Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/35168/21

Справа № 127/35168/21 Провадження № 33/801/365/2022 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М. Доповідач: Сало Т. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2022 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Жукова В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 квітня 2022 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн на користь держави. Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити. В скарзі зазначає, що ч. 4 ст. 130 КУпАП не передбачає настання відповідальності за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 248-252, 280 КУпАП. Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та адвоката Жукова В.П., які підтримали апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Статтею 280 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №401647, складеного поліцейським взводу №1 роти№1 БУПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Степанчуком В.В., 15.12.2021 о 08 год. 50 хв. в м. Вінниці по вул. Стеценка, 75, водій ОСОБА_1 вживав алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди за його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 є Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП. У п. 2.10 є Правил дорожнього руху зазначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вживанні ним після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Із вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується. Диспозицією ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Тобто, об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за її участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Отже, при розгляді справи необхідно встановити факт наявності ДТП (склад правопорушення за ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху) та факт вживання алкоголю водієм після ДТП до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №401647, складеного 15.12.2021 о 09 год. 16 хв., ОСОБА_1 вживав алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди за його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Разом з цим, викладена в протоколі суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин не відповідають дійсності. По-перше, матеріали справи не містять жодних достовірних та належних доказів, з яких можна було б встановити обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди (зокрема, коли вона мала місце, її учасники, тощо), коли саме були встановлені обставини самої ДТП та причетність до неї ОСОБА_1 . Не встановлений механізм скоєння ДТП, що має важливе значення у цій справі, адже ОСОБА_1 двічі вказав працівникам поліції, що він не керував транспортним засобом, і ця обставина була залишена ними поза увагою. Не з`ясовано, хто був за кермом КамАЗу, чи можливо це був самовільний рух транспортного засобу, що виключає умисел ОСОБА_1 у скоєні адміністративно правопорушення, адже він міг вживати алкоголь, не знаючи про ДТП. До матеріалів даної справи працівниками поліції не додано протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, який би підтвердив факт ДТП та з якого вбачались би всі обставини ДТП. Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Фактично, по матеріалам справи не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом КамАЗ. По-друге, проаналізувавши диспозицію ч. 4 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає, що основною ознакою даного правопорушення є вживання водієм алкоголю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Отже, обов`язковим є проведення огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння (а не лише факт вживання). Факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв працівниками патрульної поліції не зафіксований в передбачений законодавством спосіб. Зі змісту ст. 266 КУпАП слідує, що цей факт може підтверджуватися результатами огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або лікарем в закладі охорони здоров`я. У даному випадку, ОСОБА_1 не пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння ні на місці складання протоколу, ні в медичному закладі. Так, в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 15.12.2021, складеного о 08 год. 50 хв. зазначено, що в ОСОБА_1 в результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби, було виявлено ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, хитка хода. Від огляду відмовився. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується і відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Фактично, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто факт вживання алкоголю не є підтвердженим, а відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що в даному випадку протокол про адміністративне правопорушення повинен був бути складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП, чого зроблено не було, адже факт відмови від проходження огляду прирівнюється до факту вживання алкогольних напоїв. Лише після підтвердження належним чином факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв, або після складання протоколу про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, працівники поліції мали право скласти протокол за ч. 4 ст. 130 КУпАП. Крім того, з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції встановлено, що поліцейський роз`яснював ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, зазначивши, що в цьому разі відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, чого зроблено ним не було. Відсутність доказів на підтвердження причетності ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди, про яку йде мова в протоколі, та відсутність фіксації працівниками поліції факту вживання ОСОБА_1 алкоголю виключає доведеність вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП). Суд також не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року, заява №16347/02, та «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року, заява №36673/04 ). Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП є недоведеною. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 квітня 2022 року в справі про притягнення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Т.Б. Сало