Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/3447/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/3447/21 пров. № А/857/23616/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., з участю секретаря судових засідань Смолинця А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, суддя у І інстанції Микуляк П.П., час ухвалення рішення 10 год 01 хв, місце ухвалення рішення м. Ужгород, дата складення повного тексту рішення 02 грудня 2021 року, ВСТАНОВИВ : У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом, у якому просив- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі ГУ НП) від 30 червня 2021 року № 1510 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого СКП відділення поліції №1 Берегівського РВП капітана поліції ОСОБА_2 », яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 260/3447/21 позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ГУ НП не забезпечило дотримання вимог частини 2 статті 19 Конституції України, оскільки обставини події з`ясовано неповно, без урахування усіх суттєвих поза розумним сумнівом факторів, обравши міру юридичної відповідальності з очевидно нерозумним перевищенням меж свободи адміністративного розсуду. У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ НП, яке просило таке скасувати та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. На обґрунтування своїх апеляційних вимог відповідач послався на невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції не розглядав спір, як факт допущення дисциплінарного проступку, а саме недобросовісне відношення позивача до виконання своїх службових обов`язків, порушення службової дисципліни, що виразилось у несенні служби без спеціальних засобів та одночасному перебуванні на службі із власним пристроєм для відстрілу гумовими кулями, порушенням умов ведення контролю наглядової справи на особу, яка перебуває на домашньому арешті, порушення ведення документації на службовий транспортний засіб та перешкоджання позивачем у проведенні службового розслідування, крім того, на момент проведення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 мав діюче дисциплінарне стягнення, наказ ГУ НП від 17 червня 2021 року № 1424 «сувора догана». Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, повторно на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16 червня 2021 року на виконання вимог наказу ГУ НП від 19 лютого 2021 року № 404 «Про створення постійно діючих оперативно-профілактичних мобільних груп з числа працівників ГУНП в Закарпатській області на території Закарпатської області» мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП було проведено перевірку дотримання службової транспортної дисципліни та законності під час несення служби у добових нарядах працівниками відділення поліції № 1 Берегівського РУП ГУ НП. У рапорті «Про результати перевірки відділів та відділень поліції ГУНП в Закарпатській області» працівниками відповідача було зроблено висновок про виявлення ряд недоліків під час перевірки відділення поліції № 1 Берегівського РУП 16 червня 2021 року, а саме: оперуповноважений СКП відділення поліції №1 Берегівського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у складі слідчо-оперативної групи відділення поліції та здійснюючи обслуговування викликів та повідомлень громадян, залишив у службовому кабінеті № 20 відділення поліції спеціальні засоби, а саме кайданки та газовий балончик. Окрім цього, він ніс службу у складі СОГ із табельною вогнепальною зброєю, яку отримав у черговій частині відділення поліції, та особистим спецзасобом для відстрілу гумовими кулями серії РМ № 8596, 1990 р.в., (із набоями у кількості 7 штук), дозвіл на який на момент перевірки пред`явити не зміг, аргументуючи тим, що забув його вдома; у службовому кабінеті № 20 на робочому столі ОСОБА_1 було виявлено наглядову справу, яка перебуває у його провадженні на особу, відносно якої судом, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заведену 13 травня 2021 року на ОСОБА_3 . У ході огляду було встановлено, що вказана контрольно-наглядова справа ведеться із порушеннями, а саме на сторінці № 2 (провадження додатку 2) у відомості про здійснення контролю за особою, яка утримується під домашнім арештом від 13 травня 2021 року, немає жодної відмітки (рапорта) про здійснення перевірок ОСОБА_3 ; під час перевірки дорожнього листа № 21210101934 за червень 2021 року на службовий автомобіль марки «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_1 , який вівся ОСОБА_1 , виявлено, що 16 червня 2021 року вказаний автомобіль виписаний з 08.00 17 червня 2021 року. Наказом т.в.о начальника ГУ НП від 18 червня 2021 року № 143 «Про створення дисциплінарної комісії та призначення службового розслідування» було призначено службове розслідування за фактом виявлених у ході перевірки ряду недоліків під час несення служби з боку оперуповноваженого СКП ОСОБА_1 . Висновки службового розслідування затверджені начальником ГУ НП 29 червня 2021 року. На підставі висновків службового розслідування наказом ГУ НП № 1510 від 30 червня 2021 року за порушення службової дисципліни, вимог статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1,2 розділу 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 10 розділу 13 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України затвердженої наказом МВС від 27 квітня 2020 року №357, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2020 року за №443/34726, пункту 9 та абзацу 4 частини 2 розділу III Інструкції про порядок використання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в частині негайного, інформування органів поліції щодо забезпечення виконання рішення суду, затвердженої наказом МВС від 13 липня 2016 року № 654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2016 року за № 1087/29217, пунктів 9,12 розділу III Порядку використання та зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 вересня 2018 року № 757 та пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, що виразилось у несенні служби без спеціальних засобів та одночасному перебуванні на службі із власним пристроєм для відстрілу гумовими кулями, порушенням умов ведення контролю наглядової справи на особу, яка перебуває на домашньому арешті, порушення ведення документації на службовий транспортний засіб та перешкоджанні у проведенні службового розслідування оперуповноваженого СКП відділу поліції № 1 Берегівського РУП ГУ НП капітана поліції ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України попереджено про неповну службову відповідність. ОСОБА_1 не погодився із притягнення до дисциплінарної відповідальності та звернувся до адміністративного суду з позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII). Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до приписів частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону № 580-VIII). Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут) затверджений Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Згідно із частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Згідно із приписами частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Як зазначено у статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Приписами частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту установлено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. За правилами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Згідно із частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина 3 статті 14 Дисциплінарного статуту). Як зазначено у частині 4 статті 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту). Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», який зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, було затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок № 893). Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: - висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку). Аналогічні за змістом положенням містяться у статтях 15, 19 Дисциплінарного статуту. Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо здійснення ОСОБА_1 обслуговування викликів та повідомлень громадян без отриманих спеціальних засобів (газового балончика та кайданок), апеляційний суд виходить із такого. Як свідчить наявна у матеріалах справи книга видачі й приймання озброєння ВП № 1 Берегівського РУП ГУ НП, позивачем було отримано такі спеціальні засоби: пластиковий кийок, бронежилет та каску. Відтак слід погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що відсутність у ОСОБА_1 під час обслуговування викликів та повідомлень громадян кайданок та газового балончика не може бути поставлена йому у провину і служити підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Окрім того, оскільки спецзасіб для відстрілу гумовими кулями знаходився у службовому кабінеті в особистій сумці позивача, то апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про несення служби ОСОБА_1 у складі СОГ із таким засобом за відсутності інших доказів його використання під час несення служби. Водночас дозвіл на вказаний спецзасіб для відстрілу гумовими кулями був виданий позивачу 21 травня 2020 року, фактична наявність такого відповідачем не заперечується, а сам лише факт відсутності його при собі у ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, не може бути причиною для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності через малозначність такого порушення та відсутність будь-яких негативних наслідків. Оцінюючи висновки відповідача про порушення ОСОБА_1 умов ведення контролю наглядової справи на особу, яка перебуває на домашньому арешті, апеляційний суд акцентує увагу на тому, що виходячи із наявного у матеріалах справи журналу реєстрації та обліку постанов, доручень ГУ НП, службових телеграм, запитів які надійшли на виконання до сектору КП Виноградівського ВП, а саме запису № 67 від 24 травня 2021 року, ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо застосування домашнього арешту, була передана на виконання старшому оперуповноваженому ОСОБА_4 , яким і була сформована наглядова справа та обліковувалася за ним. При цьому позивач у період з 24 травня 2021 року по 02 червня 2021 року перебував у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується наявним в матеріалах справи листком непрацездатності серії АЛВ № 570978, переданим своєчасно до кадрової служби відповідача. Водночас відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх документальних доказів на підтвердження факту як передачі вказаної наглядової справи ОСОБА_1 , так і призначення його відповідальним за її ведення. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про зворотнє з посиланням на пояснення працівників Берегівського РУП ГУ НП та погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставне твердження відповідача про порушення позивачем умови ведення контролю наглядової справи на особу, яка перебувала на домашньому арешті. У частині висновків відповідача, зроблених за наслідками перевірки дорожнього листа № 21210101934 за червень 2021 року на службовий автомобіль марки «Шкода Октавія», відповідно до якого вказаний транспортний засіб отримано з 08 год 00 хв 17 червня 2021 року наступний день (день повернення автомобіля), а не день реального отримання автомобіля 16 червня 2021 року, апеляційний суд зазначає таке. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 визнає допущену ним помилку у числовому зазначенні дати. При цьому апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що вказана описка у даті сама по собі не нанесла будь-яких шкідливих наслідків, оскільки відповідачем не спростовано того, що цей службовий автомобіль використовувався за призначення і був повернутий у справному вигляді позивачем. Відтак, вказані обставини не свідчать про умисне порушення позивачем вимог пунктів 9 та 12 розділу 3 Порядку використання та зберігання транспортних засобів Національної поліції України. При цьому апеляційний суд акцентує увагу на тому, що приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). З урахуванням наведених правових норм та встановлених у ході розгляду справи фактичних обставин апеляційний суд вважає, що оскаржуваний позивачем пункт 1 наказу ГУ НП від 30 червня 2021 року № 1510 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого СКП відділення поліції №1 Берегівського РВП капітана поліції ОСОБА_2 », яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, не відповідає зазначеним критеріям. При наданні оцінки встановленим під час проведеної мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП перевірки дотримання службової транспортної дисципліни та законності під час несення служби у добових нарядах працівниками відділення поліції № 1 Берегівського РУП ГУ НП обставинам відповідачем було проявлено надмірний формалізм і застосований до ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96). Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 260/3447/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 18 травня 2022 року.