Ухвала КАС ВС № 990/69/22

УХВАЛА 12 травня 2022 року Київ справа №990/69/22 адміністративне провадження № П/990/69/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України, треті особи: Президент України, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, У С Т А Н О В И В: 22 лютого 2022 року засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через Державну установу «Чернігівський слідчий ізолятор» позов до Верховної Ради України, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2019 року у справі «Петухов проти України (№2)» (заява № 41216/13) та рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року №6-р(ІІ)/2021 (справа №3-349/2018/4800/18, 1328/19, 3621/19,6/20) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81, частини 1 статті 82 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 82 Кримінального кодексу України та за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81 Кримінального кодексу України (справа про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі). 2) зобов`язати Верховну Раду України протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення привести нормативне регулювання, установлене статтями 81, 82 Кримінального кодексу України, у відповідність до Конституції України, рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2019 року у справі «Петухов проти України (№2)» (заява № 41216/13) та рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021; 3) стягнути з Верховної Ради України моральну шкоду в сумі 200000 грн. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що Верховна Рада України допускає протиправну бездіяльність, оскільки протягом тривалого часу після прийняття рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2019 року у справі «Петухов проти України (№2)» (заява № 41216/13) та рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 не вносить відповідних змін до чинного законодавства України, які би відновили порушені права осіб, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, на пом`якшення покарання або на умовно-дострокове звільнення від призначеного покарання. Частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів, які мають своїм завданням справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині другій статті 19 КАС України, а саме справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Відповідно до частини четвертої статті 22, частини першої статті 266 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України. Статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України під час сесій на її засіданнях (стаття 91 Конституції України). Згідно з пунктом 3 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить прийняття законів. При цьому, здійснюючи законотворчий процес, Верховна Рада не виконує владних управлінських функцій, які можуть бути предметом оскарження. Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені лише ті акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, які прийнято, вчинено, допущено у правовідносинах, у яких Верховна Рада України реалізовує свої владні (управлінські) повноваження. Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року (справа №9901/787/18), від 11 березня 2020 року (справа №9901/11/20), від 13 травня 2020 року (справа №9901/527/19). Предметом цього позову є бездіяльність Верховної Ради України, яка, на думку позивача, полягає у не приведенні положень законодавства України у відповідність до рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2019 року у справі «Петухов проти України (№2)» (заява № 41216/13) та рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021. Отже, позовні вимоги стосуються законотворчої діяльності відповідача, під час здійснення якої парламент не реалізовує публічно-владних управлінських функцій. Таким чином, цей спір не є публічно-правовим спором у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. Оскільки розгляд цього спору з урахуванням його предмету і суб?єктного складу перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз`яснення позивачеві, до суду якої юрисдикції належить його вирішення, немає. Керуючись статтями 170, 248, 266, 295 КАС України, У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, треті особи: Президент України, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

2. Ухвала суду може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п?ятнадцяти днів з дня її складення.

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Суддя С.А. Уханенко