Постанова КЦС ВС № 398/457/20

Постанова Іменем України 04 травня 2022 року м. Київ справа № 398/457/20 провадження № 61-1603св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач- ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником ОСОБА_3 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 грудня 2021 рокуу складі колегії суддів: Єгорової С. М., Чельник О. І., Черненка В. В., ВСТАНОВИВ: Суть справи У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 / 4 частки заробітку (доходу), але не меншу ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 02 квітня 2020 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Олександріївського міськрайонного судуКіровоградської області від 02 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з тим, що позивач двічі поспіль не з`явився в судові засідання, що були призначені на 06 липня 2021 року та 28 серпня 2021 року. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Олександріївського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2021 року скасовано з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи свої висновки, суд апеляційної інстанції зазначив, що, зважаючи на наявність поданих позивачем заяв про відкладення розгляду справи із зазначенням причин необхідності такого відкладення та на відсутність обставин, які б свідчили про зловживання своїми правами, у суду першої інстанції не було передбачених процесуальним законом підстав для залишення позовної заяви без розгляду Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги У січні 2022 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність його неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів. Межі та підстави касаційного перегляду Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). Підставами відкриття касаційного оскарження стали доводи касаційної скарги про допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду Відповідно до частини п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Згідно з частинами другою, третьою, п`ятою, восьмою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У частинах першій шостій статті 131 ЦПК України визначено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. Системний аналіз наведених норм процесуального приводить до висновку, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц. В матеріалах справи наявні заяви позивача від 05 липня 2021 року (а. с. 161) та від 25 серпня 2021 року (а. с. 165) про перенесення судових засідань, призначених, відповідно, на 10 год 00 хв. 06 липня 2021 року та 13 год 00 хв. 28 серпня 2021 року. Однак у справі відсутні дані про належне повідомлення позивача у визначеному статтями 128, 130 ЦПК України порядку про день, час та місце проведення зазначених судових засідань, що не давало суду першої інстанції підстав для залишення його позову без розгляду. Саме з цих підстав (у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення позивача про день, час і місце останніх судових засідань), а не через поважність причин неявки суду апеляційної інстанції належало скасувати ухвалу суду першої інстанції з направленням справи для продовження її розгляду. У зв`язку з цим оскаржену постанову суду апеляційної інстанції необхідно змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині залишити без змін. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Оскільки оскаржена постанова суду апеляційної інстанції частково ухвалена з порушенням норм процесуального права, її належить змінити в частині мотивів скасування ухвали суду першої інстанції, а в іншій частині залишити без змін. Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником ОСОБА_3 , задовольнити частково. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року в частині мотивів змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови суду касаційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук