Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/19329/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19329/21 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: В жовтні 2021 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі відповідач, ГУ Держгеокадастру), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 06.05.2021 року №15-1870/13-21-СГ, яким було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення фермерського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 6,29 га на території Дачненської сільської ради Біляївського району (до набрання чинності постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ Про утворення та ліквідацію районів) Одеської області; - зобов`язати ГУ Держгеокадастру ухвалити наказ про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність для « 01.02 Для ведення фермерського господарства» орієнтовною площею 6,29 га, яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області (з урахуванням змін у територіальному устрою України після набрання чинності постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» на території Дачненської сільської територіальної громади, Одеського району). В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 06.05.2021 року відповідач наказом №15-1870/13-21-СГ відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, з таких підстав: невідповідність місця розташування бажаної до відведення Вами земельної ділянки вимогам чинного законодавства. Позивач вважає, що спірний наказ взагалі не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Також позивач зазначає, що спірний наказ прийнятий з порушенням норм Земельного кодексу України та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному наказі не наведено, а тому він підлягає скасуванню. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру від 06.05.2021 року №15-1870/13-21-СГ, яким було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення у власність для ведення фермерського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 6,29 га на території Дачненської сільської ради Біляївського району (до набрання чинності постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ Про утворення та ліквідацію районів) Одеської області. У задоволенні решти позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції шляхом покладання обов`язку по видачі наказу про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою на Дачненську сільську раду Одеського району Одеської області. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. З матеріалів справи вбачається, що позивач 28.05.2020 року через електронний сервіс Держгеокадастру направив відповідачу клопотання ЗВ-9300105002020 від 28.05.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 6,29 га, яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області. До клопотання позивач додав графічний матеріал бажаного місця розташування земельної ділянки. Крім того, 28.05.2020 року позивачем направлено відповідачу Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно запису №2 якого підтверджується наявність у позивача досвіду роботи у сільському господарстві. За результатами розгляду зазначеного клопотання листом №М-10150/0-560/0/37-20 від 07.07.2020 року Держгеокадастром повідомлено позивача, що за результатами розгляду графічної частини, долученої до клопотання позивача, бажана ним земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Враховуючи вищевикладене, Держгеокадастр відмовив у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року по справі №420/372/21, яке набрало законної сили 25.05.2021 року, позовну заяву позивача до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задоволено частково наступним чином: - визнано протиправною бездіяльність Держгеокадастру щодо не розгляду в передбачений законодавством спосіб та строк клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення фермерського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 6,29 га на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області; - зобов`язано Держгеокадастр повторно розглянути клопотання позивача від 28.05.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 6,29 га, яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області з урахуванням висновків суду та прийняти за результатами його розгляду розпорядчий індивідуальний правовий акт у формі наказу у відповідності до положень ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу відмовлено. На виконання рішення суду по справі №420/372/21, Держгеокадастром прийнято наказ №15-1870/13-21-СГ від 06.05.2021 року, яким відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 6,29 га, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з таких підстав: невідповідність місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам чинного законодавства. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що стверджуючи про невідповідність місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам чинного законодавства, відповідач повинен був чітко зазначити про конкретні невідповідності, однак у спірному наказі відповідач навів лише загальну підставу відмови без жодної конкретизації. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати наказ про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою, суд першої інстанції виходив з того, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ (з 27.05.2021 року) до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив право щодо розпорядження такими земельними ділянками. Тим більше відповідач більше не має права розпорядження такими земельними ділянками після реєстрації на них права власності територіальними громадами. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач не згодна з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ухвалити наказ про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення фермерського господарства. Позивач вважає, що для повного захисту її порушених прав, суд першої інстанції повинен був залучити Дачненську сільську раду Одеського району Одеської області, яка на думку позивача, є правонаступником ГУ Держгеокадастру щодо повноважень з розпорядження спірною земельною ділянкою. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В позовній заяві позивач просив суд зобов`язати ГУ Держгеокадастру ухвалити наказ про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність для « 01.02 Для ведення фермерського господарства» орієнтовною площею 6,29 га, яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області. Як вже було зазначено вище, позивач 28.05.2020 року через електронний сервіс Держгеокадастру направив відповідачу клопотання ЗВ-9300105002020 від 28.05.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 6,29 га, яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області. 06.05.2021 року ГУ Держгеокадастру прийнято спірний наказ №15-1870/13-21-СГ, яким відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області. 27.05.2021 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ від 28.04.2021 року (далі - Закон №1423-ІХ) згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад. Так, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: …з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. З дня набрання чинності цим пунктом, до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.... Тобто, з дня набрання чинності Законом №1423-ІХ (з 27.05.2021 року) до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад ГУ Держгеокадастру, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив право щодо розпорядження такими земельними ділянками. Відповідач також не має права розпорядження такими земельними ділянками після реєстрації на них права власності територіальними громадами. Доказів протилежного позивачем суду не надано. Отже, з наведеного вбачається, що законних підстав для покладення на відповідача обов`язку ухвалити наказ про надання позивачу дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність бажаної позивачем земельної ділянки не має, що також вірно було встановлено судом першої інстанції. В прохальній частині апеляційної скарги апелянт просив суд: - замінити відповідача ГУ Держгеокадастру правонаступником - Дачненською сільською радою Одеського району Одеської області; - змінити перший абзац рішення суду першої інстанції прибравши з тексту слово «частково»; - змінити третій абзац рішення суду першої інстанції виклавши його в новій редакції, де зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність для « 01.02 Для ведення фермерського господарства» орієнтовною площею 6,29 га., яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району (з урахуванням змін у територіальному устрою України після набрання чинності постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» на території Дачненської сільської територіальної громади, Одеського району) Одеської області. Колегія суддів зазначає, що заміна відповідача або залучення другого відповідача, можлива лише на стадії розгляду справи в суді першої інстанції. Так, положеннями частин 3-7 ст.48 КАС України передбачено наступне: - якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача; - якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави; - під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача; - після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку; - заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Таким чином, залучити Дачненську сільську раду Одеського району Одеської області в якості відповідача на стадії апеляційного перегляду є неможливим. Також колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області є правонаступником відповідача щодо повноважень з розпорядження вказаною земельною ділянкою. Відповідно до ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. В апеляційній скарзі апелянт послався на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року №812/1408/16, які стосуються заміни сторони, яка є суб`єктом владних повноважень і вибула, на її правонаступника, тобто на інший суб`єкт владних повноважень, до якого перейшли владні управлінські функції сторони, яка вибула. Колегія суддів звертає увагу, що в рамках даного спору ГУ Держгеокадастру не втрачала своїх владних управлінський функцій щодо розпорядження землями державної форми власності, а має місце лише зміна форми власності вказаної земельної ділянки з державної на комунальну, тобто відбулась зміна власника цієї землі на підставі Закону №1423-ІХ. Виходячи з цього, Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області не може вважатися процесуальним правонаступником відповідача. Наведені вище зміни у законодавстві, передбачені Законом №1423-ІХ, відбулися вже після ухвалення спірного наказу, та до звернення позивача з цим позовом. Колегія суддів звертає увагу, що позивач до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 6,29 га, яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області, в порядку ст.118 Земельного кодексу України, не звертався, а тому у Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області відсутній обов`язок приймати відповідне рішення з питання надання позивачу дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність вказаної ділянки. Відповідно до ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Отже, оскільки Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області не була залучена відповідачем у цій справі на стадії розгляду в суді першої інстанції, позивач не заявляв до вказаної ради позовних вимог про зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність ділянки для ведення фермерського господарства, і навіть не звертався до цієї ради в порядку ст.118 ЗК України, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про необхідність покладення на цю раду обов`язку надати позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою стосовно зазначеної ділянки. Переглянувши оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів зробила висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.