Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/6958/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2022 р. Справа № 440/6958/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мінаєвої О.М. суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 22.10.21 року у справі № 440/6958/21 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: Позивач, Головного управління ДПС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд стягнути кошти з рахунків Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" відкритих у банках, у розмірі податкового боргу з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону в сумі 4353711 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, податкового боргу з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону в сумі 4353711 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року у справі № 440/6958/21 адміністративний позов задоволено. Стягнуто кошти з рахунків Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича", відкритих у банках у розмірі боргу з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону в розмірі 4353711 на р/р UA108999980313050074000016600, отримувач ГУК у Полтавській області/тгс. Сергіївка/210200, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Відповідач, Державне підприємство "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича", не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відокремлений підрозділ Головне управління ДПС у Полтавській області, як структурний підрозділ Державної податкової служби України (юридичної особи), не має права юридичної особи, тому не є самостійною особою в цивільному обороті відповідно до Цивільного кодексу України і не може виступати особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, тому вважає, що позовна заява подана неналежною особою, а судом першої інстанції потрібно було прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року у справі № 440/6958/21 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги. Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснюється. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до пп.19-1.1.22 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Згідно з пп.19-1.1.45, п.19-1.1 ст.19-1, п. 87.11 ст.87 ПК України повноваження і функції щодо звернення до суду про стягнення податкової заборгованості покладено на контролюючий орган. Як визначено пп. 20.1.18 та пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою, залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України. У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.. Законом України № 466-IX від 16.01.2020 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» стаття 19-1 доповнена підпунктом 19-1.1.51, яким визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність. Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України в редакції Закону №466-IX, розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Державне підприємство "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" самостійно задекларована сума частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями від 21.10.2020 року в розмірі 4905660,00 грн. (за три квартали 2020 року), з урахуванням часткового погашення, сума податкового боргу становить 4353711,00 грн. Пунктом 1-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України (в редакції Закону № 466-IX) встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу. Тобто, з дня набрання чинності Законом №466-IX - 23.05.2020 р. стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється у порядку, визначеному, серед іншого, статтею 59 ПК України. Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено направлення (вручення) податкової вимоги платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання. З матеріалів справи встановлено, що на виконання вимог ст. 59 ПК України позивачем сформовано податкову вимогу № 26337-13/07 від 14 грудня 2020 року, яку вручена директору ДП «Дослідне господарство «Нектар» ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» 17.12.2020 р. Колегія суддів встановила, що ні в судовому ні в адміністративному порядку дана податкова вимога ДП «Дослідне господарство «Нектар» ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» не оскаржувалась. Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктом 41.1 статті 41 ПК України, передбачено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Пунктом 46.1 статті 46 ПК України, також, передбачено, що розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації. У відповідності до п. 41.4 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу. Посилання відповідача в апеляційні скарзі на те, що позовна заява подана неналежною особою, колегія суддів вважає необґрунтованим, з наступних підстав. Згідно п.1 р. ІІ Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 за № 751/28881 (далі Наказ № 422), що діяв до 05.04.2021 року, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками. З 05.04.2021 набрав чинності Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, далі Наказ № 5, який містить аналогічні норми тим, що визначені Наказом №

422. Зокрема, підпунктом 1 пункту 1 розділу ІІ Наказу № 5 зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Оскільки, на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області перебуває Державне підприємство «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», місцезнаходженням якого, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є адреса: 37331, Полтавська область, Гадяцький район, с. Вирішальне, позивач є контролюючим органом по відношенню до боржника та має повноваження здійснювати відносно нього заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу. Також колегія суддів зазначає, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі Постанова КМУ №893), якою визначено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, в тому числі, Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831). Пунктом 2 Постанови №893, зазначено, що права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Наказом ДПС України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 №529 (далі Наказ №529), яким, відповідно до статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 (зі змінами та доповненнями), утворено відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у Полтавській області). Крім цього регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується (наказ від 12.11.2020 №643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС». У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості щодо державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) та відомості щодо створення Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192). З урахуванням вищевказаних положень нормативно-правових актів Головним управлінням ДПС у Полтавській області відповідно до наказу 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій», розпочато виконання функцій і повноважень ГУ ДПС у Полтавській області, що ліквідується. Пунктом 1 Положення про ГУ ДПС у Полтавській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 № 643, передбачено, що ГУ ДПС у Полтавській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України. Таким чином, Головне управління ДПС у Полтавській області є правонаступником майна, прав та обов`язків ГУ ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 43142831). Отже, з 01.01.2021 р. відбулося фактичне (компетенційне) процесуальне правонаступництво, за яким здійснено передання компетенції від ліквідованого територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права до територіального органу ДПС як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Наказом ДПС України від 14.01.2021 №107, далі Наказ №107, затверджено перелік осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника. Наказом ДПС України від 12.02.2021 №205 внесено зміни до Наказу №107. Зокрема, з метою забезпечення належного супроводження судових справ за участю податкових органів, затверджено перелік осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, як відокремлених підрозділів ДПС, без окремого доручення Голови ДПС, керівника територіального органу ДПС з правами, що надані стороні, третій особі, особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, у тому числі, але не виключно, з правом подання та зміни позову, апеляційних та касаційних скарг (за винятком відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних та касаційних скарг), посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження. Таким чином колегія суддів вважає, що Головне управлінням ДПС у Полтавській області має право звертатися до суду з даним позов. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог контролюючого органу та необхідність їх задовольнити. Згідно з ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року у справі № 440/6958/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року у справі № 440/6958/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді Я.М. Макаренко В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 23.05.22 р.