Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/8284/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД __________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/8284/21 Головуючий І інстанції Потоцька Н.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 19.07.2021р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: 18.05.2021р. ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просиласуд: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи з 06.10.1997р. по 19.07.2002р. в ОВТФ «Елакс» (ОП ВТФ «Елакс»), медичний пункт, фельдшер, відповідно до архівної довідки від 06.10.2020р. №2336-К-11.1-21, виданою Департаментом архівної справи та діловодства, та заробітної плати за період її роботи з 22.07.2002р. по 05.10.2002р. включно у жіночій консультації, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку; - зобов`язати відповідача провести їй перерахунок пенсії із урахуванням заробітної плати за період її роботи з 06.10.1997р. по 19.07.2002р. в ОВТФ «Елакс» (ОП ВТФ «Елакс»), медичний пункт, фельдшер, згідно з архівною довідкою від 06.10.2020р. №2336-К-11.1-21, виданою Департаментом архівної справи та діловодства, та заробітної плати за період роботи з 22.07.2002р. по 05.10.2002р. включно у жіночій консультації, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Позовні вимоги обґрунтовані тим, щопри зверненні із заявою призначення пенсії позивачем була надана архівна довідка Департаменту архівної справи та діловодства від 06.10.2020р. №23.36-К-11.1-21, згідно з якою у період з 06.10.1997р. по 19.07.2002р. включно вона працювала в ОВТФ «Елакс» (ОП ВТФ «Елакс») медичний пункт, фельдшер,та отримувала заробітну плату, яка, у свою чергу,є підставою для проведення розрахунку пенсії із урахуванням вказаної заробітної плати за вказаний вище період. Однак, зазначена довідка не була врахована ГУ ПФУ в Одеській областіпри призначенні та нарахуванні позивачу пенсії, що, на її думку, є протиправним та порушує її право на гідне пенсійне забезпечення, передбачене чинним законодавством. Представник ГУ ПФУ в Одеській області надав до суду першої інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року (ухваленим в порядку спрощеного провадження) позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеський області стосовно відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи з 06.10.1997р. по 19.07.2002р. в ОВТФ «Елакс» (ОП ВТФ «Елакс»), медичний пункт, фельдшер, згідно з архівною довідкою від 06.10.2020р. №2336-К-11.1-21, виданою Департаментом архівної справи та діловодства. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеський області провести перерахунок позивачу пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи з 06.10.1997р. по 19.07.2002р. в ОВТФ «Елакс» (ОП ВТФ «Елакс»), медичний пункт, фельдшер, згідно з архівною довідкою від 06.10.2020р. №2336-К-11.1-21, виданою Департаментом архівної справи та діловодства.В іншій частині вимог - відмовлено. Стягнуто на користь позивача судові витрати за сплату судового збору у розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач 28.08.2021р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2021р. та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 31.08.2021р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Одеській області та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. 11.10.2021р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечувала щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просила оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом 2-ї інстанції можуть бути розглянуті в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України). Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. Позивач - ОСОБА_1 починаючи з 14.08.2017р. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, обчислену у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 04.11.2020р. позивач звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо переведення її на іншій вид пенсії: з пенсії «за вислугу років» - на пенсію «по досягненню пенсійного віку», а також нарахування пенсії з урахуванням заробітної плати, яку вона отримувала за період роботи в ОВТФ «Елакс» (ОП ВТФ «Елакс»), а саме з 06.10.1997р. по 19.07.2002р., згідно із довідкою від 06.10.2020р. №2336-К-11.1-21. 05.11.2020р. ГУ ПФУ в Одеській області було прийнято рішення №951380854157 - про переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший при страховому стажі - 35 років 3 місяці (враховано по 30.09.2020р.) та середньомісячній заробітній платі - 3953,60 грн. Крім того, листом від 24.11.2020р. №11144-11059/К-02/8-1500/20 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що згідно із заявою від 04.11.2020р.її було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком при страховому стажі - 35 років 3 місяці, середньомісячній заробітній платі - 3953,60 грн. за період з 01.07.2000р. по 31.07.2017р.відповідно до даних персоніфікованого обліку, розмір якої становить - 2100 грн., де: основний розмір пенсії - 1393,64 грн.; доплата до прожиткового мінімуму - 244,36 грн.; доплата за 5 років понаднормативного стажу - 69,68 грн.; доплата до мінімальної пенсійної виплати - 4,32 грн.; доплата до 100 грн. індексації з 01.05.2020р. - 75,63 грн.; доплата до 2100 грн. з 01.05.2020р.- 312,37 грн. 23.01.2021р. позивач звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із письмовою заявою, в якій просила провести перерахунок пенсії, для обчислення якої враховувати її заробітну плату за період роботи з 06.10.1997р. по 19.07.2002р. в ОВТФ «Елакс» (ОП ВТФ «Елакс»), медичний пункт, фельдшер, згідно з архівною довідкою від 06.10.2020р. №2336-К-11.1-21, виданою Департаментом архівної справи та діловодства, та заробітну плату за період роботи з 22.07.2002р. по 05.10.2002р. включно у жіночій консультації, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Разом із тим, листом ГУ ПФУ в Одеській області від 11.02.2021р. №1860-1363/К-02/8-1500/21 позивача було повідомлено, що оскільки, згідно з довідкою про заробітну плату від 06.10.2020р. №2336-К-11.1-21, період (страхового стажу) складає менше 60 місяців (з жовтня 1997р. по 30.06.2000р. - 33 місяці), то середньомісячний заробіток для обчислення пенсії визначено за період з 01.07.2000р. по 31.07.2017р.відповідно до даних персоніфікованого обліку. Таким чином, підстави для проведення перерахунку пенсії лише за період з 1997р. по 2002р. (як зазначено в зверненні) відсутні. Не погоджуючись із правомірністю вказаних дій та рішення відповідача, позивач звернулася до суду із даним позовом. Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, як наслідок, наявності підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Одеський області провести перерахунок позивачу пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи з 06.10.1997р. по 19.07.2002р. в ОВТФ «Елакс» (ОП ВТФ «Елакс»), медичний пункт, фельдшер, згідно з архівною довідкою від 06.10.2020р. №2336-К-11.1-21, виданою Департаментом архівної справи та діловодства. Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не може повністю погодитися із наведеними висновками суду першої інстанції та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з нормою ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом. За приписом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел регламентовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV. За змістом п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст.36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Відповідно до Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (ч.1 ст.9 цього Закону). Як передбаченоч.1ст.10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Тобто, положеннями Закону №1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії. Згідно з ч.ч.1,2ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо ж страховий стаж починаючи з 01.07.2000р. становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000р. незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абз.1 цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абз.3 ч.1 ст.24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01.07.2000р. до 01.01.2005р., а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до п.п.7,8,914 ст.11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абз.2 цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2ст.27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абз.1 цієї частини. При цьому, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000р. враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р. - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 (три) календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок же визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Частиною 1 ст.45 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше 3 (трьох) місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (ч.3 ст.45 Закону №1058-IV). З аналізу вищезазначених положень слідує те, що позивач за бажанням, подавши відповідну заяву та документи, має право на перерахунок пенсії, для обчислення якої враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000р. незалежно від перерв, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. У той же час, питання стосовно подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV»(затв. постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1). За п.1.1 Порядку №22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, або об`єднаного управління за місцем проживання (реєстрації). Згідно з п.2.1 цього Порядку, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку до заяви про призначення пенсії надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000р. (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату по 30.06.2000р. із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000р. становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000р. Як передбачено у п.2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо ж такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (п.4.1 Порядку №22-1). Відповідно до п.4.3 Порядку№22-1, не пізніше 10 (десяти) днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних у відповідності до абз.2пп.3 п.4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. За наслідком системного аналізу наведених норм права, колегія суддів зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до такої заяви необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2021р. у справі №809/493/18, яку судова колегія, з урахуванням ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин. Так, судом 1-ї інстанції встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 до своїх заяв від 04.11.2020р. та 23.01.2021р. додавалась архівна довідка від 06.10.2020р. №2336-К-11.1-21, яка видана Департаментом архівної справи та діловодства та в якій зазначено, що остання працювала в ОВТФ «Елакс» (ОП ВТФ «Елакс») медичний пункт, фельдшер. Втім, зі змісту вказаної архівної довідки від 06.10.2020р. №2336-К-11.1-21 про заробітну плату вбачається, що вона містить відомості стосовно 33 календарних місяців страхового стажу підряд у період до 01.07.2000р. (з жовтня 1997р. по червень 2000р.), тоді як згідно із вимогами вищезазначених правових норм довідка про заробітну плату повинна містити інформацію про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000р. Враховуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, судова колегія не погоджується із висновком суду 1-ї інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем насправді так і не було надано відповідачу належну довідку про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000р. Отже, за таких обставин, доводи апеляційної скарги є суттєвими та свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки викладеним вище обставинам справи та не застосував норми Закону і нормативно-правових актів, що врегульовують правовідносини, які виникли між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень. Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з положеннями ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок стосовно доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, варто звернути увагу на те, що твердження позивача щодо порушення її прав також мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях та суб`єктивній думці останньої. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом 1-ї інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року- скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 17.05.2022р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцова В.О. Скрипченко