Постанова 4824 № 761/5172/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 761/5172/20 Головуючий у 1 інстанції: Волошин В.О. провадження №22-ц/824/3347/2022 Головуючий суддя: Олійник В.І. ПОСТАНОВА Іменем України 18 травня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: Головуючого судді: Олійника В.І., суддів: Суханової Є.М., Сушко Л.П., розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту та не обліковану електроенергію, - в с т а н о в и в : У лютому 2020 року позивач ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 18 493 грн 13 коп. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05 липня 2018 року за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 , працівниками позивача було виявлено порушення, а саме: самовільне підключення електроустановки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку. На підставі виявлених порушень 05 липня 2018 року було складено відповідний Акт № 049241, який підписали представники представника електропостачальника, та було ознайомлено відповідача. Комісією з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення було встановлено, що Акт від 05 липня 2018 року складено правомірно. Вказував, що крім того, на засіданні даної комісії було вирішено провести розрахунок електроенергії, спожитої з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії і за результатами проведених розрахунків, нарахована сума склала 18 493 грн 13 коп. Зазначав, що оскільки в досудовому порядку відповідаем не здійснюється оплата зазначеної суми заборгованості, позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 рокупозов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» суму заборгованості за не обліковану електричну енергію в розмірі 18 493 грн 13 коп.та судовий збір урозмірі 2 102 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що судом не встановлено, в чому саме полягає порушення апелянтом прав позивача, якими саме діями відповідач порушив права позивача, які об`єктивні та належні докази свідчать про вчинення ним протиправних дій і на підставі яких доказів суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію у період від 06 січня 2018 року до 05 липня 2018 року за тієї обставини, що навіть позивачем надано суду докази того, що відповідач сплачує за спожиту електричну енергію за відповідним особовим рахунком на підставі показників лічильника. Вказує, що рішення суду ґрунтується на встановленні факту самовільного підключення електроустановки до електричної мережі позивача попри те, що з Акту №049241 про порушення, який, на думку суду, свідчить про те, що ОСОБА_1 самовільно підключив електроустановку поза приладом обліку, не вбачається, у чому конкретно полягає порушення, не зазначено, до якої електричної мережі підключено електроустановку. Судом залишено поза увагою, що позивачем не було надано відповідачеві схему, що є додатком до Акту. Крім того, у Додатку до акту - електричній схемі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від її отримання, натомість, це засвідчили самі ж перевіряючи і об`єктивно такого не могло бути, щоб відповідач Акт отримав, а додаток до нього - ні. Тому, звертає увагу суду на те, що Додаток до Акту, який може зрозуміти лише спеціаліст у галузі електроенергетики, виготовлений у кабінетних умовах, за допомогою канцелярських приладів, а не у коридорі комунальної квартири, де відсутній навіть стілець. І для оцінки цієї обставини у суду мали б об`єктивно виникнути сумніви щодо виготовлення Додатку разом із Актом, які відрізняються один від одного навіть почерком. Вважає, що суд також помилково дійшов висновку про існування у відповідача заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію, тому що позивач звернувся до суду з позовом не про стягнення заборгованості за таку електроенергію, а про стягнення вартості електричної енергії, яка ніби то не облікована у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 Правил роздрібного ринку електричної енергії внаслідок самовільного підключення електроустановок, що розрахована самим же позивачем, але ним не сплачена. Таким чином, на думку позивача, у відповідача виник обов`язок сплатити нараховану ним за незрозумілий період за надуманих порушень, бо у Акті зазначено, що електроустановка, що ніби то самовільно підключена, не має навантаження, тобто, мова не йде про зобов`язання, що виникло на підставі наведених у рішенні норм - статей 526, 625, 629, 714 ЦК України. Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц) За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції посилався на п.п.8.2.5, 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, в якому зазначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований і проживає в квартирі АДРЕСА_2 . 05 липня 2018 року працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» у вищезазначеній квартирі було виявлено порушення, а саме: самовільне підключення електроустановки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку. На підставі виявлених порушень 05 липня 2018 року було складено відповідний Акт №049241, який підписали представники електропостачальника, та було ознайомлено сторону відповідача. Згідно з протоколом №998 від 26 липня 2018 рокузасідання Комісії по розгляду Акта про порушення № 049241 від 05 липня 2018 року було встановлено, що Акт від 05 липня 2018 рокускладено правомірно, а також розраховано вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 18 493 грн 13 коп. Положеннями ст.26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії. Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати з договорів та інших правочинів, чи безпосередньо з актів цивільного законодавства. Відповідно положень ч.ч.1, 2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. За ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Статтею 3 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Так, взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, у тому числі порядок укладення договорів, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; права, обов`язки і відповідальність енергопостачальника та споживача електричної енергії регулюються відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року. Відповідно до п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач електричної енергії, зокрема зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно- правових актів України; врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії); забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; За пп.8.2.5, 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірноговисновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача вартостіелектричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 18 493 грн 13 коп. Тому, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави до його скасування з мотивів викладених у апеляційній скарзі відсутні. Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні. Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить. Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий: Судді: