Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5619/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5619/26 Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В., повний текст судового рішення складено 10.04.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Вербицької Н.В., судді Джабурія О.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 22.02.2026 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незастосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки при призначенні їй пенсії за віком; - зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком з 29.10.2025 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, з урахуванням вже отриманих сум пенсії. В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області, з 22.12.2014 їй була призначена пенсія за вислугу років, та в подальшому, за її заявою 29.10.2025 - призначена пенсія за віком. Позивач, зазначала, що розмір її пенсії за віком був неправильно обрахований, оскільки відповідач, при розрахунку пенсії застосував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, який було враховано під час призначення іншого виду пенсії за вислугу років. На думку позивача, в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком за нормами іншого Закону, тому показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні з якої сплачено страхові внески, повинен враховуватись відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2022-2024 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, в повному обсязі задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 . Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що в цій справі відбулось переведення з одного виду пенсії на інший, а тому відсутні законні підстави для застосування нового показника середньої заробітної плати, який застосовується при першому призначенні пенсії. Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області, з 22.12.2014 призначена пенсія за вислугу років відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ (як працівнику освіти), що також не заперечується сторонами по справі. З 29.10.2025 позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Відповідно до розрахунку розміру пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. 09.12.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій, окрім іншого, просила здійснити перерахунок та обчислити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії на підставі заяви від 29 жовтня 2025 року, відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачувати мені пенсію за віком в обрахованому розмірі з 29 жовтня 2025 року. Листом від 01.08.2026 за вих. №3956-44642/Є-02/8-26, ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що з 29.10.2025 її переведено на пенсію за віком обчислену як працюючій особі, при страховому стажі 40 років 4 місяці (коефіцієнт - 0,40333, враховано по 30.09.2025), середньомісячній заробітній платі 11447,76 грн (8913,83 грн середня заробітна плата за 2014- 2016 роки, проіндексована х 1,28427 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеній за період з 01.07.2000 по 30.09.2025 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становить 4724,63 грн, де: розмір пенсії за віком - 4617,23 грн; доплата за 10 років понаднормового стажу - 107,40 грн. Також, у листі вказано, що скільки позивач з 22.12.2014 отримували пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, проіндексованій відповідно до частини 2 статті 42 Закону. Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком). Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (надалі Закон №1058-IV). Преамбулою Закону №1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зазначені вище норми законодавства дають підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. У справі, яка розглядається, позивачу з 2014 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вона звернулася вперше у 2025 році. Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV. Отже, за обставинами справи має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 листопада 2024 року у справі №560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі №580/4901/22, від 25 березня 2025 року у справі №380/3740/24, від 30 вересня 2025 року по справі №460/26237/23, від 06 листопада 2025 року по справі №380/6353/24, від 27 листопада 2025 року у справі №520/23199/24. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням. Також доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія