Постанова 4817 № 607/385/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/385/22Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 33/817/238/22 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ст.124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 травня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 квітня 2022 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень у дохід держави. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. Згідно постанови, ОСОБА_1 02.01.2022 року о 18 год. 05 хв. в м.Тернопіль по вул.Живова, 1 керуючи транспортним засобом Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдав також механічних пошкоджень іншому учаснику руху Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в тій же смузі руху, чим порушив вимоги 2.3(Б); 12.1, 13.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 квітня 2022 року - скасувати, а провадження про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно нього закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що дані, які містяться в схемі місця ДТП носять суперечливий та іноді взаємовиключний характер, що не узгоджується з тими фактичними даними, які були встановлені в судовому засіданні та мали місце під час ДТП зокрема, із схеми місця ДТП вбачається, що автомобілі Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 та Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 розміщені на лівій смузі руху, що прямо суперечить оскаржуваній постанові де вказано, що автомобіль Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 вимушено призупинився у правій смузі руху, а також письмовим поясненням ОСОБА_2 та відеозапису із камери відеореєстратора. Зазначає, що у схемі місця ДТП зображено по всій ширині правої смуги руху припарковані транспортні засоби, однак це не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки із фото з місця ДТП припарковані автомобілі знаходяться у спеціально відведеному місці. Вказує на те, що на схемі місця ДТП не зображено ширини та координат розміщення відносно елементів проїжджої частини припаркованих автомобілів, як відносно правої смуги руху так і відносно автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 . Звертає увагу суду на те, що розміри ширини як лівої так і правої смуги руху, зазначені у схемі місця ДТП, не відповідають як фактичним обставинам справи так і встановленим нормам ДБН. Зазначає, що працівник поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, суду повідомив про те, що на його думку складена схема ДТП є не правильною. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було досліджено та не надано оцінки габаритам транспортних засобів відносно сталих орієнтирів проїжджої частини дороги. ОСОБА_1 вказує на те, що ДТП сталося із вини водія автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 який порушив вимоги п. 11.10 ПДР України, так як займав обидві смуги руху. Вважає, що пояснення ОСОБА_2 у судовому засіданні не слід брати до уваги, так як останній не брав участі у жодному судовому засіданні. Звертає увагу суду на те, що працівником патрульної поліції порушено вимоги п.12 розділу 8 Інструкції, так як на схемі місця ДТП не відображено дорожніх знаків. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 і доводи його захисника Янковича І.Є., які просили задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, а також думку представників потерпілого ОСОБА_2 і Сороколіта В.І., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху і вчиненні адміністративного правопорушення. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, а висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення ґрунтуються на наявних у справі доказах. Так, судом вірно враховані дані які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №258197 від 02.01.2022 року; схемі місця ДТП, яка сталася 02.01.2022 року; поясненнях ОСОБА_1 від 02.01.2022 року; поясненнях ОСОБА_2 від 02.02.2022року, рапорті поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області Середи Р.А. від 02.01.2022року; переглянутого відеозапису із камери відеореєстратора автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 . Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. З матеріалів справи слідує, що дії працівників поліції повністю відповідали приписам нормативно-правових актів, а саме наказу МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому твердження апелянта про те, що працівником патрульної поліції порушено вимоги п.12 розділу 8 Інструкції суд апеляційної інстанції оцінює критично. Твердження ОСОБА_1 про те, що він Правил дорожнього руху не порушував, а ДТП сталося із вини водія автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , який порушив вимоги п. 11.10 ПДР України, тобто під час руху займав обидві смуги, є безпідставними і спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, згідно яких автомобіль Mazda безпосередньо перед зіткненням призупинився і в момент зіткнення рух не здійснював. Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису із камери відеореєстратора автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , на якому зафіксовано механізм дорожньо-транспортної події вбачається, що керований ОСОБА_2 автомобіль Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 вимушено призупинився з причини зайнятості правої смуги іншими нерухомими автомобілями, що створили перешкоду його руху по вказаній смузі, а лівою смугою рухався автомобіль Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого не врахував дорожньої обстановки і не дотримався безпечного бокового інтервалу відносно уже нерухомого автомобіля Mazda. Також, із переглянутого відеозапису камери відеореєстратора автомобіля Mazda 6 вбачається, що водій ОСОБА_2 безпосередньо перед зіткненням не здійснював маневрів перестроювання чи повороту ліворуч. Таким чином, матеріали справи не містять даних про рух автомобіля Mazda одночасно в двох смугах, тобто порушення ним вимог п. 11.10 ПДР України. Натомість, в ході судового розгляду було встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3(б), 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху. Пункт 2.3 (б) ПДР України передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; Пункт 12.1 ПДР України передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Пункт 13.3 ПДР України передбачає, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Наявні в цій справі та досліджені в ході судового розгляду докази беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдав також механічних пошкоджень автомобілю Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Доводи апелянта про те, що дані, які містяться в схемі місця ДТП носять суперечливий та іноді взаємовиключний характер, що не узгоджується з тими фактичними даними, які були встановлені в судовому засіданні та мали місце під час ДТП, а також відсутність в схемі певних вихідних даних суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як вказані доводи не свідчить про неможливість оцінки цієї схеми ДТП, як доказу в адміністративній справі, а тому твердження апелянта про те, що план-схема місця ДТП не є допустимим та належним доказом апеляційний суд до уваги не приймає. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, а також пояснення, які узгоджуються між собою та з протоколом, і доводять вину ОСОБА_1 , не спростовані матеріалами справи та доводами апеляційної скарги. Окрім того, слід зазначити, що схема місця ДТП є лише одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, оцінка якому надається в сукупності з іншими фактичними даними, які мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що ДТП сталася з вини водія автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки на підтвердження цих доводів апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із оскарженою постановою, проте висновків суду жодним чином не спростовують. Наявні в цій справі та досліджені в ході апеляційного розгляду докази беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за викладеними в апеляційній скарзі доводами не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 квітня 2022 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя