Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 674/158/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 674/158/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шклярук В.М. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 18 травня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського сектору реагування патрульної поліції Новоушицького відділення поліції Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області - Мельника Олександра Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Відділення поліції №2 Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови серії ЕАК №2060636 від 03.02.2020 про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : в лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Поліцейського сектору реагування патрульної поліції Новоушицького відділення поліції Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області - Мельника Олександра Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Відділення поліції №2 Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови серії ЕАК №2060636 від 03.02.2020 про адміністративне правопорушення. Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18.11.2021 позов задоволено. Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2060636 від 03.02.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, скасовано, а справу закрито. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області та оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що матеріалами справи підтверджено порушення позивачем Правил дорожнього руху. З відеозапису видно, що позивач ввімкнув покажчик поволору вже після зміни напрямку руху, коли побачив службовий автомобіль працівників поліції. Однак, даний відеозапис суд першої інстанції не врахував, зазначивши, що наданий стороною відповідача відеозапис не можливо дослідити, у зв`язку із пошкодженням. Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 18.01.2021. Оскільки сторони в судове засідання 18.01.2022 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, суд ухвалою від 18.01.2022 визнав за можливе перейти з відкритого судового засідання до розгляду справи в порядку письмового провадження. Також вказаною ухвалою суд зобов`язав Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області надати суду до 24.01.2022 відеозапис, яким зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 доставлено до електронного кабінету Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області 10.02.2022. Оскільки станом на 05.04.2022 витребувані у відповідача матеріали до Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходили, суд ухвалою від 05.04.2022 повторно зобов`язав Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області надати суду до відеозапис, яким зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та розгляд справи про адміністративне правопорушення. Ухвалу суду від 05.04.2022 доставлено до електронного кабінету Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області 06.04.2022. 11.04.2022 від представника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області надійшов лист, в якому останній, окрім іншого, зазначає, що строк зберігання відеозаписів зроблених поліцейськими СРПП Новоушицького відділення поліції Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області Мельника О.С. - закінчився. 21.04.2022 до суду надійшов лист Відділення поліції №2 Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, у якому останнім повідомлено, що надати відеозапис, яким зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП від 03.02.2020, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неможливо, оскільки строк зберігання відеозаписів становить з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА - 30 діб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що поліцейським СРПП Новоушицького ВнП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мельником О.С. 03.02.2020 винесено постанову серії ЕАК №2060636 у справі про адміністративні правопорушення, згідно якої 03.02.2020 08:53:24, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не ввімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху, чим порушив п.9.2 "б" ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 425 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини викладені в постанові є надуманими, ніякими доказами не підтверджуються, а в судовому засіданні їх не встановлено. Крім того, доданий представником відповідача ГУНП в Хмельницькій області до відзиву відеозапис не можливо переглянути у зв`язку з пошкодженням. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306. Згідно з п.1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення позивачем вимог п.9.2.б ПДР України, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 122 КУпАП. Відповідно до п. 9.2 «б» ПДР, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Вказаний попереджувальний сигнал необхідний для інформування інших водіїв про зміну напрямку руху та надання їм можливості скоригувати свої дії (вибрати безпечну швидкість, перестроїтись в іншу смугу руху, тощо) з урахування відповідного маневру водія, який подає попереджувальний сигнал. Відповідно до пункту 9.4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом (пункт 1.10 ПДР України). Згідно до положень ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме на суб`єкта владних повноважень, у розглядуваній справі - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, покладено обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора поліції тощо, який би підтвердив саме факт порушення позивачем п. п. б п. 9.2 розділу

9. ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ СИГНАЛИ ПДР України, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що в суді першої інстанції представником ГУНП в Хмельницькій області до відзиву був доданий відеозапис, однак суд першої інстанції вказав, що цей відеозапис неможливо переглянути у зв`язку з пошкодженням. Відповідачем до апеляційної скарги було додано диск відеозапис, який також є пошкодженим, а тому Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 18.01.2022 та 05.04.2022 зобов`язував ГУНП в Хмельницькій області надати суду відеозапис, яким зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та розгляд справи про адміністративне правопорушення. Однак, на виконання вимог Сьомого апеляційного адміністративного суду, відповідачами подано листи, у яких зазначено про неможливість надання відеозапису, яким зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП від 03.02.2020, відносно ОСОБА_1 , оскільки строк зберігання відеозаписів вчинених поліцейським СРПП Новоушицького відділення поліції Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області Мельника О.С. закінчився. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що аналіз фактичних обставин справи, установлених під час розгляду справи, у їх взаємному зв`язку та сукупності, та мотивів, покладених в основу оскаржуваного судового рішення, дає підстави для висновку про недоведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини викладені в постанові ніякими доказами не підтверджуються, а тому постанова винесена без законних на те підстав, є протиправною та підлягає скасуванню. Отже, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано рішення суду першої інстанції та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.