LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд495/5457/21

від 26.04.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5813/22 Справа № 495/5457/21 Головуючий у першій інстанції Анісімова Н. Д. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.04.2022 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. за участю секретаря: Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради) про визначення місця проживання дитини, на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлену під головуванням судді Анісімової Н.Д. 05 жовтня 2021 року у м. Білгород-Дністровський Одеської області, - встановила: 29 вересня 2021 року представник позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про вирішення питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат за надання правової (правничої) допомоги у розмірі 10 000 грн та витрат, пов`язаних зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 52 грн 53 коп. у справі №495/5457/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради) про визначення місця проживання дитини. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення було залишено без розгляду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нове судове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що оскільки датою направлення заяви про ухвалення додаткового рішення є 20 вересня 2021 р., то позивачем не було пропущено строк для подання відповідної заяви з доказами до суду протягом 5 днів після ухвалення судового рішення. Сторони про розгляд справи на 26 квітня 2022 року були сповіщені належним чином. Від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та за відсутності її адвоката Фомічова І.О. Від представника ОСОБА_2 до суду апеляц2ійної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Згідно п.п. 1, 3 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 вересня 2021 року по справі №495/5457/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради) про визначення місця проживання дитини, було задоволено. 13 липня 2021 року разом із позовною заявою, представник позивачки надав до суду заяву в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України зазначаючи, що сторона не може попередньо знати остаточний розмір витрат, які понесе у зв`язку з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а тому подасть докази сплати судових витрат пов`язаних з наданням правничої допомога протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. 29 вересня 2021 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Фомічов І.О. звернувся до суду першої інстанції із заявою про вирішення питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат за надання правової (правничої) допомоги у розмірі 10 000 грн та витрат, пов`язаних зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 52 грн 53 коп. Тобто, заява, подана представником позивача, є заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. Приймаючи оскаржуване судове рішення про залишення без розгляду заяви представника ОСОБА_1 адвоката Фомічов І.О. про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заява про вирішення питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу подана представником позивачки ОСОБА_1 29.09.2021 року, тобто вже після прийняття рішення у цій справі, зі спливом строків, передбачених положенням статті 141 ЦПК України, а саме ч.8 ст.141 ЦПК України. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного. Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві представник позивачки ОСОБА_1 зазначив, що попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції складає 8 476 грн 53 коп., та надав копію договору про надання правової допомоги №14/21 від 05.04.2021 року, укладеного ОСОБА_1 з адвокатським об`єднанням «Ю-РАЙТ». Разом з позовом, представник позивачки додав заява у в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України зазначаючи, що сторона не може попередньо знати остаточний розмір витрат, які понесе у зв`язку з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а тому подасть докази сплати судових витрат пов`язаних з наданням правничої допомога протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було ухвалено рішення 14 вересня 2021 року. Таким чином, п`ятим днем після ухвалення вказаного рішення є неділя, 19 вересня 2021 року (вихідний день). Враховуючи положення ч.5 ст. 254 ЦК України, останнім днем для направлення або подання заяви про вирішення питання про стягнення судових витрат є понеділок, 20 вересня 2021 року. Судом першої інстанції не було враховано, що згідно квитанції АТ «Укрпошта», а також штемпеля на конверті, у якому до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, вказана заява була направлена апелянтом до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 20 вересня 2021 року, тобто, з дотриманням строків, передбачених ч.5 ст. 254 ЦК України (а.с. 75, 76). Після надходження до суду першої інстанції, заява представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат була зареєстрована в канцелярії суду 29 вересня 2021 року. На підставі викладеного, колегія суддів доходить до висновку, що заява про вирішення питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу подана представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Фомічовим І.О. 20 вересня 2021 року, тобто на п`ятий день після прийняття рішення у даній справі, з дотриманням строків, передбачених положенням ч.8 ст.141 ЦПК України. Одночасно, колегія суддів вважає безпідставними вимоги апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про ухвалення у справі нового судового рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом першої інстанції питання щодо стягнення судових витрат у справі по суті не розглядалось. Так, згідно ч.5 ст. 270 ЦПК України, додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. Таким чином, виключно у разі постановлення ухвали про відмову в прийнятті додаткового рішення, у суду апеляційної інстанції виникає передбачене законом право скасувати таке судове рішення та ухвалити нове по суті заявлених вимог. Оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, то у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для ухвалення нового судового рішення у справі. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав оцінку обставинам по справі, на підставі чого ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2021 року необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення з урахуванням висновків цієї постанови. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -, постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2021 року скасувати. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради) про визначення місця проживання дитини - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 17 травня 2022 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»