LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КАС ВС540/56/20

від 20.05.2022 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Державної служби геології та надр України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 та постанов…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2022 року м. Київ справа №540/56/20 адміністративне провадження №К/9901/20951/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Акціонерного товариства «АрселорМіттал Берислав» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування припису, за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Хом`якової В.В. від 16.03.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Лук`янчук О.В., Бітова А.І., Ступакової І. Г. від 14.07.2020, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2020 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Берислав» (замінене судом апеляційної інстанції на Акціонерне товариство «АрселорМіттал Берислав»; далі також АТ «АрселорМіттал Берислав», Товариство, позивач) звернулося з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також Держгеонадра, відповідач), у якому просило: визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування від 12.07.2019 № 224-14/01; визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 28.11.2019 №440 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів», в частині зупинення з 01.02.2020 дії спеціального дозволу на користування надрами №4654, виданого 28.12.2007 Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Берислав» з метою видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного, Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області) (далі також спірні, оскаржувані припис та наказ); стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Державної служби геології та надр України на користь позивача судові витрати, зокрема, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27000 гривень.

2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що оскаржувані припис та наказ про зупинення дії спецдозволу на користування надрами є необ`єктивними та незаконними, зобов`язуючими позивача здійснити певні дії, які він не може вчинити з незалежних від нього обставин, а відтак, на переконання Товариства, такі акти підлягають скасуванню.

3. Позивач у суді першої інстанції звертав увагу на те, що спірний припис про усунення порушень та оскаржуваний наказ про зупинення дії спецдозволу на користування надрами були прийняті за наслідками планової перевірки ПАТ «АрселорМіттал Берислав» щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), висновки якої зафіксовано в акті №39/4654-Х від 12.07.2019. Порушення ж, виявлені при проведені перевірки в липні 2019 року, стосувались не внесення товариством змін до спецдозволу та інших порушень, які, однак, пов`язані з неможливістю тривалий час видобувати копалини не з вини позивача, а внаслідок бездіяльності Держгеонадра.

4. Товариство наголошувало, що починаючи з 2012 року останнє неодноразово зверталось до Державної служби геології та надр з заявами та відповідним пакетом документів про переоформлення спеціального дозволу на право користування надрами, проте цей орган повертав заяви та додані документи для приведення їх у відповідність за надуманих підстав.

5. При цьому, як стверджував позивач, невнесення змін до спеціального дозволу є наслідком невиконанням відповідачем рішення суду по справі №826/10085/16, яке набрало законної сили, та яке зобов`язувало відповідача видати наказ про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний №4654 від 28.12.2007, виданого ПАТ «АрселорМіттал Берислав», на підставі поданої заяви на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007, що зареєстрована у Державній службі геології та надр України за вхідним номером №700/13/12-16 від 18.01.2016 та надати Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Берислав» спеціальний дозвіл на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний №4654 від 28.12.2007 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.

6. Крім того, згідно з аргументами позову, тривалий час термін дії спецдозволу був зупинений внаслідок прийняття відповідачем 15.08.2014 наказу №266, яким зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами від 28.12. 2007 №4654. Цей наказ також був визнаний неправомірним та скасований в судовому порядку, але за період з моменту його прийняття до набрання законної сили рішення у справі №826/9356/16 позивач був позбавлений можливості користування надрами за спеціальним дозволом. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020, позов задоволено частково, а саме - визнані протиправними та скасовані спірні припис та наказ, вирішено питання про розподіл судових витрат.

8. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що виявлені відповідачем під час перевірки в липні 2019 року порушення, за своєю суттю є ідентичними тим порушенням, які вже досліджувались судами в адміністративних справах №821/1033/15-а, №821/684/16, №826/9356/16, №826/10085/16 та зводяться до невнесення позивачем змін до спеціального дозволу, результатом чого є допущення інших супутніх порушень.

9. Суди попередніх відзначили, що відповідно до обставин, встановлених у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.01.2019 у справі №826/10085/16, яке залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, й набрало законної сили, невнесення змін до спецдозволу відбулось не з вини позивача, а внаслідок допущеної Держгеонадра бездіяльності щодо розгляду відповідних заяв Товариства про внесення змін до дозволу, невиконанням вищевказаних судових рішень, які зобов`язували відповідача видати наказ про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області).

10. Оскільки ці обставини встановлені у судових рішеннях, які набрали законної сили, й щодо осіб, які виступають сторонами у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій врахували їх як преюдиційні і такі, що не підлягають доказуванню на підставі норм частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

11. Колегія суддів апеляційного суду погодилась із висновком суду першої інстанції, що вимоги відповідача, які викладені у спірному приписі, стосовно виконання мети спецдозволу - видобування вапняків, складання проекту розробки родовища корисних копалин, підготовка родовища до розробки, та інші дії також є необґрунтованими, оскільки, починаючи з 2012 року, позивач вчиняв дії щодо переоформлення спецдозволу на право користування надрами, а тому не мав повноважень щодо видобування вапняків. Крім того, 15.08.2014 відповідачем винесений наказ №266, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 №4654, та надано 30 календарних днів для усунення порушень. Державна служба геології та надр України звернулась до адміністративного суду з позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання виданого позивачу спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015, які залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016, у справі №821/1033/15-а за позовом Державної служби геології та надр України до ПАТ «АрселорМіттал Берислав» про анулювання спеціального дозволу, було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

12. Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи приписи пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, суди попередніх інстанцій підкреслювали, що з дати прийняття наказу Державної служби геології та надр України від 15.08.2014 №266 в частині зупинення дії спеціального дозволу і до набрання законної сили рішенням суду по справі №826/9356/16 (14.04.2017), яким визнано протиправним та скасовано цей наказ Державної служби геології та надр України, ПАТ «АрселорМіттал Берислав» був позбавлений можливості проводити будь-які роботи на наданій йому в користування ділянці. При цьому, апелянтом зазначене не спростовано.

13. Відповідно до наведених апеляційним судом мотивів інші дії, вказані у оскаржуваному приписі відповідача, які повинен вчинити позивач, фактично є похідними від внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007, тобто від виконання відповідачем судового рішення по справі №826/10085/16, а не від вчинення позивачем будь-яких дій.

14. У зв`язку з цим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що невнесення змін до спеціального дозволу є наслідком невиконанням відповідачем рішення суду по справі №826/10085/16, яке набрало законної сили.

15. За наведеного, суди попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях дійшли висновку про те, що відповідач, констатуючи в акті перевірки порушення позивачем вимог законодавства шляхом не внесення змін до вказаного дозволу, та вживаючи заходів для припинення права позивача користування надрами з огляду на такі порушення, не прийняв до уваги, що останні виникли через протиправну відмову позивачу у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007, а відтак, на переконання судів, у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття оскаржуваних припису щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування та спірного наказу в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами. Виданого Товариству. Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у позові. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною службою геології та надр України на підставі наказу від 02.03.2012 №74 Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Берислав» було видано спеціальний дозвіл на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний №4654 від 28.12.2007 (далі - спеціальний дозвіл), строком дії 20 (двадцять) років, із зазначенням виду користування надрами - «видобування». Метою користування надрами в спеціальному дозволі вказано «видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного». Невід`ємною частиною спеціального дозволу є Угода №4654 від 12.04.2012 про умови користування надрами з метою видобування вапняків Осокорівського родовища, з додатками №1 (Характеристика ділянки надр з метою видобування вапняків Осокорівського родовища) та №2 (Програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища).

18. Посадовими особами Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, а саме: головним спеціалістом Дроженком Олександром Семеновичем та провідним спеціалістом Поповим Сергієм Васильовичем, за участі залученого спеціаліста - заступника начальника ДО «Південна ТІДГК» Тарусіна Олександра Георгійовича, в період з 08.07.2019 по 12.07.2019 на підставі наказу Держгеонадр від 04.06.2019 №183 та направлення на перевірку від 01.07.2019 №211, було проведено планову перевірку ПАТ «АрселорМіттал Берислав» щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини). За результатами перевірки складено акт №39/4654-Х від 12.07.2019 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), який підписано представником надрокористувача із зауваженнями.

19. Перевіркою виявлено наступні порушення:

1. Не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі зміни особливих умов та інших умов, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами, а саме щодо скасування обов`язкового моніторингу та наукової супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до постанови КМУ від 28.01.2015 №42.

2. Не внесено зміни до угоди про умови користування надрами без, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, а саме: щодо скасування моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до постанови КМУ від 28.01.2015 №42.

3. Не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі виявлення під час користування надрами про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів згідно протоколу ДКЗ України від 20.12.2012 № 2811.

4. Не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007, а саме: видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного.

5. Надрокористувач не подає щороку до Держгеонадр інформації щодо стану виконання Програми робіт за формою згідно її законодавством.

6. Не виконуються п. 5.3. вимог Угоди про умови користування надрами №4654 від 28.12.2007, а саме: проводити та фінансувати роботи у термін та в межах, зазначених у програмі робіт, дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм, виконання робіт, пов`язаних з користування надрами; дотримуватися вимог, передбачених дозволом та цієї угодою. Не виконується програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища (додаток №2 до Угоди про умові користування надрами від 12.04.2012, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2012), а саме: - складання робочого проекту на розробку та рекультивації родовища, ОВНС. Термін виконання - IV кв. 2012 року. Відсутній проект розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку. - підготовка матеріалів для переоформлення акту надання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку. Термін виконання - IV квартал 2012 року. Відсутній акт про надання гірничого відводу. - підготовка матеріалів для переоформлення земельної ділянки для потреб, пов`язаних з користуванням надрами в установленому порядку. Термін виконання - IV квартал 2013 року. - укладення договору земельної ділянки. Термін виконання - квартал 2013 року. Відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користування надрами. - підготовка родовища до розробки: проходка виїзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки; - проходження гірничих виробок. Термін виконання - 2013 рік, - початок видобувних робіт (25 тис. тон). Термін виконання - 2013 рік. - вихід на проектні показники (250 тис. тон) Термін виконання - 2018 рік.

7. Не виконуються приписи органів державного геологічного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

20. Акт підписаний із зауваженням, яке ПАТ «АрселорМіттал Берислав» листом від 12.07.2019 вих. №203 направлено на ім`я Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України.

21. На підставі акту №39/4654-Х від 12.07.2019 співробітниками Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було складено припис №224-14/01 від 12.07.2019 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, згідно якого зобов`язано ПАТ «АрселорМіттал Берислав» у строк до 12.08.2019 усунути вказані у приписі порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень. В приписі вказані такі порушення: П.

1. Не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, згідно протоколу ДКЗ України від 20.12.2012 № 2811. П.

2. Не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами № 4654 від 28.12.2007, а саме: - видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного. П.

3. Надрокористувач не подає щороку до Держгеонадр інформацію щодо стану виконання Програми робіт за формою згідно з законодавством. (звіт за 2018 подано 18.07.2019). П.

4. Не виконуються п. 5.3 вимог Угоди про умови користування надрами №4654 від 28.12.2007, а саме: - проводити та фінансувати роботи у термін та в межах, зазначених у програмі робіт; - дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм, виконання робіт, пов`язаних з користування надрами; дотримуватися вимог, передбачених дозволом та цією угодою. Не виконується Програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища (додаток №2 до Угоди про умови користування надрами від 12.04.2012, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007), а саме: - Складання робочого проекту на розробку та рекультивацію родовища, ОВНС. Термін виконання - IV кв. 2012 року. Відсутній Проект розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку. - Підготовка матеріалів для переоформлення акту надання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку. Термін виконання - IV кв. 2012 року. Відсутній Акт про надання гірничого відводу. - Підготовка матеріалів для переоформлення земельної ділянки для потреб, пов`язаних з користуванням надрами в установленому порядку. Термін виконання - IV кв. 2013 року; - Укладання договору земельної ділянки. Термін виконання - IV кв. 2013 року. Відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних 3 користуванням надрами. - Підготовка родовища до розробки: проходка виїзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки; проходження гірничих виробок. Термін виконання - 2013 рік; - Початок видобувних робіт (25 тис.тон). Термін виконання -2013 рік. - Вихід на проектні показники (250 тис.тон). Термін виконання - 2018рік. 22. 18.07.2019 ПАТ «АрселорМіттал Берислав» листом вих. №205 «Щодо надання звітності з виконання програми робіт» на ім`я Державної служби геології та надр України було направлено звіт за 2018 рік виконання Програми робіт Осокорівського родовища.

23. Листом від 05.08.2019 №227 «Про виконання припису» ПАТ «АрселорМіттал Берислав» повідомило Азово-Чорноморський міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України про виконання п. 3 припису і повторно надало звіт за 2018 рік виконання Програми робіт Осокорівського родовища та повідомлено про неможливість виконання пунктів 1, 2, 4 припису, оскільки виконання цих пунктів може бути здійснено тільки після внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 №4654 згідно рішення суду по справі №826/10085/16 та отримання спецдозволу із внесеними змінами.

24. У відповідності до Протоколу №1-РГ/2019 засідання Робочої групи з питань надрокористування Держгеонадр від 22.11.2019 розглядалось, зокрема, питання щодо зупинення та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами. Робоча група вирішила: рекомендувати Держгеонадра врахувати пропозиції Робочої групи, відповідно до переліку в якому, під порядковим номером 26 міститься інформація про пропозицію зупинити дію дозволу з 01.02.2020 №4654 від 28.12.2007, виданого ПАТ «АрселорМіттал Берислав» на користування надрами (вапняк) Осокорівського родовища (Херсонської області), з підстав порушення вимог статей 18, 19, 24, 51 Кодексу України про надра, абзацу третього статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарювання».

25. Відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 28.11.2019 №440 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» та Додатку №3 до нього Держгеонадра вирішила: на підставі підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами зупинити з 01.02.2020 дію спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007, виданого ПАТ «АрселорМіттал Берислав», у зв`язку з порушенням статей 18, 19, 24, 51 Кодексу України про надра абзацу третього статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарювання».

26. Про зупинення дії спецдозволу Держгеонадра повідомило ПАТ «АрселорМіттал Берислав» листом №23970/01/14-19 від 04.12.2019, у зв`язку із неусуненням порушень, виявлених під час проведення перевірки Азово-Чорноморським міжрегіональним відділом Держгеонадр. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

27. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дії позивача з виконання вимог окремих пунктів припису свідчать про згоду останнього з порушеннями, виявленими під час проведення перевірки, З цих підстав відповідач вважає незрозумілою позицію Товариства щодо оскарження спірного припису в судовому порядку.

28. За твердженнями скаржника у оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду дублюється зміст рішення суду першої інстанції й не досліджені докази, подані Державною службою геології та надр України.

29. Посилаючись на норми статей 24, 26 Кодексу України про надра, частини дев`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, відповідач звертає увагу касаційного суду й на те, що надрокористувач наділений обов`язком, а не правом, вчасно виконати розпорядчий документ органу державного контролю і усунути виявлені порушення. Неусунення у встановлений строк порушень не є виключною виною відповідача, при тому що Держгеонадра надали значний термін для здійснення дій, направлених на усунення порушень.

30. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про ухвалення судом попередніх інстанцій судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного дослідження усіх фактів та доказів, які мають значення у цій справі, що згідно зі статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для їх скасування.

31. Посилаючись на аргументи, аналогічні викладеним у позовній заяві, позивач у відзиві на касаційну скаргу вважає, що така не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки судів першої та апеляційної інстанцій. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судами попередніх інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

32. Ураховуючи вищевикладене, Товариство просить касаційну скаргу Держгеонадра залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

33. У зв`язку зі зміною найменування підприємства позивача (зміною типу організаційно-правової форми), останній також просить замінити позивача у цій справі - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Берислав» (код ЄДРПОУ - 00291747) Акціонерним товариством «АрселорМіттал Берислав» (код ЄДРПОУ 00291747).

34. Окрім цього, Товариством подано заяву в якій позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (заявника касаційної скарги) - Державної служби геології та надр України (код ЄДРПОУ - 37536031) на користь позивача - Акціонерного товариства «АрселорМіттал Берислав» (код ЄДРПОУ - 00291747) судові витрати, що вже фактично понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а саме - частину витрат позивача на професійну правничу допомогу (витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката), у розмірі 15000,00 грн., що передбачені пунктом 5.1. Договору №53/20АО від 06.10.2020 про надання юридичних послуг (правової допомоги). РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

35. Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

36. Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

37. Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

38. Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

39. Згідно з положеннями частини першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

40. Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174.

41. Згідно з пунктами 9, 10 вищевказаного Положення Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

42. За приписами підпункту 12 пункту 4 цього ж Положення Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

43. Питання щодо процедури видачі спеціального дозволу на користування ділянкою, надр регламентовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, відповідно до пункту 10 якого невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням надр.

44. За правилами абзацу п`ятого пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів у разі, зокрема, виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів.

45. Статтею 16 Кодексу України про надра встановлено, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

46. Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

47. Приписами пункту 22 вищеназваного Порядку передбачено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування; наявності заборгованості з плати за користування надрами; порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища; проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом; відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону; не виконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

48. Пунктом 25 Порядку надання спеціальних дозволів передбачено, що накази органу з питань надання дозволу про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

49. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

52. Аналіз вищенаведених приписів законодавства дає колегії суддів підстави для висновку, що Держгеонадра уповноважена здійснювати геологічний контроль суб`єктів господарювання з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому, Держгеонадра може зупинити дію спеціального дозволу, у тому числі за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади.

53. Аналогічний висновок щодо застосування норм права міститься й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 808/1818/16.

54. Однією з підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади стаття 57 Кодексу України про надра і пункт 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами визначають невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

55. Водночас, розглядаючи у касаційному порядку справу №480/1752/19, Верховний Суд у постанові від 28.04.2021 зазначив, зокрема, що припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

56. У постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №160/33/19 підкреслено, що спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен узгоджуватись з нормами законодавства, а терміни його виконання мають визначатись у кожному конкретному випадку виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, умов його діяльності, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень, надавати достатній строк, упродовж якого можливе його реальне виконання.

57. Про це нагадано й у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №160/33/19.

58. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що протоколом засідання Державної комісії України по запасах корисних копалин при Держгеонадра України від 20.12.2012 №2811 здійснено переоцінку запасів вапняків Осокорівського родовища (виявлені дані про нові властивості, якість та кількість корисних копалин), у зв`язку з чим у позивача виникла необхідність переоформлення спеціального дозволу.

59. ПАТ «АрселорМіттал Берислав», у зв`язку з виявленням нових якостей вапняків Осокорівського родовища (у зв`язку з геолого-економічною переоцінкою запасів згідно протоколу №2811 від 20.12.12 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України), неодноразово намагався виконати обов`язок щодо переоформлення спеціального дозволу шляхом звернення до відповідача із заявами на переоформлення спеціального дозволу на право користування надрами, а саме - з заявами від 29.12.2012, від 18.03.2013, від 05.09.2013, від 16.10.2013, від 23.10.2014 та від 08.10.2015.

60. Разом з тим, такі заяви щоразу повертались Товариству і жодного рішення, передбаченого законом, за наслідками їх розгляду Держгеонадра не прийняло.

61. Така бездіяльність була визнана протиправною рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.01.2019 у справі №826/10085/16, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 та постановою Верховного Суду від 30.07.2020.

62. Вищевказаними судовими рішеннями було зобов`язувало відповідача видати наказ про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний №4654 від 28.12.2007, виданого ПАТ «АрселорМіттал Берислав», на підставі поданої заяви на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007, що зареєстрована у Державній службі геології та надр України за вхідним номером №700/13/12-16 від 18.01.2016 та надати Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Берислав» спеціальний дозвіл на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний №4654 від 28.12.2007 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.

63. Проте, ці судові рішення не були виконані Держгеонадра й станом на момент виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зміни до дозволу внесені не були.

64. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, колегія суддів враховує і те, що припис, який оскаржується, частково виконаний Товариством, однак виконання інших пунктів цього розпорядчого акта залишились невиконаними у зв`язку з наявністю незалежних від позивача обставин, а саме - з огляду на протиправну бездіяльність Держгеонадра з розгляду відповідних заяв і неприйняття передбаченого законом рішення, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, і якими зобов`язана відповідача внести зміни до наявного у позивача спеціального дозволу на користування надрами.

65. Колегія суддів вважає обґрунтованим й висновки судів попередніх інстанцій на те, що вимоги відповідача, які викладені у приписі, стосовно виконання мети спецдозволу - видобування вапняків, складання проекту розробки родовища корисних копалин, підготовка родовища до розробки, та інші дії також є необґрунтованими, оскільки починаючи з 2012 року позивач вчиняв дії щодо переоформлення спецдозволу на право користування надрами, а тому не мав повноважень щодо видобування вапняків.

66. До того ж, з дати прийняття наказу Державної служби геології та надр України від 15.08.2014 №266 в частині зупинення дії спеціального дозволу і до набрання законної сили рішенням суду по справі №826/9356/16 (від 14.04.2017), яким визнано протиправним та скасовано цей наказ, ПАТ «АрселорМіттал Берислав» було позбавлене можливості проводити будь-які роботи на наданій йому в користування ділянці, що не спростовано відповідачем.

67. Ці обставини були встановлені і ретельно проаналізовані під час судового розгляду справи №821/1033/15-а за позовом Державної служби геології та надр України до ПАТ «АрселорМіттал Берислав» про припинення права користування надрами шляхом анулювання виданого позивачу спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007, у якій постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015, які залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016, було відмовлено у задоволенні таких позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю.

68. Як встановлено у оскаржуваних судових рішеннях, порушення, відображені у пунктах 2, 4 спірного припису, є похідними від порушення, зазначеного у пункті 1 цього ж припису, взаємопов`язані й не можуть бути виконані без внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами.

69. Зокрема, суди попередніх інстанцій відзначали, що як свідчать матеріали цієї справи відсутність гірничого відводу у товариства була зумовлена неможливістю його отримання з огляду на необхідність внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, що також є результатом бездіяльності Держгеонадра.

70. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що виявлені відповідачем під час перевірки в липні 2019 року порушення щодо не внесення змін до спецдозволу, допущенні не з вини позивача, який з метою виконання вимог законодавства та умов спеціального дозволу на користування надрами, вчинив усі можливі, передбачені законом, залежні від нього і необхідні дії, а внаслідок протиправних дій Держгеонадра.

71. Усі вищезазначені обставини, у тому числі й встановлені під час розгляду інших судових справ, як підтверджує зміст оскаржуваних судових рішень, були відомі Держгеонадра станом на момент видачі спірних наказу та припису, однак не були враховані цим органом, у зв`язку з чим, ці рішення суб`єкта владних повноважень прийняті передчасно та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, недобросовісно, тобто без дотримання критеріїв, встановлених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

72. З огляду на це, висновки, викладені у оскаржуваних судових рішеннях про наявність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права.

73. Наведені ж у касаційній скарзі мотиви таких висновків не спростовують і не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б давали підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, свідчили про їх незаконність та необґрунтованість, дозволяли стверджувати про неправильне вирішення цього спору і порушення судами норм матеріального і процесуального права.

74. Аргументи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які, на думку відповідача, виразились у недосліджені доказів, поданих Державною службою геології та надр України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки цей довід не мотивований посиланням на конкретні матеріали справи, які не досліджені, а також не вказано, які обставини вони можуть підтвердити і чи могло їх неврахування вплинути на правильність вирішення цього спору. До того ж, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи було ретельно проаналізовано усі аргументи сторін, повно і всебічно встановлено усі обставини справи, які мають значення для вирішення цього спору, надано оцінку усім важливим, доречним і вагомим твердженням учасників справи з посиланням на відповідні докази.

75. Також частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

76. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

77. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

78. Здійснюючи касаційний розгляд справи, колегія суддів враховує Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

79. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

80. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката) у розмірі 15000 гривень, колегія суддів виходить з такого.

81. Відповідно до частин другої, третьої, четвертої та сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

82. Аналіз вищевикладених норм права дає підстави для висновку, що на підтвердження обставин щодо складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

83. Такий висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №815/390/18 та від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, при цьому, у останній справі відзначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

84. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

85. Питання щодо застосування вищенаведених норм процесуального права вирішувалось Верховним Судом й у справі №200/14113/18-а (постанова від 26.06.2019), у якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

86. Колегія суддів враховує також висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі №1.380.2019.004523, у якій зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

87. Отже, згідно з Конституцією України кожен є вільними у виборі захисника своїх прав, у тому числі тих, які зачіпаються судовим рішенням у тій чи іншій справі, учасником якої він є, й вправі обирати суб`єкта надання правничої допомоги (адвоката) з урахуванням кваліфікації та досвіду останнього, від чого залежить й розмір гонорару, а також має регламентоване процесуальним законом право на компенсацію понесених у зв`язку з цим витрат в порядку їх розподілу за результатами розгляду судової справи.

88. Вимоги про відшкодування понесених Товариством витрат на професійну правничу допомогу викладені у заяві, яка зареєстрована у автоматизованій системі документообігу Верховного Суду 19.11.2020.

89. До цієї заяви додано належним чином засвідчені: копія Договору №53/20 АО про надання АТ «АрселорМіттал Берислав» юридичних послуг (правової допомоги) від 06.10.2020; копія додаткової угоди № 1 від 06.11.2020 до Договору №53/20АО від 06.10.2020 про надання юридичних послуг; копія Акту передачі-приймання наданих послуг до Договору №53/20АО від 06.10.2020; копія рахунку на оплату №1-53/20 АО від 06.11.2020 до Договору № 53/20АО від 06.10.2020; копія платіжного доручення №6000035825 від 10.11.2020, згідно якого позивачем АТ «АрселорМіттал Берислав» на користь АО «Альфа Лекс» було сплачено 15000 гривень, згідно рахунку на оплату №1-53/20 АО; копія диплома кандидата наук ОСОБА_1 серії ДК №032646; копія атестата АД №005059 доцента кафедри господарсько- правових дисциплін ОСОБА_1 (присвоєно рішенням вченої ради Донецького юридичного інституту від 26.08.2020р. (протокол №12).

90. Усі вищезазначені документи були надіслані відповідачу 13.11.2020, що підтверджується доданими до заяви оригіналом квитанції ПАТ «Укрпошта» від 13.11.2020 зі штрих кодовим ідентифікатором поштового відправлення та опису вкладення у цінний лист від 13.11.2020.

91. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, від Держгеонадра не надходило.

92. Беручи до уваги положення вищенаведених норм права, а також сформовану Верховним Судом практику щодо їх застосування, виходячи із встановлених законом критеріїв визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень, які згідно з Актом передачі-приймання наданих послуг до Договору №53/20АО від 06.10.2020 складаються з: ознайомлення з правовою позицією Державної служби геології та надр України, викладеною в касаційній скарзі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 у справі №540/56/20 - 1,5 год., вартість послуги становить 2 250,00 грн.; дослідження судової практики Верховного Суду з питання, що є предметом розгляду адміністративної справи №540/56/20 за Єдиним державним реєстром судових рішень - 2 год., вартість послуги становить 3 000,00 грн.; підготовка та направлення до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу Державної служби геології та надр України по справі №540/56/20 - 6,5 год., вартість послуги становить - 9 750,00 грн.

93. Вищевказані витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими, а надані за договором про правову допомогу послуги фактично надані та оплачені.

94. Вартість послуг, відображена у акті, відповідає ціні, визначеної сторонами у договорі та додатковій угоді, а їх надання безпосередньо пов`язане із розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції. Обсяг фактично виконаної адвокатом роботи відповідає кількісті витраченого ним часу.

95. За таких обставин колегія суддів визнає обґрунтованим заяву Акціонерного товариства «АрселорМіттал Берислав» про стягнення на його користь з відповідача понесених позивачем у суді касаційної інстанції витрат на правову допомогу і приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.

96. Колегія суддів не вбачає підстав для розгляду клопотання Товариства, викладеного у відзиві на касаційну скаргу, стосовно заміни сторони позивача у зв`язку зі зміною найменування останнього, оскільки це питання вже вирішено у оскаржуваній постанові апеляційного суду й відповідні мотиви відображені у цьому судовому рішенні. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

97. За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

98. Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

99. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

100. Оскільки оскаржувані у цій справі судові рішення ухвалені на користь позивача, а касаційна скарга задоволенню не підлягає, то колегія суддів за наслідками розгляду цієї справи у касаційному порядку констатує наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу згідно з поданою ним заявою.

101. Керуючись статтями 134, 143, 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Державної служби геології та надр України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 - без змін. Клопотання Акціонерного товариства «АрселорМіттал Берислав» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити. Стягнути на користь Акціонерного товариства «АрселорМіттал Берислав» (код ЄДРПОУ 00291747) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031) понесені Акціонерним товариством «АрселорМіттал Берислав» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Судді: Я.О. Берназюк В.М. Шарапа

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»