Постанова 4823 № 750/677/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 20 травня 2022 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/677/21 Головуючий у першій інстанції Коверзнев В. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/64/22 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Скрипки А.А. суддів: Євстафіїва О.К., Онищенко О.І. сторони: позивач: Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк відповідач: ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова у складі судді Коверзнева В.О. від 02 березня 2021 року, місце ухвалення рішення м.Чернігів, у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу, В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.08.2010 року у розмірі 31 609,10 грн., станом на 22.12.2020 року, яка складається із наступного: 25 417,96 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 25 417,96 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6 191,14 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія. Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати у розмірі 2 270 грн. за подання позовної заяви. Вимоги заявленого позову Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк обґрунтовувало тим, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернулась до позивача, при цьому, підписала анкету-заяву №б/н від 08.08.2010 року. Позивач вказує, що позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які викладені на відповідному банківському сайті, складає між сторонами договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Позивач зазначає, що заявою відповідача підтверджується той факт, що ОСОБА_1 була проінформована про умови кредитування в Акціонерному товаристві комерційному банку ПриватБанк, які були надані їй для ознайомлення у письмовій формі. При цьому, відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку, встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, зазначеному у довідці про зміну умов кредитування. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. Позивач вказує, що в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 20 000 грн. Доводи позовної заяви зазначають, що внаслідок порушення ОСОБА_1 зобов`язань за укладеним із банком кредитним договором, станом на 22.12.2020 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 31 609,10 грн., яка складається із наступного: 25 417,96 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 25 417,96 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6 191,14 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія. Вказану суму заборгованості за кредитним договором позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, а також відшкодувати понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 270 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.03.2021 року позов Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу, задоволено частково. Судом стягнуто з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (зареєстроване місце знаходження: м.Київ, вул.Грушевського,1-д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у сумі 3 088 грн. 99 коп. і 222 грн. 46 коп. у відшкодування судових витрат, а всього 3 311 грн. 45 коп. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк просить скасувати рішення суду першої інстанції від 02.03.2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та ухвалити у вказаній частині позовних вимог нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги вказують, що у оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції від 02.03.2021 року є необґрунтованим, ухваленим без повного, об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі, має місце невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, та неправильне застосування норм права. В доводах апеляційної скарги Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у повному розмірі, оскільки наявність даної заборгованості підтверджена матеріалами справи, в тому числі, і банківською випискою, яка має статус первинного документу, розрахунком заборгованості, довідками банку про видані кредитні картки, довідкою про зміну умов кредитування. Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідач при укладенні кредитного договору була належним чином ознайомлена із його умовами, акцептувала пропозицію банку, отримала кредитну картку, зверталась за її перевипуском, користувалась кредитними коштами, а також визнавала укладення кредитного договору та погодилась із його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору. Доводи апеляційної скарги стверджують, що з врахуванням статей: 526, 599, 1054 ЦК України, суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив лише частину вимог заявленого банком позову, стягнувши лише частину заборгованості за кредитом, безпідставно звільнивши відповідача від відповідальності щодо погашення решти заборгованості за кредитом. Доводи апеляційної скарги вказують, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у задоволенні вимог заявленого позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками по кредиту. При цьому, доводи апеляційної скарги, із посиланням на статті: 1048, 1054 ЦК України, статтю 49 Закону України Про банки і банківську діяльність, зазначають про відсутність підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом, оскільки відповідач отримала кредитні кошти, користувалась ними, проте, на користь банку відповідні виплати не здійснила. Згідно приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.03.2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу, без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Як вбачається з матеріалів справи, сторони даного спору обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.142,143). Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що між сторонами даного спору 08.08.2010 року було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено відповідний кредитний ліміт. 08.08.2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.20). Як вбачається із наданого позивачем суду розрахунку заборгованості відповідача за договором №б/н від 08.08.2010 року, станом на 22.12.2020 року (а.с.8-17), у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного із банком договору, сума заборгованості за даним договором становить 31 609,10 грн., яка складається із наступного: 25 417,95 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 25 417,95 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6 191,14 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія. З виписки за укладеним між сторонами даного спору договором, станом на 24.12.2020 року, вбачається проведення відповідних операцій у хронологічний період з 11.04.2007 року по 01.10.2020 року (а.с.59-92). Відповідно до довідки позивача про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 згідно укладеного договору (а.с.19), старт карткового рахунку відбувся 19.03.2007 року; зміна кредитного ліміту - 17.12.2013 року, встановлено кредитний ліміт 8 600; зміна кредитного ліміту - 14.07.2015 року, зменшення кредитного ліміту - 8 000 грн.; зміна кредитного ліміту 18.06.2018 року, збільшення кредитного ліміту - 20 000 грн.; зміна кредитного ліміту 15.11.2018 року, зменшення кредитного ліміту - 12 683,95.; зміна кредитного ліміту 01.06.2020 року, зменшення кредитного ліміту - 0,00. Згідно довідки позивача (а.с.18), ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором було надано кредитні картки: № НОМЕР_2 , дата відкриття: 19.03.2007 року, термін дії: 01/09; № НОМЕР_3 , дата відкриття: 30.01.2009 року, термін дії: 06/09; № НОМЕР_4 , дата відкриття: 02.07.2009 року, термін дії: 01/10; № НОМЕР_5 , дата відкриття: 28.01.2010 року, термін дії: 12/13; № НОМЕР_6 , дата відкриття: 06.09.2013 року, термін дії: 05/17; № НОМЕР_7 , дата відкриття: 04.12.2013 року, термін дії: 08/17; № НОМЕР_8 , дата відкриття: 17.12.2013 року, термін дії: 08/17; № НОМЕР_9 , дата відкриття: 22.09.2017 року, термін дії: 07/21; № НОМЕР_10 , дата відкриття: 17.01.2020 року, термін дії: 10/23. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.03.2021 року позов Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу, задоволено частково. Судом стягнуто з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (зареєстроване місце знаходження: м.Київ, вул.Грушевського,1-д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у сумі 3 088 грн. 99 коп. і 222 грн. 46 коп. у відшкодування судових витрат, а всього 3 311 грн. 45 коп. Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За даних обставин, рішення суду першої інстанції від 02.03.2021 року переглядається апеляційним судом в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ ПриватБанк. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки рішення суду першої інстанції від 02.03.2021 року у оскаржуваній частині не узгоджуються із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 02.03.2021 року у оскаржуваній частині, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Доводи апеляційної скарги, із посиланням на статті: 1048, 1054 ЦК України, статтю 49 Закону України Про банки і банківську діяльність, зазначають про відсутність підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом, оскільки відповідач отримала кредитні кошти, користувалась ними, проте, на користь банку відповідні виплати не здійснила. З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 08.08.2010 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до банку із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.20), відповідно до якої висловила свою згоду на наступне: Я згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між мною і банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення у письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Я зобов`язуюся виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua (а.с.20-20, зворот). Підписанням заяви від 08.08.2010 року між сторонами було укладено договір про надання банківських послуг. Відповідно до ч.1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно ч.1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Факт отримання відповідачем кредитних карток та користування кредитними коштами підтверджується матеріалами справи (а.с.19, 59-92). Як вбачається із позовної заяви (а.с.2-4), позивач вказує, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного із банком договору, станом на 22.12.2020 року заборгованість ОСОБА_1 за укладеним із банком кредитним договором становила 31 609 грн. 10 коп. Згідно довідки позивача (а.с.18), ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором було надано кредитні картки: № НОМЕР_2 , дата відкриття: 19.03.2007 року, термін дії: 01/09; № НОМЕР_3 , дата відкриття: 30.01.2009 року, термін дії: 06/09; № НОМЕР_4 , дата відкриття: 02.07.2009 року, термін дії: 01/10; № НОМЕР_5 , дата відкриття: 28.01.2010 року, термін дії: 12/13; № НОМЕР_6 , дата відкриття: 06.09.2013 року, термін дії: 05/17; № НОМЕР_7 , дата відкриття: 04.12.2013 року, термін дії: 08/17; № НОМЕР_8 , дата відкриття: 17.12.2013 року, термін дії: 08/17; № НОМЕР_9 , дата відкриття: 22.09.2017 року, термін дії: 07/21; № НОМЕР_10 , дата відкриття: 17.01.2020 року, термін дії: 10/23. За змістом ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч.1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Необхідно зазначити, що у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 08.08.2010 року, яка підписана відповідачем, процентна ставка не вказана (а.с.20). Як вбачається із вимог заявленого позову (а.с.2-4), позивач, крім заборгованості за простроченим тілом кредиту, просив також стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за простроченими відсотками. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у вказаній частині позовних вимог, в тому числі, їх розмір і порядок нарахування, крім розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на відповідному банківському сайті www.privatbank.ua. Витягом з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на вказаному банківському сайті, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, та їх розміри і порядок нарахування. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розуміла відповідач, та ознайомилась і погодилась з даним документом, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Матеріали справи також не містять в собі належних підтверджень відносно того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та щодо сплати неустойки (пені,штрафів), та саме у зазначених в цих документах, які додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки даний доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування. В позовній заяві банк посилається на те, що в редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 року, згідно п.2.1.1.2.12, сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої заборгованості у розмірі: 86,4% - для картки Універсальна; 84,0% - для картки Універсальна голд. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказана редакція Умов та Правил надання банківських послуг не містить в собі підпису відповідача ОСОБА_1 і, за даних обставин, відсутні підстави вважати, що сторони договору дійшли згоди відносно того, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої заборгованості у розмірі: 86,4% - для картки Універсальна; 84,0% - для картки Універсальна голд. Матеріали справи містять в собі розрахунок, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги, згідно якого заборгованість за договором №б/н від 08.08.2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , станом на 22.12.2020 року, становить 31 609,10 грн. Дана заборгованість складається із наступного: 25 417,95 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 25 417,95 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6 191,14 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія. Матеріали справи також містять в собі довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) (а.с.19). Позивачем на обґрунтування вимог заявленого позову надано паспорт споживчого кредиту (копія), яким, як стверджує позивач, визначено основні умови кредитування, з урахуванням побажань споживача, викладена інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткова інформація (а.с.21-24). При цьому, необхідно зазначити, що в даному паспорті споживчого кредиту вказано: Дата надання інформації: 17.01.2020. Ця інформація зберігає чинність та є актуальною до: 01.02.2020. Крім того, у вказаному паспорті споживчого кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо. У розділі 4 даного паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.20), не містить в собі відповідної домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також відсутнє відповідне посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору. Паспорт споживчого кредиту є інформацією, в якій зазначена дата її надання: 17.01.2020 року, яка зберігала свою чинність та була актуальною до 01.02.2020 року. При цьому, кредитний договір було укладено між сторонами спору 08.08.2010 року. Приймаючи до уваги вищенаведене, а також висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку рішення суду першої інстанції від 02.03.2021 року щодо відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 6 191,14 грн. В доводах апеляційної скарги Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у повному розмірі, оскільки наявність даної заборгованості підтверджена матеріалами справи, в тому числі, і банківською випискою, яка має статус первинного документу, розрахунком заборгованості, довідками банку про видані кредитні картки, довідкою про зміну умов кредитування. Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідач при укладенні кредитного договору була належним чином ознайомлена із його умовами, акцептувала пропозицію банку, отримала кредитну картку, зверталась за її перевипуском, користувалась кредитними коштами, а також визнавала укладення кредитного договору та погодилась із його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору. Доводи апеляційної скарги стверджують, що з врахуванням статей: 526, 599, 1054 ЦК України, суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив лише частину вимог заявленого банком позову, стягнувши лише частину заборгованості за кредитом, безпідставно звільнивши відповідача від відповідальності щодо погашення решти заборгованості за кредитом. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 02.03.2021 року, частково задовольняючи вимоги заявленого позову, суд першої інстанції виходив із тих обставин, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем в повному обсязі не повернуті. При цьому, суд першої інстанції, дослідивши виписку про рух коштів по рахунку відповідача (а.с.59-92), встановив, що до загальної суми заборгованості в розмірі 31 609 грн. 10 коп. позивачем включено у вигляді відсотків за користування кредитом усього 28 520 грн. 11 коп. За даних обставин, суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача лише фактично отриману нею суму грошових коштів у розмірі 3 088 грн. 99 коп., виходячи із розрахунку: 31 609,10 грн. - 28 520, 11 грн. = 3 088, 99 грн. Доводи апеляційної скарги вказаного висновку суду першої інстанції не спростовують. В наданих апеляційному суду позивачем письмових поясненнях (а.с.144-147) зазначено, що розмір простроченої заборгованості в сумі 25 417,96 грн. складається виключно з боргу за тілом кредиту без включення до нього заборгованості за процентами, які нараховані та відображені в розрахунку окремо. Вказані доводи не спростовують висновку суду першої інстанції, з врахуванням дослідженої судом виписки про рух коштів по рахунку відповідача (а.с.59-92), відносно того, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню фактично отримана нею сума грошових коштів у розмірі 3 088 грн. 99 коп.: (31 609,10 грн. - 28 520,11 грн.). Крім того, необхідно зазначити, що визначений позивачем розмір заборгованості відповідача за тілом кредиту, в т.ч., заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 25 417, 96 грн. перевищує максимальний розмір кредитного ліміту по кредитній картці відповідача, який становив 20 000 грн. (а.с.19). Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 02.03.2021 року у оскаржуваній апелянтом частині, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих фактичних обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом. За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк необхідно залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.03.2021 року, у оскаржуваній частині, необхідно залишити без змін. В іншій неоскаржуваній апелянтом частині рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.03.2021 року апеляційним судом не переглядається, в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України. Керуючись статтями: 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 02 березня 2021 року, у оскаржуваній частині, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Дата складення повної постанови - 20.05.2022 року. Головуючий: Судді: