Постанова 4820 № 686/25170/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/25170/21 Провадження № 22-ц/4820/672/22 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Гриньова А.М. за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/25170/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2022 року (суддя Карплюк О.І) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів. Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 зазначав, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 31.08.2021 ухвалено стягувати з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 3500 грн щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 24.02.2021 і до їх повноліття. Позивач вказує, що на його утриманні також перебуває ще одна малолітня дитина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку. Також, позивач посилається на те, що його заробітна плата є єдиним джерелом доходу, з яких він добровільно сплачує аліменти, утримує свою малолітню дитину ОСОБА_6 та його матір, купує необхідні для дітей речі, а решта коштів використовується ним для проживання. Тому, ОСОБА_2 просив зменшити розмір аліментів, що стягуються із нього на користь ОСОБА_3 на підставі постанови Хмельницького апеляційного суду від 31.08.2021 з твердої грошової суми до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення ними повноліття. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що постановою Хмельницького апеляційного суду у справі №686/4943/21 від 31.08.2021 стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей в розмірі 3500 грн щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.02.2021 і до досягнення ними повноліття. Проте, у позивача змінились обставини, що повинні враховуватися судом при визначенні розміру аліментів. Так, на його утриманні також перебуває ще одна малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та матір останньої ОСОБА_7 (є цивільною дружиною ОСОБА_2 ), яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку та не працює. Апелянт вказує, що його заробітна плата є єдиним джерелом доходів, з яких він добровільно сплачує аліменти, утримує ще одну свою малолітню дитину та її матір, купує необхідні для дітей речі, а решта коштів використовується ним для проживання і нерухомим та рухомим майном він не володіє. Також, апелянт посилається на те, що з урахуванням вищевказаних обставин, наявні підстави для зменшення розміру стягуваних аліментів на користь відповідачки на утримання дітей з твердої грошової суми на частку від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше визначеного законом рівня. І тоді загальний розмір стягуваних із нього аліментів становитиме 1/2 частину його доходу на утримання трьох дітей. Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 погоджується із висновками суду першої інстанції та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. Так, відповідачка зазначає, що доказів на підтвердження факту проживання ОСОБА_2 з громадянкою ОСОБА_7 та факту її утримання та утримання їхньої дитини саме позивачем матеріали справи не містять. Також, відповідачка вказує, що позивачем надавались довідки з місця роботи про заробітну плату, але він приховував і приховує від суду тимчасові доходи, як співак та ведучий розважальних заходів. ОСОБА_3 посилається на те, що позивач нічого не купує дітям і протягом двох місяців не сплачує коштів на їх утримання та участі у вихованні дітей не приймає. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України). Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для зменшення розміру аліментів, визначених постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року. Однак, через повну відсутність у судовому рішенні обґрунтування мотивів відмови суду першої інстанції у задоволенні позову судова колегія вважає, що оскаржуване рішення підлягає зміні із викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Встановлено, що предметом та підставою позову ОСОБА_2 є зменшення розміру аліментів саме шляхом зміни способу їх стягнення з твердої грошової суми на частку від його доходу (заробітку) через зміну його сімейного стану та, як наслідок, зміну матеріального стану. Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 157 цього Кодексу. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Відповідно до положень частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно частин 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2021 року у справі №686/4943/21, з врахування ухвали цього ж суду про виправлення арифметичної помилки від 24 травня 2021 року, шлюб, укладений 28.05.2005 в МВ РАЦС ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2395 грн щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.04.2021 і до досягнення ними повноліття (а.с.3-4). Постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2021 року та ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2021 в частині стягнення аліментів змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 3500 грн щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 лютого 2021 року і до досягнення ними повноліття. В решті рішення залишено без змін (а.с.6-8). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9). Судова колегія вважає, що позивачем в порушення вимог ст. 81 ЦПК України не надано доказів зміни його матеріального стану через зміну його сімейного стану. Адже сам факт народження ще однієї дитини, батьком якої є позивач, не звільняє останнього від доведення зміни його матеріального стану. А надані позивачем довідка ФОП ОСОБА_8 від 07.10.2021 про суми нарахованої ОСОБА_2 заробітної плати та утримання із неї податків і зборів за період з травня по вересень 2021 року та Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 (Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) станом на 06.10.2021 не підтверджують зміну майнового стану позивача в зв`язку із зміною його сімейного стану. Адже на час присудження 31.08.2021 Хмельницьким апеляційним судом аліментів на користь відповідачки на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 3500 грн щомісячно ОСОБА_2 також працював у ФОП ОСОБА_9 та по сумісництву у ПП «Постачальна компанія «Вікномонтаж», отримував офіційну заробітну плату, є молодою людиною працездатного віку, відсутні дані про його хвороби чи проблеми із здоров`ям, а відтак ОСОБА_2 має змогу, проживаючи у місті, отримати більш високооплачувану роботу та збільшити свій дохід. І ці обставини встановлено зазначеним судовим рішенням. Крім того, дані довідки ФОП ОСОБА_8 від 07.10.2021 щодо розміру нарахованого доходу позивачу за червень 2021 року в розмірі 2760,75 грн є недостовірними, адже відповідно до даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 станом на 06.10.2021 останній у ФОП ОСОБА_8 у червні 2021 року отримав заробітну плату у розмірі 6000 грн (а.с.11-12). Позиція апеляційного суду щодо вимог позивача про зміну способу стягнення присуджених із ОСОБА_2 аліментів саме з твердої грошової суми на частку від доходу (заробітку) позивача, як платника аліментів. Так, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України). Аналіз вищенаведеної правової норми в сукупності із статтею 192 СК України дає підстави для висновку, що за позовом платника аліментів може бути зменшено раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров`я, тоді як право вимагати зміни способу присудження аліментів має лише одержувач аліментів. Зазначений висновок узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 24 лютого 2020 року у справі № 539/3532/18, в якій зазначено, що право вимагати зміну способу присудження аліментів належить виключно одержувачу аліментів, а не їх платнику. Платник аліментів може заявити вимогу про зміну способу аліментів і така вимога підлягає задоволенню, якщо в судовому засіданні одержувач аліментів не заперечуватиме й повністю погодиться на зміну способу стягнення аліментів. З огляду на вищенаведене, ОСОБА_2 не наділений правом вимоги про зміну способу стягнення аліментів, що присуджені постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року (справа №686/4943/21) в твердій грошовій сумі та враховуючи заперечення відповідачки ОСОБА_3 на запропоновану позивачем зміну способу стягнення аліментів, тому відсутні підстави для задоволення позову. Судові витрати перерозподілу не підлягають, оскільки судом апеляційної інстанції викладено мотивувальну частину оскаржуваного рішення в редакції цієї постанови. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 384, 389, 390 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11 травня 2022 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай