Постанова 4806 № 308/10765/20

Справа № 308/10765/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16.05.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., захисника адвоката Повха І.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді в режимі відеоконференції справу про порушення митних правил №33/4806/472/21, за апеляційною скаргою захисника адвоката Повха І.Д. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Київської області с.Яхни, мешканка АДРЕСА_1 , визнана винною у порушенні митних правил за ч.6 ст.481 МК України, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. судового збору. З протоколу про порушення митних правил №21539/30500/21 від 02.10.2020 та постанови судді від 14.06.2021 вбачається, що 02.10.2020 о 10 год. 08 хв. в зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав легковий автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі «GLA200», номер кузова № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_2 , де в якості пасажира слідувала громадянка України ОСОБА_1 , яка прямувала у приватних справах з Італії в Україну. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: ACMО «Інспектор» та ЄАІС України, внаслідок чого встановлено, що 29.12.2018 через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС України громадянкою України ОСОБА_1 в режимі «тимчасового ввезення» на митну територію України було ввезено легковий автомобіль марки «MERSEDES-BENZ», моделі А180», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_4 . Враховуючи наявність інформації в базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, в ході опитування ОСОБА_1 було з`ясовано, що 29.12.2018 даний транспортний засіб слідував на митну територію України режимі тимчасового ввезення відповідно до ч.4 ст.380 Закону України від 13.03.2012 № 4495- VI. -2- Відповідно до запису в базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби від 29.12.2018, громадянці України ОСОБА_1 було оформлено зобов`язання про зворотне вивезення зазначеного транспортного засобу № UA 305260/2018/002709 від 29.12.2018, в якому вона зобов`язалася вивезти вищезазначений транспортний засіб у термін до 27.02.2019. Станом на 02.10.2020 вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значиться, та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку тимчасового ввезення. Станом на 02.10.2020 строк тимчасового ввезення, легковий автомобіль марки «MERSEDES-BENZ», моделі А180», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_4 , ввезено ОСОБА_1 в режимі «тимчасового ввезення», перевищено більше ніж на тридцять діб. У своєму поясненні громадянка України ОСОБА_1 підтвердила факт не вивезення транспортного засобу із митної території України вчасно. Зі слів ОСОБА_1 вартість автомобіля «MERSEDES-BENZ», моделі А180», номер кузова № НОМЕР_3 складає 10000 євро, що згідно курсу НБУ станом на 02.10.2020 складає 333282,00 грн. Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 перевищила строк тимчасового ввезення на митну територію України, а саме: легкового автомобіля марки «MERSEDES-BENZ», моделі А180», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_4 , більше ніж на тридцять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 МК України. В апеляційній скарзі, захисник - адвокат Повх І.Д. просить змінити постанову суду від 14.06.2021 в частині накладення стягнення на ОСОБА_3 . Просить накласти неї стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Вважає, що суд наклав на ОСОБА_1 стягнення, без врахування її матеріально становища і таке є для неї непосильне, таким, що покладе її родину у скрутне матеріальне становище та фактично позбавить засобів для існування. Разом з тим, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад порушення митних правил, передбачений ч.6 ст.481 МК України, оскільки в її діях наявний склад правопорушення, передбачений ч.3 ст.481 МК України, редакція якої діяла на час вчинення правопорушення. Зокрема зазначає, що у ОСОБА_1 днем ввезення транспортного засобу є дата - 29.12.2018 , таким чином відповідальність за несвоєчасне зворотне вивезення наступає з 27.02.2019, отже у відношенні до ОСОБА_1 діяв МК України у редакції до 22.08.2019. За таких підстав захисник вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу у розмірі, який був встановлений санкцією ч.3 ст.481 МК України, в редакції станом на 22.08.2019, яка діяла на час вчинення правопорушення. Також, захисник просить врахувати, що ВР прийнято Закони №1402-ІХ та №1403-ІХ, які дозволяють на пільгових умовах розмитнювати автомобілі, які були ввезені на територію України до 31.12.2020 на іноземних номерах. Здійснення такого розмитнення можливе за умови сплати належних платежів та має наслідком звільнення особи від адміністративної відповідальності, за порушення митних правил, передбачених ст.ст.470,481,485 МК України. Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлена можливості скористатись таким пільговим періодом, розмитнити автомобіль та самостійно понести відповідальність за порушення митних правил, що діяли на день ввезення, добровільно сплатити штраф за дане правопорушення в розмірі 17000 грн. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника адвоката Повха І.Д., який частково підтримав апеляційну скаргу та змінив вимоги, просив закрити адміністративну справу у зв`язку з розмитненням транспортного засобу, представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., який заперечив змінену апеляційну скаргу, оскільки на момент винесення постанови судом першої інстанції норма, на яку посилається сторона захисту -3- не діяла, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що змінена апеляційна скарга підлягає до частково задоволення з таких підстав. Статтею 458 МК України порушення митних правил визначається, як адміністративне правопорушення, котре являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій із товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. У відповідності до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2018 через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС України громадянка України ОСОБА_1 в режимі «тимчасового ввезення» на митну територію України було ввезено легковий автомобіль марки «MERSEDES-BENZ», моделі А180», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_4 та станом на 02.10.2020, транспортний засіб не було вивезено за межі митної території України. Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. У відповідності до ч.2 ст.380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Згідно ч.6 ст.380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Відповідно до ч.5 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. -4- У відповідності до ч.6 ст.481 МК України адміністративна відповідальність настає за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. Апеляційний суд вважає, що обставини, за яких ОСОБА_1 порушила митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація її дій за ч.6 ст.481 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказами. Факт перевищення ОСОБА_1 встановленого ст.380 МК України строку тимчасового ввезення транспортного засобу легкового автомобіля марки «MERSEDES-BENZ», моделі А180», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_4 в режимі тимчасового ввезення до одного року, підтверджується доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №1539/30500/20 від 02.10.2020; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.10.2020; копією зобов`язання про зворотне вивезення транспортного засобу; доповідною запискою головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 м/п «Лужанка» Закарпратської митниці Держмитслужби Андріканич К.І. від 02.10.2020; електронним витягом з ЄАІС Держмитслужби. Апеляційний суд вважає, що зібрані у справі докази є достатніми та достовірно вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, які підпадають під ознаки ч.6 ст.481 МК України. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор Андріканич К.І., яка склала протокол про порушення митних правил, була упередженою при проведенні перевірки та складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , що в неї були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, а також про її зацікавленість у результатах розгляду справи на такі дані не вказується в апеляційній скарзі, у зв`язку із чим, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяла у межах наданих їй повноважень. При цьому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував і відсутність у матеріалах справи доказів про вжиття ОСОБА_1 будь-яких заходів, спрямованих на вивезення транспортного засобу за межі митної території України. Станом на 02.10.2020 ОСОБА_1 вищевказаний автомобіль за межі митної території України не вивезла, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 МК України, зазначеною особою подано не було. Доводи захисника адвоката Повха І.Д. про те, що дії ОСОБА_1 не підлягають кваліфікації за ч.6 ст.481 МК України, оскільки на момент виникнення у неї обов`язку вивезти транспортний засіб у зворотному напрямку, тобто на момент фактичного вчинення правопорушення, відповідальність за такі дії була встановлена ч.3 ст.481 МК України, апеляційний суд вважає не обґрунтованими з таких підстав. Бездіяльність у виді не вивезення транспортного засобу за межі митної території України є триваючим правопорушенням, яке пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. -5- Пунктом 9-5 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України, окрім іншого, визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п`ятою та шостою статті 481 цього Кодексу, виявлених у період з 22.08. по 31.12.2019 включно, тягне за собою застосування адміністративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статті. У даній справі порушення митних правил виявлено 02.10. 2020, на час дії статті 481 МК України в редакції від 22.11.2018, а тому бездіяльність ОСОБА_1 правильно розцінена як правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України, в редакції закону, що діяв на момент виявлення правопорушення. Посилання представника правопорушника на те, що дана норма не має зворотної дії в часі, суперечить теорії права та змісту ст.3 МК України, ст.8 КУпАП, згідно яких особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. За правилами статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду справи про триваючі порушення митних правил не пізніше, ніж шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Триваючими визнаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов`язок, або виконує його не повністю або неналежним чином. Оскільки вчинене ОСОБА_1 порушення митних правил є триваючим і вважається закінченим з моменту його виявлення, тому дії останньої кваліфікуються за ч.6 ст.481 МК України саме в тій редакції, яка діяла на час виявлення триваючого за часом правопорушення. У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про те, що застосування в цій справи ч.6 ст.481 МК України (в редакції Закону України №2612-VIII від 08.11.2018) порушує закріплений у ст.58 Конституції України принцип зворотної дії закону в часі є необґрунтованими, оскільки вказана норма МК України розповсюджується на діяння, скоєне і виявлене після набрання нею чинності (пряма дія закону в часі). Разом з тим, посилання сторони захисту на внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України, та ухвалення закону щодо встановлення пільгової ставки для розмитнення для автомобілів на єврономерах слід визнати обґрунтованими. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» №1403-IX від 15.04.2021, що введений в дію з 15.06.2021. Відповідно до п.9-8 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (відомості Верховної Ради України, 2012 року №№44-48, ст.522) до Закону України Про внесення змін до Митного кодексу України щодо спрощення митного оформлення транспортних засобів, установлено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», фізична особа, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним, має право вивезти за межі митної території України транспортний засіб особистого користування, що був у використанні і класифікується за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно УКТ ЗЕД, який перебував на митній території України станом на -6- 31.12.2020 у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, за умови добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 29.12.2021 до апеляційного суду захисник - адвокат Повх І.Д. в інтересах ОСОБА_1 подав копію митної декларації про розмитнення транспортного засобу легкового автомобіля марки «MERSEDES-BENZ», моделі А180», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_4 , копію квитанції про оплату послуг розмитнення транспортного засобу №16 від 03.11.2021та копію посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 04.11.2021, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 13.11.2021. Відповідно до вказаного Закону здійснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, та добровільною сплатою до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470,481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту. Враховуючи наведене, а також те, що на момент розгляду справи в апеляційному суді, ОСОБА_1 розмитнила транспортний засіб та сплатила кошти у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на підставі Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», №1403-IX від 15.04.2021, звільняє її від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.6 ст.481 МК України. Таким чином, обгрунтованими є доводи апеляційної скарги в частині необхідності скасування оскаржуваної постанови із зазначених вище підстав. Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. У відповідності до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. -7- На національному рівні Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29.06.2010 справа №17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз.3 п.п.3.1 п.3), а у рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 цей же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз.2 п.п.5.4 п.5). Відповідно до п.6 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність. З огляду на викладене, постанова суді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2021 підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України закриттю на підставі п.6 ст.247 КУпАП. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст.294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.247,294 КУпАП, ст.ст.527-530 МК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Змінену апеляційну скаргу захисника - адвоката Повха І.Д. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2021 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України скасувати, а провадження в справі відносно неї закрити на підставі п.6 ст.247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: