Постанова 4824 № 756/13160/20

Справа № 756/13160/20 Суддя в І-й інстанції Андрейчук Т.В. Провадження № 33/824/1211/2021 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 19 квітня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що вона, ухилялася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому, що 29.09.2020 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 , її син ОСОБА_2 наніс удар олівцем у груди малолітньому ОСОБА_3 2014 року народження. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послалася на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Звернула увагу на те, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. ОСОБА_1 заперечувала встановлені судом першої інстанції обставини щодо неналежного здійснення нею своїх обов`язків щодо виховання свого сина вважаючи їх надуманими та безпідставними. На думку апелянта, у даному провадженні не було встановлено конкретних обов`язків, які вона неналежно виконувала щодо виховання малолітнього сина, у чому вони проявилися та у якій формі вчинялися. Крім цього, ОСОБА_1 звернула увагу і на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про свідків і потерпілих, відомості про яких на її думку є необхідними для вирішення справи. Просила скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Вислухавши пояснення: ОСОБА_1 , яка подану апеляційну скаргу підтримала, підтвердила її доводи та просила її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП проявляється в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Суддею місцевого суду обґрунтовано визнано те, що диспозиція ч.1 ст. 184 КУпАП є бланкетною нормою, тобто такою нормою права, яка відсилає до норм іншого законодавчого акта. Є обґрунтованими і висновки судді про те, що при формулюванні сутності правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає відповідні обов`язки батьків по вихованню дітей, є обов`язковою. Поряд із цим, поза увагою судді залишилось те, що при формулюванні у протоколі сутності вчиненого правопорушення поліцейськими не було зазначено які конкретні обов`язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина не виконала ОСОБА_1 , та якою нормою права ці обов`язки передбачені. Наведене дає підстави стверджувати, що поліцейськими не було сформульоване належне фактичне обвинувачення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, чим було грубо порушене її право на захист. Пославшись у мотивувальній частині постанови на ряд нормативних документів, якими передбачені відповідні обов`язки батьків, суддя фактично вийшов за межі висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, чим було істотно порушене її право на захист. Пославшись у мотивувальній частині постанови на те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП підтверджуються матеріалами справи, а зібрані у справі докази узгоджуються між собою та містять дані про обставини ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків по вихованню свого неповнолітнього сина, суддя у постанові не зазначив жодного доказу, якими доводиться як винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в цілому, так і окремих обставин справи зокрема. Аналіз матеріалів справи дає підстави стверджувати, що таких доказів у ході провадження у цій справі здобуто не було. Підставою для складання протоколу у даній справі став факт завдання сином ОСОБА_1 - малолітнім ОСОБА_2 удару в груди олівцем малолітньому ОСОБА_3 . Між тим, на думку суду, сам по собі факт нанесення такого удару не указує на ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина. Суд звертає увагу на те, що у ході провадження у цій справі не було встановлено те, чи умисно чи через необережність був нанесений зазначений вище удар, що могло мати значення для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу поставленого їй у вину правопорушення. Підсумовуючи викладене суд констатує те, що у ході провадження у цій справі не було з`ясовано те, від яких конкретних обов`язків по забезпеченню необхідних умов життя, навчання та виховання її неповнолітнього сина ухилилася ОСОБА_1 , якими конкретно нормативним актами передбачені ці обов`язки із зазначенням цих нормативних актів, у чому проявилося це ухилення, чи є факт завдання її малолітнім сином удару олівцем іншому малолітньому наслідком ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків та якими доказами підтверджуються обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Наведені обставини у своїй сукупності указують на відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП. Неврахування цих обставин призвело до прийняття суддею постанови, яка не ґрунтується на вимогах закону. У зв`язку із цим постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню. Оскільки матеріалами справи не доведена наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП провадження у цій справі підлягає закриттю із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю події цього адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Ігнатюк