Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 348/1954/21

Справа № 348/1954/21 Провадження № 22-ц/4808/652/22 Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Пнівчук О.В. суддів: Бойчука І.В., Томин О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного письмового провадження справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Яремчанського міського суду від 01 лютого 2022 року, у складі судді Матолич В. В., у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: У вересні 2021 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 24 вересня 2019 року у сумі 19985,91 грн. Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідачка з метою отримання банківських послуг 24 вересня 2019 року приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору б/н та отримання кредитної картки шляхом підписання відповідної анкети-заяви, згідно яких відповідачці було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, відповідачкою було порушено зобов`язання за умовами кредитного договору, у зв`язку з чим у неї станом на 16.08.2021 року виникла заборгованість перед АТ «Акцент-Банк» в сумі 19985,91 грн, що складається з: заборгованості за кредитом 13220,51грн грн, за відсотками 6765,40 грн. Просив суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати, пов`язані з розглядом справи. Рішенням Яремчанського міського суду від 01 лютого 2022 року позов АТ «А-Банк» до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 24 вересня 2019 року у сумі 13220,51 грн та 2270 грн сплаченого судового збору. Не погоджуючись з рішенням суду, представник АТ «А-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачка в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердила під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язалася в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладені на сайті Банку. Як убачається з розрахунку заборгованості, боржниця користувалася кредитом, значить ознайомилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодилася з ними. Зазначає, що до позову додано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який містить інформацію про умови кредитування, строки, процентну ставку, тощо, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відправлявся на вказаний в Анкеті-заяві відповідачкою номер мобільного телефону. Апелянт просив рішення суду в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки ціна позову в даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає. Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив із того, що позивачем доведено вимоги в частині стягнення тіла кредиту, оскільки з наданого розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач користувалась кредитними коштами, чим фактично визнала факт отримання нею таких кредитних коштів. Відмовляючи в частині стягнення заборгованості за відсотками, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що саме цей витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил розуміла відповідачка, ознайомилась та погодилась з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами. Судом встановлено, що 24.09.2019 року ОСОБА_1 згідно Анкети-заяви приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки та погодилася з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. При цьому, зазначена анкета-заява не містить посилань на конкретні умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом, тощо. До позовної заяви позивач додав копії Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» та тарифи користування кредитною карткою «Зелена». Із наданого банком розрахунку вбачається, що станом на 16 серпня 2021 року заборгованість відповідачки за кредитним договором складала 13220,51 грн заборгованості за кредитом та 6765,4 грн заборгованості за відсотками, всього 19985,91 грн. Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди ст. 638 ЦК України. У відповідності до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України). За статтями 526 та 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованою договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Особливостями договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначав банк. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про стягнення існуючої заборгованості по кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі щодо розміру і порядку нарахування процентів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № б/н від 24 вересня 2019 року, посилався також на Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який містить основні умови кредитування. Як вбачається із Паспорту споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», позичальника ОСОБА_1 було ознайомлено з інформацією про умови кредитування за типом кредитних карток «Універсальна», «Універсальна GOLD» та картка «Зелена», що підтверджується її підписом проставленим у вищевказаному паспорті. Зазначені типи кредитних карток містять різні умови кредитування, зокрема, відсоткову ставку за користування кредитом. Також зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо. Зазначена в цьому паспорті інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2020 року, тобто паспорт має тимчасовий характер. Разом з тим, із документів, наданих позивачем, не можливо встановити тип банківської картки, яку отримала ОСОБА_1 у зв`язку з підписанням 24 вересня 2019 року анкети-заяви, а отже і відсоткову ставку за користування кредитом, яка безпосередньо залежить від типу виданої банківської картки. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які наявні в матеріалах справи, не містять підпису позичальника ОСОБА_1 , а відтак, не може розцінюватися як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Крім того, матеріали справи не містять підтверджень того, що підписуючи анкету-заяву відповідачка погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які були долучені позивачем до матеріалів справи. Крім того, анкета-заява, підписана ОСОБА_1 від 24 вересня 2019 року не містить умов про те, що складовою невід`ємною частиною Договору банківського обслуговування є Паспорт споживчого кредиту. Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Позивачем не подано документів, які належним чином підтверджують умови кредитування та суму заборгованості за процентами за користування кредитом, оскільки з наявних матеріалів справи не можливо встановити тип банківської картки отриманої відповідачкою у зв`язку з підписанням анкети-заяви, кредитний ліміт, номер кредитної картки та процентну ставку, за якою здійснювалося нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, розглянувши справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши їх в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення із позичальника на користь банку заборгованості за кредитом та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за відсотками. За приписами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно підлягає залишенню без змін. Зважаючи на результати перегляду справи судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала скаргу. В силу вимог пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. Керуючись статтями 374, 375, 381384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення, а рішення Яремчанського міського суду від 01 лютого 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуюча О.В. Пнівчук Судді: І.В. Бойчук О.О. Томин