Ухвала КЦС ВС № 443/1665/18

Ухвала 02 травня 2022 року м. Київ справа № 443/1665/18 провадження № 61-3440ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук Ірина Львівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, ВСТАНОВИВ: У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернулася з суду позовом про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 недійсним. У травні 2019 року ОСОБА_1 заявила клопотання про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення її до участі в справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук І. Л., про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами повернуто заявниці. Постановою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року залишено без змін. У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року, в якій він просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про направлення справи до суду першої інстанції для вирішення заявленого клопотання. Представником заявника подано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року. Як на підставу поновлення строку на касаційне оскарження, представник заявника посилається на те, що ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року було повернуто. Представник заявника подав повторно касаційну скаргу, оскільки повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею, зважаючи на те, що перестали існувати обставини, що стали підставою для повернення касаційної скарги. Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається представник заявника, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 711/1099/18, участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризується такими ознаками: 1) вступають у процес, що розпочався; 2) вступають у процес до закінчення судового розгляду; 3) є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин; 4) вступають у процес добровільно та з власної ініціативи; 5) втручаються у спір між сторонами, що вже виник; 6) їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін; 7) заявляють самостійні вимоги на предмет спору (можуть претендувати на весь предмет чи на його частину); 8) відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак, їхня юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом у конкретній справі, може порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення; 9) вступають у справу, пред`явивши позов до однієї або до обох сторін. Оскільки судовий спір стосується прав та інтересів ОСОБА_1 , її участь у цій справі пов`язана зі спірними правовідносинами. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відповідно до частин першої, другої статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у межах розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 недійсним ОСОБА_1 подала заяву про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та позовну заяву. У поданому позові просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 27 липня 2009 року державним нотаріусом Жидачівської державної нотаріальної контори Панчишину В. В., та визнати договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 01 жовтня 2010 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , недійсним. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення її до участі в справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цій справі, та повертаючи її позовну заяву (як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору), суди виходили з того, що прийняття позовної заяви може ускладнити розгляд цієї справи по суті, оскільки правовідносини, які підлягають дослідженню судом,є різними. У першому випадку спір виник з сімейних правовідносин, а в другому з правовідносин спадкування, що не сприятиме процесуальній економії часу та швидкому розгляду справи, виконанню завдання цивільного судочинства. Одночасно, суди роз`яснили ОСОБА_1 право звернутися до суду з позовною заявою в загальному порядку, передбаченому ЦПК України. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли достатньо обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не надала суду належних доказів того, що вона була власником спірного житлового будинку на час укладення 01 жовтня 2010 року договору купівлі-продажу зазначеного будинку між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та таке її право пов`язане зі скасуванням свідоцтва про право на спадщину, виданого стороні договору купівлі-продажу ОСОБА_5 , а тому відсутні підстави вважати, що спір, який виник між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,безпосередньо стосується її прав та інтересів. Разом з цим, з Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що у червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі-продажу житлового будинку (справа № 443/886/21). У межах цієї справи ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року витребувано докази шляхом зобов`язання Львівського державного нотаріального архіву в особі керівника у строк до 25 листопада 2021 року надати до Жидачівського районного суду Львівської області належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 232/2007, яка була заведена Ходорівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує необхідність дослідження додаткових доказів щодо спору, який виник з правовідносин спадкування. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано вважали, що визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину не входить до предмету спору у справі № 443/1665/18, у зв`язку із цим дійшли правильного висновку щодо повернення позову третьої особи із самостійними вимогами. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права (статті 52 ЦПК України) є очевидним, а касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року (яка не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи) - необґрунтованою. Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук Ірина Львівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ф. Хопта Є. В. Синельников В. В. Шипович