Постанова 4854 № 420/21038/21
від 10.05.2022 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/21038/21 оловуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Стас Л.В., суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певнi дiї, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач/скаржник) звернулася до суду з позовом до Куяльницької сільської ради, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо не розгляду клопотання від 08 вересня 2021 року в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61.482 га.. або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67.483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10.4825 га, за межами населеного пункту Подільського району Одеської області; - зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання від 08 вересня 2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності iз пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га., або земельноп ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67.483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10.4825 га., за межами населеного пункту Подільського району Одеської області; - стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради судовi витрати у вигляді судового збору та за подання правничої допомоги у сумі 4500 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошувала на тому, що Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області розглянула клопотання ОСОБА_1 лише в частині вимог про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, із земель запасу комунальної власності. Питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства відповідачем протиправно не розглянуто, рішення з цього питання не прийнято. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій зазначила, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказала, що суд першої інстанції не обґрунтував, чому сільська рада, як власник земельної ділянки, є розпорядником інформації про вільні земельні ділянки, не наділена повноваженнями вибору земельної ділянки. Адже позивач надав власнику земельних ділянок право вибору для нього земельної ділянки, яка вільна від усіх заборон. Скаржник наголошувала на тому, що відповідачем протиправно не розглянуто питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, рішення з цього питання не прийнято. Відповідач, Куяльницька сільська рада, не скористався своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні на підставі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено, що 08 вересня 2021 року позивач подала до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області клопотання, в якому просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки або дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67.483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10.1825 га., за межами населеного пункту Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту Коси Слобідка позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002. площею більше 29,5689 га., яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206, та КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001. площа більше 10 га., яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також, за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, які позначені на Публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, зона:
01. Квартал: 001, площа більше 20 га., які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104. Та просив, якщо надати Дозвіл за рахунок вказаних земельних ділянок неможливо у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць. проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, або у зв`язку з тим, що вони виставлені на земельні торги, або у зв`язку з наданням дозволу iншим громадянам, то запропонувати іншу земельну ділянку iз земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради та за її рахунок надати Дозвіл. Пунктом 5.8 Рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної дiлянки для ведення особистого селянського господарства від 28 жовтня 2021 року» відмовлено позивачу у задоволенні його клопотання. Проте позивач вважає, що відповідачем протиправно не розглянуто частину його клопотання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61.482 га.. або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67.483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10.4825 га, за межами населеного пункту Подільського району Одеської області. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про надання чи відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства сільська рада не наділена повноваженнями вибору земельної ділянки, а тільки надає дозвіл на земельну ділянку зазначену в клопотанні. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку. Відповідно до частини 2 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Частиною 6 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Відповідно до статті 56 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, зокрема, включає згоду власника земельної ділянки на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з частиною 15 статті 46 Закону №280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні. Отже, підготовка і розгляд питань, вирішення яких належить до повноважень ради, виносяться на пленарні засідання ради і регулюється регламентом ради. Це стосується і клопотання позивача про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, оскільки окремого порядку отримання такої згоди законодавством України не визначено. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 09 грудня 2020 року у справі №300/178/20. Разом з тим, станом на час розгляду справи, в її матеріалах відсутні докази розгляду на пленарному засідання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області питання надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, де за результатами голосування проект рішення не набрав необхідної кількості голосів на його підтримку. На підставі чого, проект рішення був відхилений, а в протоколі зафіксовано, що вищевказане питання розглянуто, однак позитивного рішення не прийнято. Тобто, було відмовлено в задоволенні заяви про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу вказаної земельної ділянки. Вказані обставини є доказом протиправної бездіяльності відповідача, які залишені поза увагою судом першої інстанції, що призвело до винесення рішення з висновком якого не погоджується колегія суддів. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо наявності підстав для зобов`язання Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08 вересня 2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності iз пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га., або земельноп ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67.483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10.4825 га., за межами населеного пункту Подільського району Одеської області. Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та приймається рішення про задоволення позовних вимог, то сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.139 КАС України, підлягає стягненню з відповідача. Разом з тим, згідно з частин 1,2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 4 ст.143 КАС України визначено, що у резолютивній частині рішення зазначаються, серед іншого, розподіл судових витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. З аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані докази, які відображають факт надання їй послуг з професійної правничої допомоги в сумі 4500 грн. Долучено Акт виконаних робіт від 01 листопада 2021 року, згідно якого Адвокат Опалько О.М. проведено захист прав та інтересів, пов`язаних з оскарженням дій Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо не розгляду клопотання від 08 вересня 2021 року в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства. Поряд з цим, згідно Детального опису виконаних адвокатом Опалько О.М. робіт, було надано наступні послуги:
1. Надано роз`яснення, підготовку клопотань та додатків для відповідача, консультації протягом 1 години, вартістю 1000 грн.;
2. Вивчено рішення Куяльницької сільської ради від 23 жовтня 2021 року. Надано роз`яснення та консультацію позивачу 30 хв., 500 грн.;
3. Здійснено збір доказів, підготовку адміністративного позову 2 години, 1500 грн.;
4. Надано позивачу додаткову консультацію, складено Акт виконаних робіт, заяву про відшкодування судових витрат, роз`яснення щодо подальших дій, підготовку відповіді на відзив на позовну заяву 2 години, 1500 грн. Як передбачено частинами 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. 03 грудня 2021 року відповідач заявив клопотання про зменшення розміру судових витрат понесених позивачем на правничу допомогу, вказавши про їх неспівмірність зі складністю справи. Враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини, колегія суддів вважає, що в межах даної справи позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн., що є цілком співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін. При цьому, колегія суддів підкреслює, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначав Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2019 року по справі №826/841/17. Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п.п. 1, 4 ч.1 ст.317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року - скасувати. Ухвалити у справі постанову, якою позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певнi дiї задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо не розгляду клопотання від 08 вересня 2021 року в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61.482 га.. або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67.483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10.4825 га, за межами населеного пункту Подільського району Одеської області; Зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання від 08 вересня 2021 року про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності iз пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га., або земельноп ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67.483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10.4825 га., за межами населеного пункту Подільського району Одеської області; Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379835, вул.Куяльницька №26-А, с.Куяльник, Подільський район, Одеська область, 66350) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (іпн: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у загальному розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн., та витрати на правничу допомогу в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає. Повний текст судового рішення складений 10.05.2022 року. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.