Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/13914/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" травня 2022 р. Справа№ 910/13914/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Владимиренко С.В. Попікової О.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-Українське підприємство «БІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 (повний текст складено 25.11.2021) у справі № 910/13914/21 (суддя Балац С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальне підприємство «МАК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-українське підприємство «БІТ» про стягнення 75 460,12 грн, - в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави позовних вимог. У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальне підприємство «МАК» (далі - ТОВ «НВП «МАК») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-українське підприємство «БІТ» (далі - ТОВ «НУП «БІТ») 75 460,12 грн заборгованості, що складається з 69 500,00 грн неповернутих коштів, 388,93 грн - 3% річних за період з 06.01.2021 по 02.03.2021, 873,99 грн - 3% річних за період з 03.03.2021 по 02.08.2021, 1 951,95 грн інфляційних збитків за період з 06.01.2021 по 02.03.2021 та 2 745,25 грн інфляційних збитків з період з 03.03.2021 по 02.08.2021. В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «НВП «МАК» вказує про порушення ТОВ «НУП «БІТ» зобов`язання за договором про надання спеціалізованих послуг з проведення технологічного аудиту підприємства від 25.11.2020. ТОВ «НВП «МАК» зазначає, що сплатило ТОВ «НУП «БІТ» аванс у повному обсязі, однак ТОВ «НУП «БІТ» суму авансу повернуло частково. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» на користь ТОВ «НВП «МАК» основну заборгованість в сумі 69 500,00 грн, 880,94 грн - 3% річних, 2 745,25 грн інфляційних втрат та 2 270,00 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено. Враховуючи, що ТОВ «НУП «БІТ» не здійснило повернення ТОВ «НВП «МАК» суми попередньої оплати за договором в сумі 69 500,00 грн, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» суми основної заборгованості підлягає задоволенню повністю. Місцевий господарський суд встановив, що терміном виконання зобов`язання ТОВ «НУП «БІТ» з повернення попередньої оплати є 01.03.2020, а першим днем прострочення такого зобов`язання є 02.03.2020, а тому позовна вимога про стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» 3% річних в період з 06.01.2021 по 02.03.2021 (сума заборгованості 84 500,00 грн) підлягає задоволенню лише за один день (02.03.2021) в сумі 6,95 грн; позовна вимога про стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» 3% річних в період з 03.03.2021 по 02.08.2021 в сумі 873,99 грн (сума заборгованості 69 500,00 грн) підлягає задоволенню повністю за перевіреним та визнаним судом вірним розрахунком ТОВ «НВП «МАК». Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» інфляційних втрат в період з 06.01.2021 по 02.03.2021 (сума заборгованості 84 500,00 грн), місцевий господарський суд вказав, що кількість днів прострочення становить 1 день (починаючи з 01.03.2020), в той час як нарахування інфляційних втрат вважається правомірним при простроченні понад 15 днів у місяці. Суд задовольнив вимогу ТОВ «НВП «МАК» про стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» інфляційних втрат за період з 03.03.2021 по 02.08.2021 в сумі 2 745,25 грн (сума заборгованості 69 500,00 грн) за перевіреним та визнаним судом вірним розрахунком позивача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2021, ТОВ «НУП «БІТ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «НУП «БІТ» посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд не врахував всі обставини справи, які мають суттєве значення. На думку скаржника, суд безпідставно визначив, що невиконання договору відбулось з вини ТОВ «НУП «БІТ», яка полягає у невиконанні п. 6.2 договору. Апелянт вважає, що фактично невиконання зобов`язання сталось з вини ТОВ «НВП «МАК», яке відмовилось від послуг через неповний склад групи фахівців (відсутність погодженої кандидатури провідного інженера). ТОВ «НУП «БІТ» вказує, що частково повернуло ТОВ «НВП «МАК» грошові кошти (за вирахуванням коштів, витрачених на відрядження фахівців, які прибули до України) з метою збереження ділових відносин та ділової репутації. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Владимиренко С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13914/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «НУП «БІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 до надходження матеріалів справи №910/13914/21. 29.12.2021 матеріали справи №910/13914/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Владимиренко С.В. (у зв`язку з відпусткою судді Корсака В.А.). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 апеляційну скаргу ТОВ «НУП «БІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/13914/21 залишено без руху. Надано ТОВ «НУП «БІТ» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку. Попереджено ТОВ «НУП «БІТ», що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційної скарги дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «НУП «БІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/13914/21. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу. В Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан (Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) та продовженням строку дії воєнного стану (Укази Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 затверджений Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, №259/2022 від 18.04.2022, затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX). Наказом голови суду від 03.03.2022 №10 зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом. Наказом голови суду від 31.03.2022 №11 відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом. З 04.04.2022 по 22.04.2022 включно головуючий суддя Євсіков О.О. перебував на лікарняному. У зв`язку з вказаними обставинами повний текст постанови складено 25.05.2022. Позиції учасників справи. Від ТОВ «НВП «МАК» відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. 25.11.2020 ТОВ «НПВ «МАК» (замовник) та ТОВ «НУП «БІТ» (виконавець) уклали договір про надання спеціалізованих послуг з проведення технологічного аудиту підприємства від 25.11.2020 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику спеціалізовані послуги з проведення технологічного аудиту в установлені цим договором терміни, а замовник зобов`язується прийняти надані виконавцем послуги та виплатити йому обумовлену цим договором винагороду. Для виконання послуг, описаних в п. 1.1 цього договору, виконавець зобов`язується направити замовнику на його територію (Україна, м. Дніпро) в строк до 31.12.2020 фахівців - членів професійної команди виконавця згідно з переліком (додаток №1), що є невід`ємною частиною договору. При цьому розуміється, що відповідні фахівці виконавця прибудуть до замовника на його територію у вказаній в цьому пункті договору строк (п. 1.2 договору). Згідно з п. 3.3 договору замовник завчасно визначає перелік фахівців, чия участь необхідна для належного надання послуг виконавцем, і самостійно провіщає їх про місце і час надання послуг. Замовник самостійно визначає особу, яка надає підтримку виконавцю в частині надання їм послуг і підтримує з ним контакти. Послуги, передбачені цим договором, надаються виконавцем особисто. Виконавець не має права залучати для виконання своїх зобов`язань інших виконавців або передавати права та обов`язки за договором третім особам (п. 3.4 договору). Відповідно до п. 5.1 договору ціна послуг, що надаються виконавцем за цим договором, становить 160 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 26 666,66 грн. Оплата за договором проводиться замовником на підставі рахунка виконавця в порядку авансу в розмірі 100% від ціни послуг (п. 5.2 договору). Умовами п. 6.2 договору сторони погодили, що у разі порушення виконавцем п. 1.2 договору, а саме: у разі не направлення замовнику у строк до 31.12.2020 фахівців виконавця, в т.ч. їх неприбуття на територію замовника, виконавець зобов`язаний повернути замовнику передоплату протягом п`яти календарних днів з дня направлення відповідної письмової вимоги про це від замовника. За прострочення повернення авансу (передоплати) понад строк, вказаний у п. 6.2 договору, виконавець зобов`язаний повернути замовнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити річні у розмірі 3% від неповернутої суми (п. 6.3 договору). Згідно з п. 10.7 до договору додається перелік фахівців виконавця, що направляються замовнику (додаток №1). Наявний у матеріалах справи перелік фахівців виконавця, що направляються замовнику в рамках договору (додаток №1), підписаний та скріплений печаткою підприємства зі сторони виконавця; зі сторони замовника - не підписаний та не скріплений печаткою підприємства. 27.11.2020 та 30.11.2020 платіжними дорученнями №14579 на суму 40 000,00 грн та №14580 на суму 129 000,00 грн відповідно ТОВ «НВП «МАК» сплатило ТОВ «НУП «БІТ» попередню оплату за технічний аудит за договором у загальній сумі 169 000,00 грн. ТОВ «НВП «МАК» вказує, що звернулось до ТОВ «НУП «БІТ» з листом (вих. №18/12/20-1) від 18.12.2020, в якому, у зв`язку з неможливістю виконати зобов`язання з технічного аудиту, просило повернути грошові кошти в сумі 169 000,00 грн. Докази направлення вказаного листа на адресу ТОВ «НУП «БІТ» у матеріали справи не надано. 24.02.2021 ТОВ «НВП «МАК» звернулось до ТОВ «НУП «БІТ» з претензією (вих. № 09/02-1) від 09.02.2021, у якій просило повернути грошові кошти в сумі 85 002,22 грн, що становить 84 833,22 грн з урахуванням інфляційних та 169,00 грн - 3% річних. За текстом вказаної претензії ТОВ «НВП «МАК» вказало, що наприкінці грудня 2020 представники ТОВ «НУП «БІТ» попередили ТОВ «НВП «МАК», що не зможуть виконати умови договору та фахівці ТОВ «НУП «БІТ» до кінця грудня не прибудуть. Тому 18.12.2020 ТОВ «НВП «МАК» направило ТОВ «НУП «БІТ» лист з вимогою про повернення 169 000,00 грн передоплати у зв`язку з невиконанням ТОВ «НУП «БІТ» обов`язків за договором. Зі свого боку 22.12.2020 ТОВ «НУП «БІТ» повернуло ТОВ «НВП «МАК» часткову суму передоплати в розмірі 84 500,00 грн. Посилаючись на умови п. 63 договору та ст. 625 ЦК України, ТОВ «НВП «МАК» зазначило про нарахування інфляційних та 3% річних. 03.03.2021 ТОВ «НУП «БІТ» повернуло ТОВ «НВП «МАК» 15 000,00 грн (платіжне доручення №22, призначення платежу «повернення коштів зг претензії №09/02-1 від 09.02.2021»). Звертаючись з позовом у цій справі, ТОВ «НВП «МАК» просить стягнути з ТОВ «НУП «БІТ» 75 460,12 грн заборгованості, що складається з 69 500,00 грн неповернутих коштів, 388,93 грн - 3% річних за період з 06.01.2021 по 02.03.2021, 873,99 грн - 3% річних за період з 03.03.2021 по 02.08.2021, 1 951,95 грн інфляційних збитків за період з 06.01.2021 по 02.03.2021 та 2 745,25 грн інфляційних збитків з період з 03.03.2021 по 02.08.2021. ТОВ «НУП «БІТ», яке було належним чином повідомлене про відкриття ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 провадження у цій справі (копія ухвали отримана ТОВ «НУП «БІТ» 12.10.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 0105481301463), відзиву на позовну заяву не надало. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України). Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ст. 526 ЦК України). Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у т.ч. положеннями глави 63 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України). Суд встановив, що 24.02.2021 ТОВ «НВП «МАК» звернулось до ТОВ «НУП «БІТ» з претензією (вих. №09/02-1) від 09.02.2021 про повернення попередньої оплати, а тому, з урахуванням п. 6.2 договору, останнім днем виконання зобов`язання ТОВ «НУП «БІТ» з повернення попередньої оплати є 01.03.2020, а першим днем прострочення такого зобов`язання є 02.03.2020. ТОВ «НВП «МАК» не надало докази повернення попередньої оплати на користь ТОВ «НУП «БІТ». Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що за текстом апеляційної скарги ТОВ «НУП «БІТ» фактично визнало, що не повернуло ТОВ «НВП «МАК» спірну суму попередньої оплати (залишок). При цьому ТОВ «НУП «БІТ» вказує, що фактично невиконання зобов`язання сталось з вини ТОВ «НВП «МАК», яке відмовилось від послуг через неповний склад групи фахівців (відсутність погодженої кандидатури провідного інженера); зазначає, що частково повернуло ТОВ «НВП «МАК» грошові кошти (за вирахуванням коштів, витрачених на відрядження фахівців, які прибули до України) з метою збереження ділових відносин та ділової репутації. З огляду на такі доводи скаржника та враховуючи встановлені ст. 269 ГПК України межі перегляду справи, апеляційний суд зазначає, що ТОВ «НУП «БІТ» не надало відзиву на позовну заяву, у якому вказувало б про зазначені вище обставини, а тому ці обставини не були предметом дослідження та оцінки господарським судом першої інстанції. Оскільки згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що скаржник зовсім не надав доказів на підтвердження обставин, на які посилається в апеляційній скарзі, а тому суд позбавлений можливості дослідити та перевірити такі обставини. За таких підстав апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог ТОВ «НВП «МАК» про стягнення 65 000,00 грн заборгованості (попередньої оплати). Щодо вимог про стягнення інфляційних та 3% річних колегія суддів зазначає таке. ТОВ «НВП «МАК» заявило до стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» 3% річних за періоди: - з 06.01.2021 по 02.03.2021 в сумі 388,93 грн (сума заборгованості 84 500,00 грн); - з 03.03.2021 по 02.08.2021 в сумі 873,99 грн (сума заборгованості 69 500,00 грн). ТОВ «НВП «МАК» заявило до стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» інфляційні втрати за періоди: - з 06.01.2021 по 02.03.2021 в сумі 1 951,95 грн (сума заборгованості 84 500,00 грн); - з 03.03.2021 по 02.08.2021 в сумі 2 745,25 грн (сума заборгованості 69 500,00 грн). Суд першої інстанції вимоги позову в цій частині задовольнив частково, присудивши до стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» на користь ТОВ «НВП «МАК» 880,94 грн - 3% річних, 2 745,25 грн інфляційних втрат. У поданій апеляційній скарзі ТОВ «НУП «БІТ» просить скасувати оскаржуване рішення в частині присуджених до стягнення сум, в т.ч. 3% річних та інфляційних втрат. Враховуючи встановлені ст. 269 ГПК України межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд справи в оскаржуваній частині. Стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Верховний Суд у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 дійшов наступних висновків. У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати. У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги. ЦК України як основний акт цивільного законодавства не передбачає механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання. Водночас ч. 1 ст. 8 ЦК України визначає, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Частиною 5 ст. 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини. Закон України «Про індексацію доходів населення» визначає індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у ч. 1 цієї статті; водночас, ч. 2 ст. 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації поряд з тими, що зазначені у ч. 1 цієї статті. З метою реалізації Закону України «Про індексацію доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), п. 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (п. п. 1-1, 4 Порядку). Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 постанови КМУ №1078). Стаття 625 ЦК України передбачає розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення. Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що «вартість грошей з індексом інфляції за попередній період» є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю. У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. З огляду на таке, касаційний суд вважає за доцільне роз`яснити, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці «А» на певну суму (до прикладу 100 грн), до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду «Х», помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу «і-1»), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн). Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою: «Х» * «і-1» - 100 грн = «ЗБ», де «Х» - залишок боргу на початок розрахункового періоду, «і-1» - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а «ЗБ» - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць («ЗБ» відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося). У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду («ЗБ») перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%. Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду. Суд зазначає, що такий спосіб розрахунку інфляції за ст. 625 ЦК України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами. Отже, в разі зменшення суми боргу внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці). 24.02.2022 ТОВ «НВП «МАК» звернулось до ТОВ «НУП «БІТ» з претензією (вих. №09/02-1) від 09.02.2021 про повернення попередньої оплати. Колегія суддів апеляційної інстанції у вирішенні питання щодо стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» на користь ТОВ «НВП «МАК» 3% річних та інфляційних втрат враховує положення ст. 530 ЦК України та умови п. 6.2 договору. Таким чином, останнім днем виконання зобов`язання ТОВ «НУП «БІТ» з повернення попередньої оплати є 01.03.2020, а першим днем прострочення такого зобов`язання є 02.03.2020. Перевіривши наданий позивачем та здійснений господарським судом першої інстанції розрахунок інфляційних та 3% річних, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до стягнення з ТОВ «НУП «БІТ» на користь ТОВ «НВП «МАК» підлягає 880,94 грн - 3% річних, 2 745,25 грн інфляційних втрат. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні. Судові витрати. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-Українське підприємство «БІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/13914/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/13914/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на апелянта.

4. Справу №910/13914/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді С.В. Владимиренко О.В. Попікова