Постанова 4803 № 214/10631/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3108/22 Справа № 214/10631/21 Суддя у 1-й інстанції - Хомініч С.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В., за участю секретаря Паромової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства УКРСИББАНК на ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства УКРСИББАНК про визнання правочину недійсним,- В С Т А Н О В И Л А : Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено АТ УКРСИББАНК проводити нарахування будь-якого виду заборгованості за кредитним договором №98282121000, укладеним 29 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ УКРСИББАНК, з відображенням на балансових/позабалансових рахунках ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі АТ УКРСИББАНК просить ухвалу суду від 17 грудня 2021 року скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим. При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до АТ УКРСИББАНК про визнання правочину недійсним. Разом з позовною заявою позивач ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про забезпечення позову, в обґрунтування якої посилався на те, що він звернувся до суду з позовною заявою до АТ УКРСИББАНК в особі відділення №223 про визнання правочину недійсним, оскільки 29 жовтня 2021 року невідома особа, використовуючи можливості особистого кабінету у UKRSIB online, без його відома, уклала кредитний договір №98282121000 від 29 жовтня 2021 року, за яким отримала кредит у розмірі 83700 грн. Оскільки розгляд справи буде тривати деякий час, в разі задоволення позову, без вжиття заходів забезпечення позову, будь-які дії з приводу нарахування та списання процентів з карткових рахунків позивача можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд забезпечити позов шляхом заборони АТ УКРСИББАНК проводити нарахування будь-якого виду заборгованості з відображенням на балансових/позабалансових рахунках позивачу ОСОБА_1 (а.с.16). Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено АТ УКРСИББАНК проводити нарахування будь-якого виду заборгованості за кредитним договором №98282121000, укладеним 29 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ УКРСИББАНК, з відображенням на балансових/позабалансових рахунках ОСОБА_1 (а.с.19-21). В оскаржуваній ухвалі суд посилався на те, що є достатні підстави вважати, що невжиття вказаних в ухвалі заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, існує ймовірність, що у випадку прийняття рішення про задоволення позову для поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, доведеться докладати значні зусилля та витрати, тобто існує реальна загроза збільшення заборгованості заявника. Однак, погодитися з такими висновками суду неможливо з наступних підстав. Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ УКРСИББАНК про визнання правочину недійсним, в якому просив суд визнати недійсним з моменту укладення правочин, вчинений у формі кредитного договору №98282121000, укладений 29 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ УКРСИББАНК(а.с.27-29). Таким чином, предметом спору у цій справі є кредитний договір №98282121000, укладений 29 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ УКРСИББАНК. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Суд першої інстанції на зазначене належної уваги не звернув, безпідставно задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони АТ УКРСИББАНК проводити нарахування будь-якого виду заборгованості за оскаржуваним позивачем кредитним договором з відображенням на балансових/позабалансових рахунках ОСОБА_1 , що не є співмірним заявленим позивачем позовним вимогам у цій справі та може призвести до втручання у банківську діяльність АТ УКРСИББАНК. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що із застосуванням вказаних в ухвалі заходів забезпечення позову порушуються права АТ УКРСИББАНК. Також суд першої інстанції не пересвідчитися належним чином та не обґрунтував, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також не врахував відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, заявленим позовним вимогам. За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року про забезпечення позову скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства УКРСИББАНК задовольнити. Ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства УКРСИББАНК про визнання правочину недійсним скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства УКРСИББАНК в особі відділення №223 про визнання правочину недійсним відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова