Ухвала КЦС ВС № 554/11375/19

Ухвала 16 травня 2022 року м. Київ справа № 554/11375/19 провадження № 61-1180ск22 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ЮНІВЕС», третя особа ОСОБА_2 про внесення змін до страхового акту, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ЮНІВЕС» (далі - ПрАТ «СК «ЮНІВЕС»), третя особа ОСОБА_2 , в якому просила суд скасувати частково рішення ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», як страховика, яке прийнято 10 травня 2018 року у формі страхового акту № ГО - 10843/ХВ, - в частині визначення розміру належного їй страхового відшкодування по страховому випадку від 26 грудня 2017 року за страховим полісом № АМ/2094271 у розмірі 10 344,48 грн; зобов`язати ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», як страховика, внести зміни до страхового акту № ГО - 10843/ХВ від 10 травня 2018 року в частині визначенні розміру належного їй страхового відшкодування по страховому випадку від 26 грудня 2017 року за страховим полісом № АМ/2094271, визначивши його у розмірі 30 102,14 грн замість раніше визначеного - 10 344,48 грн. Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 04 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», третя особа ОСОБА_2 про внесення змін до страхового акту задоволено. Скасовано частково рішення ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», як страховика, яке прийнято 10 травня 2018 року у формі страхового акту № ГО - 10843/ХВ, - в частині визначення розміру належного ОСОБА_1 страхового відшкодування по страховому випадку від 26 грудня 2017 року за страховим полісом № АМ/2094271 у розмірі 10 344,48 грн. Зобов`язано відповідача ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», як страховика, внести зміни до страхового акту № ГО - 10843/ХВ від 10 травня 2018 року в частині визначення розміру належного ОСОБА_1 страхового відшкодування по страховому випадку від 26 грудня 2017 року за страховим полісом № АМ/2094271, визначивши його у розмірі 30 102,14 грн замість раніше визначеного - 10 344,48 грн. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2021 року заяву представника позивача адвоката Ошеки О. А. про стягнення судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом цивільної справи задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2021 року залишено без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2021 року залишено без змін. Апеляційну скаргу ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2021 року задоволено частково. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2021 року скасовано, та постановлено нове судове рішення, яким заяву представника позивача адвоката Ошеки О. А. про стягнення судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом цивільної справи, задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. 18 січня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, запропоновано заявнику надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із належним обґрунтуванням та відповідними доказами. Заявником до Верховного Суду подано клопотання, в якому просить поновити пропущений строк, посилаючись на поважність причин, оскільки повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року отримано представником позивача 20 грудня 2021 року. На підтвердження вказаного надані достатні та належні докази. Відповідно до частини другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Зважаючи на те, що касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня отримання представником заявником оскарженої постанови суду апеляційної інстанції та строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити. Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Згідно з пунктами 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, а ціна позову у справах, у яких заявлено кілька самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог. Як убачається з матеріалів касаційного провадження, предметом спору є скасування частково рішення ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», як страховика, яке прийнято 10 травня 2018 року у формі страхового акту № ГО - 10843/ХВ, - в частині визначення розміру належного їй страхового відшкодування по страховому випадку від 26 грудня 2017 року за страховим полісом № АМ/2094271 у розмірі 10 344,48 грн; зобов`язання ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», як страховика, внести зміни до страхового акту № ГО - 10843/ХВ від 10 травня 2018 року в частині визначенні розміру належного їй страхового відшкодування по страховому випадку від 26 грудня 2017 року за страховим полісом № АМ/2094271, визначивши його у розмірі 30 102,14 грн замість раніше визначеного - 10 344,48 грн. Верховний Суд урахував предмет спору, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України рішення судів першої та апеляційної інстанцій в даній справі не підлягають касаційному оскарженню. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Разом із цим, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Зазначене відповідає Рекомендації № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням указаного, оскільки ОСОБА_3 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ЮНІВЕС», третя особа ОСОБА_2 про внесення змін до страхового акту. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. І. Грушицький С. О. Карпенко