Постанова Київський апеляційний суд № 372/4557/21

Справа № 372/4557/21 Суддя в І-й інстанції Висоцька Г.В. Провадження № 33/824/739/2022 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 02 травня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., за участі: захисникаособи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кулініченка Г.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 10 січня 2022 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 10 січня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючої вчителем початкових класів Академічного ліцею № 4 м. Обухів, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173? КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона, у період з лютого по листопад 2021 року, перебуваючи на посаді вчителя Академічного ліцею № 4, що в АДРЕСА_2 , здійснювала булінг (цькування) учасника освітнього процесу - учня, а саме малолітнього ОСОБА_2 , 2014 року народження, яке полягало в наступному. 11.01.2021 року під час уроку завдала фізичного болю учню 1-б класу ОСОБА_2 , вдаривши головою об парту; в подальшому, під час уроків, у невстановлений судом точний час, притискала палець ОСОБА_2 під час слідкування за текстом, завдаючи йому фізичного болю; 28.10.2021 року під час уроку вдарила по спині рукою, так як ОСОБА_2 , учень вже 2-б класу, крутився за партою. Також, ОСОБА_1 окрім фізичного насильства застосувала в цей період з лютого по листопад 2021 року психологічне насильство відносно ОСОБА_2 , за допомогою крику, образ, залякування, в своїй сукупності її дії призвели до емоційного пригнічення дитини, небажання відвідувати навчальний заклад, чим спричинили шкоду, як фізичному, так і психічному здоров`ю малолітнього ОСОБА_2 . У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказала на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. На переконання апелянта суд, прийняв постанову керуючись фактично особистими міркуваннями, які не ґрунтуються на зібраних у справі доказах. Формулювання правопорушення, яке було визнане судом доведеним, не містить конкретизації насильницьких дій по відношенню до потерпілого, часу його вчинення, а також констатації наслідків цих дій та встановлення їх систематичності, що з об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173? КУпАП підлягають обов`язковому доказуванню. Сама по собі констатація здійснення булінгу (цькування) за період з лютого по листопад 2021 року, на думку апелянта є неконкретним та не ґрунтується на будь-яких доказах. Крім цього, цей період фактично охоплював всі шкільні канікули, її відпустку, тощо. ОСОБА_1 звернула увагу на те, що суддя суду першої інстанції сформулювала обвинувачення, яке відрізняється від того, що було висунуте у протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 заперечувала факт завдання удару ОСОБА_2 11 лютого 2021 року зазначивши про те, що того дня, по закінченню уроків провела Вишню ОСОБА_2 до бабусі, яка у подальшому почала пред`являти претензії щодо побиття її онука. Апелянт вказала на те, що постанова судді ґрунтується на поясненнях бабусі ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , яка не є його опікуном, оскільки у нього є мати. При цьому, ні ОСОБА_2 , ні його мати судом не допитувалися. Крім цього, на думку ОСОБА_1 суд безпідставно при прийнятті постанови не врахував пояснення свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , пояснення яких ставили під обґрунтований сумнів факт завдання удару ОСОБА_2 11 лютого 2021 року. Крім цього апелянт звернула увагу на те, що по факту поставленого їй у вину притискання пальця ОСОБА_10 11 лютого 2021 року, протокол комісії від 12 лютого 2021 року вказані обставини не підтвердив. ОСОБА_1 вказала також на дату поставленого їй у вину правопорушення - 11 лютого 2021 року та дату прийнятої постанови - 10 січня 2022 року, що свідчить про притягнення її до адміністративної відповідальності поза строками встановленими законодавством. Просила постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Вислухавши пояснення: захисника Кулініченка Г.В., який доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Як вбачається із постанови судді суду першої інстанції від 10 січня 2022 року, суддею, за результатами судового провадження були констатовані типові ознаки булінгу (цькування) у діях ОСОБА_1 , зокрема: систематичність (повторюваність) діяння, яке мало продовжуваний характер, триваючи з лютого по листопад 2021 року; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Однак, такий висновок судді не ґрунтується ні на вимогах КУпАП, ні на матеріалах справи. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед інших, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Рішення у справі про адміністративне правопорушення ухвалюється на підставі доказів, які оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 252 КПК України). Статтею 251 КПК України дане поняття доказів у справі про адміністративне правопорушення та визначені процесуальні джерела доказів, якими у тому числі є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновок експерт, речові докази, документи. У ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 280 КУпАП підлягає з`ясуванню зокрема те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Зазначених вимог закону у ході провадження у цій справі дотримано не було. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173? КУпАП, а саме булінгу (цькуванні), проявляється у діянні учасників освітнього процесу, яким є: умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу; наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого; наявністю причинного зв`язку із діянням та його наслідками. Аналіз положень ст. 245 КУпАП та ст. 280 КУпАП у їх взаємозв`язку дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає доведенню наявність усіх складових об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, поставленого особі у вину. У відповідності до ч.1 ст.256 КУпАП, якою урегульовані вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та ч.2 ст. 283 КУпАП якою урегульовані вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення, у їх поєднанні із вимогами ст. 280 КУпАП як при викладенні обставин вчинення адміністративного правопорушення у протоколі, так і при формулюванні суддею у постанові обставин доведеного адміністративного правопорушення є необхідним зазначення усіх складових об`єктивної сторони того адміністративного правопорушення, яке поставлене особі у вину із обов`язком зазначення його наслідків, що передбачені у диспозиції відповідної статті КУпАП. Між тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 428979 від 23.11.2021 року поліцейським не було зазначено про наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого по епізодах від 11.02.2021 року - «під час уроку завдала фізичного болю учню 2-Б класу ОСОБА_2 , 2014 р.н., а саме вдарила головою об парту, періодично тисла даному учню на палець під час слідкування за текстом»; та 28.10.2021 року - «під час уроку, вдарила по спині рукою так як ОСОБА_2 крутився за партою», що указує на не викладення у відповідному протоколі обставин, які указують на наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173? КУпАП. Суд зважає на те, що протокол серії ВАБ № 428979 від 23.11.2021 року фактично не містить даних про те, які саме насильницькі дії були вчинені порушником по відношенню до потерпілого з конкретизацією кожного випадку та часу його вчинення, які наслідки викликали вказані дії у потерпілих, чи мало діяння систематичний характер. В даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені відомості про негативні наслідки протиправних дій ОСОБА_1 у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю конкретного потерпілого за кожним конкретним епізодом насильницьких дій, які в сукупності підпадали би під ознаки булінгу.На ці порушення суддя місцевого суду уваги не звернув, а при викладенні у постанові від 10.01.2022 року сутності доведеного адміністративного правопорушення фактично вийшов за межі поставленого у вину ОСОБА_1 обвинувачення, виклавши формулювання обвинувачення із зазначенням наслідків, зазначених у диспозиції ч.1 ст.173? КУпАП, збільшивши фактично обсяг формулювання обвинувачення. Поза увагою судді залишилось те, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173? КУпАП, що був вчинений 11.02.2021 року та 28.10.2021 року. Так, фактично постанова судді ґрунтується на поясненнях свідка ОСОБА_6 - бабусі учня ОСОБА_2 . Між тим, зібраним матеріалам у їх сукупності та взаємозв`язку належна оцінка дана не була, що перешкодило судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Зокрема, матеріали справи не містять протоколу допиту потерпілого - ОСОБА_2 , який є потерпілим у даному провадженні, за участі психолога або працівника освіти, а також пояснень свідків, безпосередніх очевидців події. Не дивлячись на те, що подія адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні доводиться доказами, вичерпний перелік джерел яких наведений у ст. 251 КУпАП, матеріали справи не містять доказів, якими би ці обставини підтверджувались. При цьому, суд вважає, що наявність лише одних пояснень свідка ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_11 є не достатнім для притягнення особи до відповідальності із урахуванням того, що як у кримінальному процесі, так і у процесі у справах про адміністративні правопорушення діє принцип змагальності сторін та забезпечення доведеності вини, а сукупність доказів повинна оцінюватись з точки зору їх достатності та взаємозв`язку. За відсутності сукупності доказів є неможливим визнання доведеності вини у вчиненні відповідного правопорушення. При цьому, суд звертає увагу на необґрунтованість висновку судді щодо критичного ставлення до висновку психолога, який міститься у матеріалах справи, висновок якого констатував відсутність булінгу з боку ОСОБА_1 до дітей. Крім цього, заслуговують на увагу також і доводи апеляційної скарги захисника про складання протоколу про адміністративне правопорушення по епізоду булінгу від 11.02.2021 року та накладення стягнення судом поза строками встановленими законодавством для притягнення до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. За правилами ч.2 ст.38 КУпАП,якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 поставлено у вину епізод булінгу від 11.02.2021 року. Натомість сам протокол серії ВАБ № 428979 був складений 23.11.2021 року, тобто поза межами строків, які випливають зі змісту положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Залишивши поза увагою дану обставину суд, за наявності підстав для закриття провадження (ч.2 ст.38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП), визнав ОСОБА_1 винною та наклав стягнення по епізоду булінгу від 11.02.2021 року. Наведене указує на недоведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173? КУпАП. Неврахування цих обставин призвело до постановлення суддею місцевого суду необґрунтованої постанови про визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173? КУпАП. У зв`язку із цим, постанова судді Обухівського районного суду Київської області від 10 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 10 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.173? КУпАП закрити із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю у її діях події і складу даного адміністративного правопорушення. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Ігнатюк