Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/8845/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/8845/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк Михайло Васильович Суддя-доповідач - Сушко О.О. 12 травня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для житлової забудови, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,10 га, яка є сформованою за кадастровим номером 8000000000:79:562:0001, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача на найближчому пленарному засіданні розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для житлової забудови, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,10 га, яка є сформованою за кадастровим номером 8000000000:79:562:0001, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням від 18.03.2021 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок: землі житлової та громадської забудови комунальної форми власності, для житлової забудови, орієнтовною площею 0,10 га, яка є сформована, має кадастровий номер 8000000000:79:562:0001 (загальна площа 86,4814 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території міста Києва (Голосіївський район, вулиця Академіка Заболотного). У відповідь на таке клопотання, Департамент земельних ресурсів Київської міської ради, листом від 29.04.2021 року № 0570202/1-9290 роз`яснив, що відповідно до статті 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі особи, яким земельна ділянка надана у власність чи користування (оренду). Оскільки позивач не є землевласником чи землекористувачем, підстави для підготовки згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок в Департаменті відсутні. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. У відповідеості до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. За змістом ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Тобто, орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права наведена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 09.10.2020 у справі № 1840/3664/18. Також, слід звернути увагу, що законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З цією метою частиною п`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць. Водночас є обґрунтованими доводи позивача про те, що оскільки бажана земельна ділянка розташована в межах сформованої земельної ділянки, яка має кадастровий номер, то її подальше формування здійснюється за технічною документацією, а не проектом землеустрою. Однак ця обставина не звільняє відповідача від обов`язку вирішити подане позивачем клопотання в порядку, визначеному статтею 118 ЗК України, з урахуванням положень статті 79-1 ЗК України, шляхом прийняття у місячний строк рішення органу місцевого самоврядування про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності відповідної територіальної громади. Вказаний висновок суду підтверджується правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 802/1447/17-а, від 23.10.2020 у справі № 80/1535/17-а та від 21.01.2021 у справі № 120/1615/20-а. Натомість, з матеріалів справи встановлено, що відповідач у неналежний спосіб розглянув клопотання позивача від 18.03.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, надавши за результатами його розгляду відмову у формі листа від 29.04.2021 року. Відтак, надіслання вказаного листа структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради, а саме Департаментом земельних ресурсів, не може вважатися вирішенням безпосередньо Київською міською радою як органом місцевого самоврядування в розумінні положень Земельного кодексу України питання щодо надання або відмову у наданні громадянину дозволу на розробку проекту землеустрою (технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок). Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 30.11.2020 у справі № 1140/2559/18 та від 24.06.2020 у справі № 555/872/17. Слід зазначити, що Департамент земельних ресурсів не є тим органом, який уповноважений приймати рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. В силу пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі Положення № 182/342), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міськради та виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації). За правилами пункту 3.11 Положення № 182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міськради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб. Частиною першою статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 (далі Регламент), встановлено, що суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом. Згідно з ч. 11 ст. 37 Регламенту проекти рішень про передачу земельних ділянок у власність громадянам, приватизацію земельних ділянок громадянами, а також про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянам та юридичним особам можуть подаватись і голосуватись як одне загальне рішення, в якому кожен пункт може обговорюватись окремо. Підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 (далі Порядок №241/2463), передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність (в оренду). В силу положень підпункту 2.1 пункту 2 Порядку № 241/2463 зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення (підпункт 2.2 пункту 2 Порядку № 241/2463). Заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а також заяви про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки та на поділ чи об`єднання земельних ділянок у строк, що не перевищує один робочий день, передаються приймальнею Київради з земельних питань до секретаріату Київської міської ради для підготовки резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови секретаря Київської міської ради. Секретаріат Київської міської ради у строк, що не перевищує трьох робочих днів, передає резолюцію (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови секретаря Київської міської ради разом із заявами, визначеними пунктом 2.9 цього Порядку, до приймальні Київради з земельних питань (підпункти 2.9, 2.10 пункту 2 Порядку № 241/2463). У відповідності до підпункту 10.1 пункту 10 Порядку № 241/2463 у разі передачі земельної ділянки у власність чи користування за рахунок частини сформованої земельної ділянки із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва ініціатором поділу такої земельної ділянки виступає Департамент земельних ресурсів або зацікавлена особа. Така ініціатива з боку Департаменту земельних ресурсів реалізується шляхом інформування Київської міської ради про необхідність поділу земельної ділянки. Відтак, суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київської міської ради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів. Тобто Департамент уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти рішень з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради, проте не приймати самостійно рішення з питань надання чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з земель комунальної власності замість Київської міської ради. В свою чергу, Земельний кодекс України не пов`язує вирішення відповідною міською радою питання про прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою із фактом проходження проекту такого рішення в органах та підрозділах міської ради. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 826/8844/16, від 14.01.2019 у справі № 826/8870/16, від 16.07.2019 у справі № 826/8843/16, від 12.09.2019 у справі № 826/3163/16. Крім того, за висновками Верховного Суду (постанова від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17) відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, оскільки Київською міською радою не прийнято рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, позов в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача за результатами розгляду його клопотання підлягають задоволенню. Позивач також просить суд захистити його порушені права та інтереси у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні розглянути його клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Норму аналогічного змісту закріплено також у пункті 11 частини другої статті 245 КАС України. Тому, з огляду на предмет спору та обставини справи, позовні вимоги щодо покладення на відповідача обов`язку розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок узгоджуються з повноваженнями суду при вирішенні справи по суті, а прийняття судом такого рішення забезпечуватиме ефективний захист прав та інтересів позивача, порушених незаконною бездіяльністю відповідача. І хоча закон зобов`язує орган місцевого самоврядування у місячний строк прийняти рішення про надання чи відмову у наданні громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є прийнятним обране позивачем формулювання "на найближчому пленарному засіданні", що також відповідатиме інтересам самого відповідача. Разом з тим, суд не вдається до оцінки правомірності підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, зазначених у листі за № 0570202/1-9290 від 29.04.2021. Слід врахувати, що такий лист немає самостійного правового значення, оформлений всупереч визначеній законом процедурі та не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України. Крім того, рішення за результатами розгляду клопотання позивача має прийматися колегіальним органом, а саме Київською міською радою, і лише в такому разі йому може надаватися правова оцінка по суті. Також позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, у випадку задоволення позову. Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішується судом залежно від обставин кожної адміністративної справи та є його розсудом, а не обов`язком. Згідно приписів ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Тому, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а обставини справи не вказують на необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення в зобов`язальній частині, клопотання позивача є передчасним. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.