Постанова 4855 № 640/21869/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21869/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Коротких А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Діамант плюс" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Діамант плюс" до Міністерства юстиції України, треті особи: Броварська міська рада Київської області, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна про визнання протиправним та скасування Наказу, - ВСТАНОВИВ: Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Діамант плюс"(далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), треті особи - Броварська міська рада Броварського району Київської області (далі - третя особа-1), Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна (далі - третя особа-2) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 23.04.2021 року №1500/5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у даній адміністративній справі, та роз`яснено, що розгляд і вирішення даного спору віднесено до суду господарської юрисдикції. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, оскаржуваним наказом, який, на переконання позивача прийнято з певними процедурними порушеннями, скасовано рішення третьої особи від 14.05.2020 №52227624, якими право власності на громадський будинок зареєстровано за позивачем. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтування заявлених позовних вимог позивача фактично зводяться до того, що оскаржуваним рішенням порушено майнове право позивача. Колегія суддів постановляючи дану постанову виходить з наступного. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Зі змісту п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України випливає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб`єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підкреслював, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Мінюсту від 23.04.2021 №1500/5, яким зокрема, скасовано рішення приватного нотаріуса Теплюк Г.М. від 14.05.2020 №52227624, якими право власності на громадський будинок, КНС розташованого за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд.261-А/А зареєстровано за позивачем. З огляду на те, що вирішення питання щодо законності спірного наказу Мінюсту так чи інакше вплине на майнові права позивача на вказане нерухоме майно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне. Слід вказати, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів. Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчої-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства. Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21.11.2018 року у справі №813/1362/16, 28.11.2018 року у справі № 825/642/18, 29.01.2019 року у справі №803/1589/17, від 29.05.2019 року у справі № 826/9341/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах. Дана позиція також висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.08.2019 року у справі №826/4236/17, від 31.10.2019 року у справі №826/7002/17, від 30.01.2020 року у справі №826/5968/17, від 30.09.2020 року у справі № 640/6930/19. З огляду на вищевикладене та враховуючи суб`єктний склад сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за нормами господарського судочинства. Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі стосуються його незгоди зі скаргою Броварської міської ради та рішенням відповідача, яким власне цю скаргу було задоволено, що не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку із порушенням норм процесуального права, а є доводами по суті справи, які в даному випадку не підлягають розгляду адміністративним судом. Оскільки апелянтом не надано належних доказів, які б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Діамант плюс" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких