Постанова Львівський апеляційний суд № 439/87/22

Справа № 439/87/22 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М. Провадження № 33/811/421/22 Доповідач: Урдюк Т.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Галушки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Галушки Василя Васильовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 29 березня 2022 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок на користь держави. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 16 січня 2022 року о 02 годин 20 хвилин по площі Ринок, 34, що у місті Броди Львівської області, керував автомобільним транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito 109 CDI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками стану алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови), у встановленому законом порядку від проходження медичного огляду із метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, адвокат Галушка В.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 29 березня 2022 року скасувати та провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат Галушка В.В. покликається на те, що оскаржувана постанова судді є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, зокрема суддею першої інстанції під час розгляду справи не було дотримано норм процесуального права п.5 ч.1 ст.278, ч.2 ст.279 КУпАП у поєднанні з п.1, пп. «b», «d» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ч.1, п.п. 1,3,5 ч.2 ст.129 Конституції України, тим самим порушено право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд та право на захист. Як зазначає захисник, суддя першої інстанції залишив поза увагою обставини, які вказують на порушення інспектором Яремчуком Р.В. процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ№099772, зокрема останнім не було негайно і детально проінформовано ОСОБА_1 про характер і причини обвинувачення, зокрема про ознаки сп`яніння. Окрім цього, адвокат звертає увагу на те, що інспектором Яремчуком Я.В. не було виконано імперативного обов`язку щодо тимчасового вилучення посвідчення водія із зазначенням цього у протоколі та відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а також не складався акт огляду. Заслухавши доповідача, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення від 16 січня 2022 року серії ААБ№ 099772 (а.с.2), який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, з якого вбачається, що 16 січня 2022 року о 01 годин 40 хвилин по площі Ринок, 34, що у місті Броди Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito 109 CDI», р.н. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, розширені зіниці, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Від підписів в протоколі у його графах ОСОБА_1 відмовився, про що було зроблено відповідні відмітки із зазначенням того, що документи на право керування транспортними засобами у нього не вилучалися та тимчасовий дозвіл на керування йому не видався. Доводи апеляційної скарги адвоката Галушки В.В. про те, що ОСОБА_1 як водія не було відсторонено від керування автомобілем, що суперечить процедурі оформлення матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 266 КУпАП, та в нього не вилучалось водійське посвідчення, апеляційний суд не вбачає підставою для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, адже відсторонення особи від керування транспортними засобами чи ні не впливає на обсяг винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в частині відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини стверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 (а.с.6) та ОСОБА_4 (а.с.7), які своїми підписами засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», так і в найближчому медичному закладі. У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено фактів примусового надання таких пояснень свідками чи надання ними неправдивих свідчень. Факт відмови ОСОБА_1 як водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння також підтверджується відеозаписом (а.с.4), з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito 109 CDI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 16 січня 2022 року о 02 годин 20 хвилин на площі Ринок, 34, що у місті Броди Львівської області. Від проходження медичного огляду із метою виявлення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних засобів, так і в медичному закладі відмовився. Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. З огляду на те, що в працівників поліції виникла підозра щодо перебування водія автомобіля «Mercedes-Benz Vito 109 CDI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, в силу наявності запаху алкоголю, дії яких, зокрема в частині пред`явлення вимоги щодо необхідності проходження огляду, ним у встановленому законом порядку не оскаржувалися, у ході апеляційного розгляду таких порушень апеляційним судом не встановлено, відтак доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу. Окрім цього, апеляційний суд вважає, що хоч в протоколі про адміністративне правопорушення серед ознак алкогольного сп`яніння вказано розширені зіниці, що в силу наведених вище положень Інструкції не відноситься до ознак алкогольного сп`яніння, однак така ознака не встановлена і не визнана суддею першої інстанції як ознака алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу. Відповідно до п.10 Розділу ІІ Інструкції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. З аналізу наведеної норми вбачається, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння складається працівником поліції та може бути долучений до матеріалів протоколу лише у випадку проведення такого огляду поліцейським, а відтак з огляду на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, зокрема, на місці зупинки транспортного засобу, такий акт відносно останнього не складався. Як встановлено апеляційним судом, в оскаржуваній постанові суддею першої інстанції вирішено питання клопотання захисника про виклик і допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме відмовлено у його задоволенні з наведенням мотивів такої відмови, з якими погоджується апеляційний суд та не вбачає підстав для задоволення такого клопотання і під час апеляційного розгляду. На переконання апеляційного суду, суддя місцевого суду відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП повно, всебічно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи адвоката, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності таких висновків судді та не спростовують встановлені судом обставини, а тому підстави для скасування постанови судді першої інстанції відсутні. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, у тому числі права на захист, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Ураховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 29 березня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Галушки Василя Васильовича в його інтересах без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Урдюк Т.М.