06.2021 встановлено, що розподіл житлового будинковолодіння АДРЕСА_1 в натурі відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників 1/2 до 1/2 на самостійні об`єкти нерухомого майна з власним входом для кожного можливий. При цьому, експертом запропоновано два можливих варіанти розподілу в натурі житлового будинковолодіння: при застосуванні варіанту № 1 розподілу різниця між вартістю частини нерухомого майна в будинковолодінні, що передається сторонам, та вартістю її ідеальної частки, становить 3 115,38 грн 88 коп.; при застосуванні варіанту № 2 розподілу будинковолодіння, різниця (недостача) між вартістю частини нерухомого майна в будинковолодінні, що передається сторонам, та вартістю її ідеальної частки, становить 17 462 грн 88 коп. При вирішенні спору судом першої інстанції надано належну оцінку вказаному висновку експерта та зазначено, що запропонований експертом варіант № 1 поділу спірного житлового будинку з прибудовами в натурі є найбільш наближеним до ідеальних часток сторін у праві власності на будинковолодіння, та такий варіант жодним чином не порушить права та інтереси сторін по справі. З таким висновком суду першої інстанції погоджується й колегія суддів. Доводи скаржника, що при застосуванні першого варіанту поділу в натурі частини домоволодіння, порушуються інтереси його сина, є безпідставними, оскільки неповнолітній ОСОБА_4 не є власником спірного домоволодіння та його право користування є похідним від прав його батька позивача по справі, а тому він не є особою, інтереси якої має враховувати суд при поділі спільного майна між його співвласниками. Окрім того, із матеріалів справи, зокрема, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.10.2020, яке набрало законної сили 03.12.2020, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 по 1/4 частини кожен (т. 1 а.с. 53-55). Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Разом з тим, позивач не заперечував, що постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом із дитиною ОСОБА_4 . Відтак, посилання позивача, що при поділі спірного домоволодіння відповідно до варіанту № 1 експертизи, будуть порушені звичайний спосіб життя сторін та права неповнолітнього ОСОБА_4 є необґрунтованими та суперечать доводам самого ж позивача, наявних у матеріалах справи, у тому числі, у відповіді на відзив на апеляційну скаргу. За таких обставин, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що запропонований судовим експертом, який має спеціальні знання у технічній сфері, варіант №1 поділу спірного домоволодіння є найбільш наближеним до ідеальних часток сторін, передбачає найменші витрати по відшкодуванню різниці між вартістю частини нерухомого майна в будинковолодінні, що передається сторонам, та не порушує прав співвласників. Посилання скаржника на допущення судом помилки при стягненні судових витрат, а саме, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не стягнув з відповідача на користь позивача витрати, понесені ОСОБА_1 при оцінці будинку, у сумі 1000 грн є безпідставними, з огляду на те, що вказана вимога не була заявлена позивачем при зверненні до суду першої інстанції, заява про збільшення позовних вимог у матеріалах справи також відсутня. Крім того, ОСОБА_1 на підтвердження витрат, понесених на визначення вартості спірного домоволодіння, до суду надано лише акт виконаних робіт за договором № 2264/20 від 29.11.2020, відповідно до змісту якого Виконавець (ФОП ОСОБА_5 ) передав, а Замовник ( ОСОБА_1 ) прийняв Висновок зі звіту про оцінку та звіт про оцінку, договірна ціна становить 1000 грн. Однак, такий документ встановлює лише факт виконаних робіт та їх вартість, а тому не є підтвердженням оплати за надані послуги і не може заміняти квитанцію про оплату. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують. Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області про поділ житлового будинку в натурі, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 25 травня 2022 року. Судді: Ю.В. Сіренко Б.Б. Вініченко Т.Л. Фетісова