Ухвала КГС ВС № 916/514/21

УХВАЛА 12 травня 2022 року м. Київ cправа № 916/514/21 Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства Фірми "В.Е.Е." на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2021 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блаз" до: 1) Приватного підприємства Фірми "В.Е.Е."; 2) Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області; 3) Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання незаконними та скасування розпорядження, рішення і свідоцтв про право власності, припинення права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, ВСТАНОВИВ: 28.02.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватне підприємство Фірма "В.Е.Е." звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 (повний текст постанови складено 10.02.2022) та рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2021. За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно із положеннями частин другої та п`ятої статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022, позов задоволено в частині визнання незаконним та скасування рішення Виконкому Таїровської селищної ради №417 від 30.11.2006; визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно - кафе-бар (торговий павільйон "Бутербродна"); зобов`язання Приватного підприємства Фірму "В.Е.Е." звільнити приміщення кафе, 24К/, площею 72,0 м2, що є складовою належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Блаз" будівель ринку (торгові павільйони та спорудження) супермаркету "Таїровський", за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, будівлі ринку, по вул. Вільямса кут Ільфа і Петрова, від належних Приватному підприємству Фірмі "В.Е.Е." майна та речей; у задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено. У касаційній скарзі Приватне підприємство Фірма "В.Е.Е." просить судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог (2 немайнові та 1 майнова вимога) та прийняти рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі. Згідно з приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На момент звернення з даним позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн. За 2 вимоги немайнового характеру скаржник має сплатити 9 080,00 грн (2 немайнові вимоги х 2 270,00 грн х 200%) Разом з тим, позовна вимога про зобов`язання звільнити приміщення має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що справа не зареєстрована в підсистемі (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", а касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у суді касаційної інстанції матеріали справи №916/514/21 відсутні, тому Суд позбавлений можливості перевірити вартість майна за майновою вимогою і визначити вірний розмір судового збору, з доданих до касаційної скарги матеріалів. Отже скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду докази експертної оцінки вартості майна, наявної в матеріалах справи. До касаційної скарги скаржником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Водночас, до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтоване тим, що скаржник на момент подання касаційної скарги позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв?язку з відсутністю грошових коштів у необхідному розмірі. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Колегія суддів звертає увагу скаржника, що частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Визначений частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону. Оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд касаційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії. Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Таким чином, у зв`язку з відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 9 080,00 грн (2 вимоги немайнового характеру х 2 270,00 грн х 200%), а також надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належний розрахунок розміру судового збору у повному розмірі за формулою: ?вартість спірного майна х 1,5 % х 200 %?, виходячи із вартості спірного майна, обґрунтування його вартості з відповідними доказами, та відповідно докази сплати судового збору на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом з підтвердженням зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства Фірми "В.Е.Е." залишити без руху до 13.06.2022.

2. Встановити Приватному підприємству Фірми "В.Е.Е." строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Приватному підприємству Фірми "В.Е.Е." надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка,

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Г.М. Мачульський